Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/2463/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/2463/21 пров. № А/857/16969/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року (суддя Хома О.П. ухвалене в м. Львові) у справі № 380/2463/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання протиправним дій, та зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив: визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу підйомної допомоги у листопаді 2017 року у розмірі 10 288 грн 26 к., без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену підйомну допомогу у листопаді 2017 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889; визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 в частині нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з листопада 2017 року до березня 2018 року із застосуванням базового місяця липень 2017 року; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2017 року по березень 2018 року, з відрахуванням раніше виплачених сум індексації, із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року; визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 в частині нарахування та виплати позивачу з березня 2018 року до 07.06.2019 індексації грошового забезпечення без урахування розміру індексації, яка склалася на березень 2018 року, та без урахування підвищення доходу і різниці між сумою індексації та розміром підвищення доходу; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період із березня 2018 року по 07.06.2019 включно з урахуванням розміру індексації, яка склалася на березень 2018 року, та із урахуванням підвищення доходу і різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу; визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 в частині неврахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення при розрахунку та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, передбачену статтею 15 Закону України Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, із відрахуванням раніше виплаченої допомоги, із включенням у розрахунок місячного грошового забезпечення як розрахункової величини індексацію грошового забезпечення, нараховану та виплачену із повного місячного грошового забезпечення за червень 2019 року; зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки такої виплати по день її фактичної виплати. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги у листопаді 2017 року у розмірі 10 288 грн 26 к., без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №

889. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати ОСОБА_1 недоплачену підйомну допомогу у листопаді 2017 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплаченої суми. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2017 року по березень 2018 року із застосуванням базового місяця липень 2017 року. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2017 року по березень 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплаченої суми. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року до 07.06.2019 без урахування розміру індексації, яка склалася на березень 2018 року, та без урахування підвищення доходу і різниці між сумою індексації та розміром підвищення доходу. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із березня 2018 року по 07.06.2019 включно з урахуванням розміру індексації, яка склалася на березень 2018 року та із урахуванням підвищення доходу і різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо неврахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення при розрахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, передбачену статтею 15 Закону України Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, із врахуванням раніше виплаченої допомоги, із включенням у розрахунок місячного грошового забезпечення як розрахункової величини індексацію грошового забезпечення, нараховану та виплачену із повного місячного грошового забезпечення за червень 2019 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив відповідач- Військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року та ухвалити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги зокрема, зазначає, що системний аналіз положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», Інструкції про розміри і порядок виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 73 від 02.02.2016 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 р. за № 217/28347, дає підстави стверджувати, що винагорода не входила до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується підйомна допомога. Також вважає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, з зазначеними позовними вимогами, що свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду. Також зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) здійснював нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за наявності бюджетних асигнувань на ці цілі. Зазначає, що відповідно до пункту 10-2 Порядку №1078 проведення індексації грошових доходів населення для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник. Зазначає, що твердження щодо права на індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 07 червня 2019 року розраховану як різниця між сумою індексації і розміром підвищення її грошового доходу є помилковими, оскільки, включає до складу грошового забезпечення «щомісячну додаткову грошову винагороду», яка не враховується при визначенні розміру грошового забезпечення. Оскільки клопотання від учасників справи про розгляд справи за участю сторін відсутні, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у Державній прикордонній службі України та є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням від 17.03.2015 серії НОМЕР_3 . Відповідно до відомостей послужного списку позивача, такий з 07.10.2017 по 07.06.2019 проходив військову службу в Мостиському прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ) Як вбачається з витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України по особовому складу від 07.06.2019 №155-ос прапорщика ОСОБА_1 , техніка начальника котельні центральної котельні житлово-експлуатаційного відділення відділу забезпечення, звільненого за підпунктом а (у зв`язку із закінченням строку контракту) у запас, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 07.06.2019. Представником позивача на адресу Мостиського прикордонного загону надіслано адвокатські запити з проханням надати інформацію та документи: зокрема довідку про нараховане та фактично виплачене грошове забезпечення із зазначенням видів та дати його виплати, інформацію про наявність чи відсутність перед позивачем заборгованості із матеріального та грошового забезпечення, інформацію про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 2017 року до часу звільнення з військової служби у 2019 році із наданням детального та зазначенням базового місяця, з якого здійснено обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення індексації із січня 2016 року. У випадку не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення просив здійснити відповідне нарахування та виплату. Як вбачається з матеріалів справи, на адвокатські запити ІНФОРМАЦІЯ_4 надав відповідь від 30.06.2020 №11/5809, зі змісту якої слідує, що позивачу проведено розрахунок належної до виплати індексації грошового забезпечення та подано заявку на виділення коштів для зазначеної виплати. Нарахування та виплату буде проведено, згідно розрахунку з врахуванням довідки, наданої військовою частиною НОМЕР_5 . Відповідно до наданого Мостиським прикордонним загоном розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 01.03.2020, така за період листопад 2017 року лютий 2018 року визначалася з урахуванням базового місяця липень 2017 року (збільшення посадового окладу) та коефіцієнта індексації у грудні 2017 року лютому 2018 року - 3,10, що становило 54.62 грн щомісячно. У зв`язку із збільшенням посадового окладу на законодавчому рівні в березні 2018 року, індексація нарахована за грудень 2018 року лютий 2019 року та коефіцієнта індексації за ці місяці 3,70, що становило 71.08 грн щомісячно; за березень червень 2019 року та коефіцієнта індексації за ці місяці 7,00, що становило 134.47 грн щомісячно. Загальна сума індексації за листопад 2017 року 07.07.2019 року склала 811,89 грн. Неповнота нарахування та виплати в/ч НОМЕР_1 підйомної допомоги у листопаді 2017 року, неврахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення при розрахунку та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, а також неповнота нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, зумовила звернення позивача в суд з даним позовом. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Стосовно позовних вимог в частині нарахування та виплати на користь позивача недоплаченої підйомної допомоги у листопаді 2017 року без з урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 слід зазначити таке. Частиною 2 та абзацами 1, 2 частини 4 статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 9-1 Закону №2011-XII при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби. Також, нормами частини 1 статті 9-1 Закону №2011-XII передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Як вбачається з архівної відомості за період з січня по грудень 2017 року ОСОБА_1 у листопаді 2017 року виплачено підйомну допомогу в розмірі 10 288 грн 23 к. Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач для обрахунку вказаної виплати не врахував щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, що визнав у відзиві на позовну заяву, стверджуючи про відсутність підстав для включення такої при обрахунку підйомної допомоги. Постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. З архівних відомостей судом першої інстанції вірно встановлено, що передбачена Постановою №899 щомісячна додаткова грошова винагорода виплачувалася позивачу щомісячно під час проходження ним військової служби у відповідача. Положення щодо невключення щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого нараховується допомога на оздоровлення та підйомна допомога, містить пункт 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 02.02.2016 року за №73 (далі - Інструкція №73). Поряд з цим, застосовуючи положення Інструкції №73, як спеціального нормативно-правового акта, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті допомоги на оздоровлення, суд першої інстанції вірно врахував пріоритетність законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу. Суд першої інстанції вірно зазначив, що частиною 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінене лише законодавцем. А відтак, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон №2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам цього Закону. Також судом першої інстанції вірно враховано висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17 та в постанові Верховного Суду від 16.05.2019 року у справі №826/11679/17, відповідно до яких до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат. Суд першої інстанції вірно зазначено, що перед звільненням ОСОБА_1 з військової служби передбачена Постановою №889 додаткова грошова винагорода нараховувалась та виплачувалась позивачу щомісяця, тому така винагорода не може вважатись одноразовою. Зважаючи на наведене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу підйомної допомоги у листопаді 2017 року у розмірі 10 288 грн 26 к., без врахування у складі вказаної щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою №889, є протиправними. Стосовно позовних вимог в частині неповноти нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з листопада 2017 року по березень 2018 року у зв`язку із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року слід зазначити що правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон № 1282-ХІІ). Відповідно до статтей 2, 4 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078), яким регулюються правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, пунктом 1-1 якого визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення від 06.02.2003 № 491-IV. Пунктом 4 Порядку №1078, зокрема, визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Кабінет Міністрів України 09.12.2015 прийняв постанову № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та введення змін до деяких нормативно-правових актів (далі Постанова № 1013), яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, якою були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери і не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям. У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 1013 від 09.12.2015 істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення. У редакції Постанови № 1013 від 09.12.2015 пункт 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції: З 01.12.2015 замість базового місяця введено поняття місяць, у якому відбулося підвищення - у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймалося за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу…. Відтак суд першої інстанції вірно зазначив, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, а за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку №1078. Проаналізувавши наведене вище суд першої інстанції вірно зробив висновок, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Положеннями пунктів 2, 5 Порядку № 1078 визначено, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових. Відтак апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. Також суд першої інстанції вірно зазначив, що внаслідок внесених Постановою №1013 змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 1 грудня 2015 року, не містить поняття базовий місяць і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників. Для проведення індексації з 1 грудня 2015 року замість терміну базовий місяць використовується поняття місяць підвищення доходу, яке має інший зміст. Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 1 грудня 2015 року. Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 1 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу. У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття місяць підвищення доходу від терміну базовий місяць, позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової. Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, вилучення терміну базовий місяць та запровадження поняття місяць підвищення доходу не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у базовому місяці, так і у місяці підвищення доходу індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця. Відтак, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 1 грудня 2015 року не прив`язаний до місяця прийняття (виходу) на військову службу. Відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав. Як вірно зазначив суд першої інстанції, посадові оклади військовослужбовців визначалися постановами Кабінету Міністрів України. У період спірних правовідносин (з листопада 2017 року по 07.06.2019) таких постанов було дві. На час виникнення спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - Постанова № 1294), яка була чинною з 01.01.2008 до 01.03.2018. Абзацом 5 пункту 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Відтак, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців. Суд першої інстанції вірно зазначив, що від січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців. Тому, з урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що січень 2008 року є місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період із листопада 2017 року по березень 2018 року. Верховний Суд у постанові від 29.03.2023 у справі №380/5493/21 підтримав правову позицію, викладену у постановах від 26.01.2022 у справі №400/1118/21, від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, стосовно тлумачення у подібних правовідносинах пунктів 2, 5, 10-2 Порядку № 1078 при розв`язанні питання про місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. З особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 вбачається, що за період з листопада 2017 року по березень 2018 року відповідачем встановлено липень 2017 року базовим місяцем при обчисленні при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення під час проходження служби в Мостиському прикордонному загоні. З огляду на те, що від січня 2008 року посадовий оклад позивача на законодавчому рівні не змінювався, дії відповідача щодо встановлення базового місяця липня 2017 року за період служби з листопада 2017 по березень 2018 року є протиправними. Щодо позовних вимог в частині оскарження нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період із березня 2018 року по 07.06.2019 включно з урахуванням розміру індексації, яка склалася на березень 2018 року та із урахуванням підвищення доходу і різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, слід зазначити, що зміна посадового окладу позивача відбулася на підставі постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців. Відтак, оскільки, з 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Згідно з розміщеною на офіційному сайті Державної служби статистики України інформацією про індекс споживчих цін: індекс споживчих цін у березні 2018 склав 101,1; індекс споживчих цін у квітні 2018 року склав 100,8; індекс споживчих цін у травні 2018 року склав 100,0; індекс споживчих цін у червні 2018 року склав 100,0; індекс споживчих цін у липні 2018 року склав 99,3; індекс споживчих цін у серпні 2018 року склав 100,0; індекс споживчих цін у вересні 2018 року склав 101,9; індекс споживчих цін у жовтні 2018 року склав 101,7. Враховуючи наведене, індекс споживчих цін з квітня 2018 року по жовтень 2018 року не перевищував 103%. Як вірно зазначено судом першої інстанції, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці. Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір. Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078) (такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21). З матеріалів справи вбачається, що відповідач почав нараховувати індексацію грошового забезпечення починаючи з грудня 2018 року та виплачував такі суми: за грудень 2018 року 71 грн 08 к., січень 2019 року 71 грн 08 к., лютий 2019 року 71 грн 08 к березень 2019 року 134 грн 47 к., квітень 2019 року 134 грн 47 к., травень 2019 року 134 грн 47 к., червень 2019 року 31 грн 38 к. зі встановленням березня 2018 року місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для такої індексації. Пунктом 4 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Слід зазначити, що у зв`язку з прийняттям Постанови № 1013 від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації заробітної плати, зокрема, якщо раніше базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін для індексації вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, стипендій, пенсій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування чи у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів, то після прийняття Постанови № 1013, місяцем підвищення став місяць, у якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціальним страхуванням. Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 зі змінами, внесеними Постановою № 1013, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. Підпунктом 2 пункту 6 Порядку № 1078 передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Як вірно зазначив суд першої інстанції, правове регулювання виплати індексації визначає умови (якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації. Верховний Суд у справах з подібними правовідносинами у постановах від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21 сформулював правові висновки стосовно застосування норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 щодо підстав виплати та розміру так званої фіксованої індексації грошового забезпечення, які враховуються судом при вирішенні даної справи. Як зазначив Верховний Суд, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці. Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078). З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4). Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. Така правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 20.04.2023 у справі №320/8554/210 та від 09.05.2023 року у справі № 120/2234/22-а. Як вірно зазначив суд першої інстанції, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 необхідно з`ясувати: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 р (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б). Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. В такому випадку, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А). Як вірно встановлено судом першої інстанції, нарахований місячний грошовий дохід позивача за лютий 2018 року становив 8 927 грн 18 к. та за березень 2018 року 8 950 грн 04 к. Тобто місячний грошовий дохід позивача з 01.03.2018 збільшився на 22 грн 86 к. (8 950 грн 04 к., - 8 927 грн 18 к. = 22 грн 86 к.). Прожитковий мінімум у березні 2018 року становив 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін - 253,30%. Поряд з цим, відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн). Відтак судом першої інстанції вірно встановлено, що розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, що є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн 22 грн 86 к. = 4 440 грн 29 к. Відтак, починаючи з березня 2018 року сума індексації грошового забезпечення, з урахуванням абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 повинна виплачуватися у розмірі 4 440 грн 29 к. до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22). Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що нарахування позивачу суми індексації грошового забезпечення в період з березня 2018 року по червень 2019 року не свідчить про належне та у повному обсязі виконання відповідачем свого обов`язку, передбаченого Законом № 1282-ХІІ та Порядком № 1078 щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період. Стосовно позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу грошової допомоги, передбачену статтею 15 Закону України Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей із відрахуванням раніше виплаченої допомоги із включенням у розрахунок місячного грошового забезпечення як розрахункової величини індексацію грошового забезпечення, нараховану та виплачену із повного місячного грошового забезпечення за червень 2019 року. Частиною 2 статті 15 Закону №2011-ХІІ передбачено військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше. Суд першої інстанції вірно зазначив, що право на одноразову допомогу при звільненні, позивач набув, що не заперечується відповідачем. Спірним питанням є включення до складу грошового забезпечення військовослужбовців, яке повинно включатися при обрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення. Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Відтак, враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації. При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, Закону України Про індексацію грошових доходів населення та Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №240/10130/19. Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для включення індексації грошового забезпечення до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні позивача передбаченої статтею 15 Закону України Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей Та повторно звертає увагу, що індексації підлягають усі доходи населення, крім разових. Що стосується позовних вимог про нарахування та виплату на користь позивача компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки такої виплати по день її фактичної виплати слід зазначити таке. Статтями 1 та 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 №2050-III передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Відтак, компенсація втрати частини доходів може бути обчислена лише з нарахованої особі до виплати суми, яка не була виплачена у встановлені законодавством строки. В даному випадку суми індексації грошового забезпечення, за невиплату яких позивач просить стягнути компенсацію, йому ще нараховані не були, тому суд першої інстанції вірно зробив висновок, що відсутні підстави для здійснення такої компенсації. Тому вимога позивача в частині стягнення компенсації втрати частини доходів є передчасною та задоволенню не підлягає. Зважаючи на все викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність позовних вимог до часткового задоволення. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі №380/2463/21 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга