Постанова 4856 № 240/1706/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/1706/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Євген Юрійович Суддя-доповідач - Граб Л.С. 30 січня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Житомирській області, в якому просив: -визнати дії (бездіяльність) Управління Служби безпеки України в Житомирській області по відмові оформленні довідки щодо грошового забезпечення станом на 29.01.2020 та направлення її до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області для здійснення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020; -зобов`язати Управління Служби безпеки України в Житомирській області оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020, виходячи з розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення тарифного коефіцієнту, визначених в додатках до Постанови КМУ від 30.08.2017, на прожитковий мінімум для працездатних осіб, затверджений законом на 01.01.2020 для перерахунку пенсії з 01.02.2020. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, позов задоволено: -визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України в Житомирській області щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2020; -зобов`язано Управління Служби безпеки України в Житомирській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне убезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", обчисленого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на 01.01.2020, для проведення з 01.02.2020 перерахунку основного розміру його пенсії. 22.09.2023 позивачем подано до суду заяву в порядку ст.383 КАС України. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року заяву повернуто позивачу. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в обґрунтуванні якої зазначив, що судом взагалі не видавався виконавчий лист по даній справі, а ОСОБА_1 через його стан здоров`я та віддалене місце проживання, не має можливості особисто в приміщенні суду отримати виконавчий лист. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Повертаючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що заявником в порушення вимог ч.3 ст.383 КАС України не вказано відомості про наявність відкритого касаційного провадження, інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, урегульовані розділом IV КАС України. Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень- відповідачем на виконання рішення суду визначені ст.383 КАС України. Відповідно до положень ч.1 цієї статті особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Частинами 2-3 зазначеної статті визначено вимоги, яким повинна відповідати подана заява. Зокрема у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи. Згідно ч.5 ст.383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Перевіривши заяву позивача, подану у порядку ст.383 КАС України, суд першої інстанції встановив, що її подано без додержання вищенаведених вимог, а саме-заявником в порушення вимог ч.3 ст.383 КАС України не вказано відомостей про наявність відкритого касаційного провадження, інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження. Отже, заява ОСОБА_2 дійсно не відповідає вимогам ст.383 КАС України. Щодо посилання заявника на те, що виконавче провадження у даній справі не відкрито, оскільки виконавчий лист судом не видавався, колегія суддів зазначає наступне. Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження - завершальна стадія судового провадження, а примусове виконання судових рішень - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, забезпечується, у першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». З огляду на вказане, звернення до суду із заявою, поданою у порядку статті 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2021 у справі №9901/235/20, постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а та від 27.06.2019 у справі №807/220/18, ухвалі Верховного Суду від 05.07.2021 у справі №260/636/19. Вказане свідчить, що дана заява подана ОСОБА_1 передчасно. Слід також звернути увагу скаржника на те, що повернення цієї заяви не позбавляє останнього права звернутися до суду з повторною заявою. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даної заяви правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.