Постанова 4855 № 620/11365/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/11365/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Грибан І. О., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив суд: - визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, які полягають у відмові прирівняти посаду і посадовий оклад заступника начальника Служби внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України до посади заступника начальника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції та незаконне зниження премії із 103,79% у 2016 році на 41,14% станом на листопад 2019 року; - зобов`язати відповідача здійснити прирівняння посади у відповідності до вимог п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, щодо встановлення відповідної прирівняної посади за класифікаційними характеристиками, зокрема, назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу, а також підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року позов залишено без задоволення. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі. залишити без задоволення. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції протиправно застосував нормативно-правові акти, що не існували на момент виходу позивача на пенсію, а тому не можуть застосовуватись до даних правовідносин. Апелянт зазначає, що вказана у довідках посада занижена на два ступені відповідно до займаної посади, згідно якої здійснювалось оформлення пенсії. До Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відповідачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Як вбачається з матерів справи, ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України, проходив службу на посаді заступника начальника служби внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України та був звільнений у 2007 році. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 22.06.2023 та 06.07.2023 позивач звернувся до Департаменту персоналу і Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України про надання оновлених довідок про грошове забезпечення станом на січень 2016 року, січень 2018 року, листопад 2019 року та травень 2023 року, а також, про перегляд підстав при визначенні прирівняної посади до поліцейського на виконання п. 6 Постанови КМУ від 13.02.2008 року № 45, і зазначення у довідці про грошове забезпечення посади заступника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції. Листом Департаменту персоналу МВС України від 13.07.2023 № У-17621/22-15671-2023 позивача повідомлено, що посада яку обіймав позивач при звільненні цілком правомірно прирівняно до посади заступника начальника управління апарату Національної поліції. Також зазначено, що Служба внутрішньої безпеки входила на правах управління до складу Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України, як структурного підрозділу центрального апарату Міністерства, а тому підстав для перегляду рішення щодо прирівнювання посади заступника начальника Служби внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України до іншої посади немає. Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262, відповідно до якого законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. У відповідності до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Положеннями п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) було передбачено здійснення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 був затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45). Положення п.п. 1-3 Порядку № 45 передбачають, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені норми права вказують на те, що передумовою для здійснення перерахунку пенсії позивача є складення відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення за формою, яка визначена у додатку 2 до Порядку №

45. За змістом абз. 2 п. 4 Порядку № 45 у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського. На виконання Порядку № 45 Міністерством внутрішніх справ України направило до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку, згідно з якою посада, із якої позивач був звільнений з органів внутрішніх справ (міліції), прирівняна до посади заступника начальника управління апарату Національної поліції. У межах цієї справи між сторонами виник спір щодо визначення посади, до якої прирівняна посада заступника начальника служби внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України Відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Порядку № 45 Міністерства внутрішніх справ України наказом від 17 лютого 2017 року № 138 затвердило Перелік посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських (далі - Перелік). Наказом МВС України від 17.02.2017 №138, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2017 за №348/30216, опублікованому в Офіційному віснику України №24 від 24.03.2017 та внесеному до Єдиного державного реєстру нормативних актів, Затверджено Перелік посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських. Установлено, що посади, які не включені до Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських, затвердженого пунктом 1 цього наказу, прирівнюються до посад поліцейських за відповідною посадою у структурі МВС з урахуванням розміру посадового окладу, з якого їм призначено (перераховано) пенсію станом на 01.01.2008, та функціональних (посадових) обов`язків. У разі якщо прирівняної посади поліцейського, визначеної в Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських, затвердженому цим наказом, немає у штатному розписі Національної поліції України або така посада є вакантною на момент призначення або перерахунку пенсії, грошове забезпечення визначається з урахуванням Схеми окладів поліцейських за спеціальними званнями у розмірах згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», схем посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3- 10 до постанови, а інші додаткові види грошового забезпечення - за наявною відповідною посадою поліцейського, яка за кваліфікаційними характеристиками, зокрема за назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (закладу, установи тощо), прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена. Як вбачається з матеріалів справи, позивач на час звільнення з органів внутрішніх справ займав посаду «заступника начальника Служби внутрішньої безпеки Головного управління БОЗ МВС України». Служба внутрішньої безпеки є самостійним оперативним підрозділом, що входить у структуру спеціальних підрозділів ГУБОЗ МВС України та здійснює свою діяльність на правах управління (згідно Положення про Службу внутрішньої безпеки ГУБОХ МВС України, затвердженої Наказом МВС від 22.04.2010 №144). В свою чергу, згідно з положення про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 09.11.2015 №83 Департамент є міжрегіональним територіальним органом у складі кримінальної поліції Національної поліції України, який здійснює свою діяльність у напрямі дотримання внутрішньої безпеки у Національній поліції України. Відповідно до пункту 16 розділу І Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого наказом МВС України від 17.02.2017 №138, посада позивача має бути прирівняна до посади заступника начальника управління апарату Національної поліції. Як вірно зауважено судом першої інстанції, зазначений наказ МВС України від 17.02.2017 №138 є чинним, ніким і нічим не скасований, а тому посилання позивача на те, що його посада прирівнюється на рівні посади заступника начальника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції на увагу не заслуговують. Також, цілком обґрунтованими є висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру премії з 103,79% (станом на 2016 рік) на 41.14% (станом на 2019 рік). Як вірно зазначено судом першої інстанції, конкретний розмір грошового забезпечення поліцейським встановлюється виходячи з існуючих на сьогодні нормативно-правових підстав, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988) та Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС від 06.04.2016 №260 (далі - Наказ №260) та виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальний результат роботи з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього обов`язку. Постановою №988, а саме частиною 2 пунктом 4 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби. Також у пункті 12 розділу II Наказу №260 передбачено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальний результат служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції. Відтак, премія напряму залежить від «особистого внеску поліцейського в загальний результат служби» та може бути переглянутою керівником поліцейського щомісячно, як на збільшення та і на зменшення. За позицією Верховного Суду, наведеною у рішенні від 12.03.2018 № Пз/9901/1/18 розмір премії для перерахунку пенсій враховується у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою. Такий висновок ґрунтується на положеннях абзацу 5 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якого для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію..». Інші доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя І. О. Грибан (Повний текст постанови складено 29.01.2024)