Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/17833/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2024 р.Справа № 520/17833/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. , за участю секретаря судового засідання Веліток Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2023, суддя Спірідонов М.О., повний текст складено 20.09.23 по справі № 520/17833/23 за позовом Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, Харківська спеціалізована прокуратура у сфері оборони в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", в якому просить суд зобов`язати Казенне підприємство «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» ( код ЄДРПОУ 08326540 ) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту (протирадіаційне укриття за №77520), яке знаходиться за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Зміївська, 29, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, а саме: - п.45. захисну споруду цивільного захисту привести у відповідність до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту №77520. Судові витрати стягнути з відповідача на користь Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 позовні вимоги Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області задоволено. Зобов`язано Казенне підприємство «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод» привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту (протирадіаційне укриття за №77520), яке знаходиться за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Зміївська, 29, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, а саме: - п.45. захисну споруду цивільного захисту привести у відповідність до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту №77520. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що утримання захисних споруд у відповідності до законодавства України покладається на балансоутримувача такої споруди. Відповідач повністю погоджується з такою позицією, більш того, відповідач утримує споруду в належному стані, ані позивач, ані прокурор не навели жодного доказу неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків після виконання припису №308 або доказів, які підтверджують невиконання припису №308. Зазначає, що суд фактично ставить в вину відповідачеві те, що позивач не здійснив захід контролю - не здійснив оцінку стану готовності захисної споруди. Крім того, суд визначив, що єдиним належним доказом виконання або невиконання припису №308 є акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту. Фактично позивач не виконав приписи законодавства і після отримання від прокуратури інформації про виконання припису, замість того, щоб здійснити оцінку стану готовності захисної споруди, звернувся до суду з вимогою про виконання припису №308, який вже фактично виконано. Стверджує, що відповідач ніколи не ухилявся від проведення перевірки стану об`єкту цивільного захисту. У відповідача немає жодної можливості провести перевірку та скласти акт оцінки стану об`єкту замість позивача. Ані прокурор, ані позивач не може навести жодного доказу відмови відповідача від надання доступу до об`єкту; ними не доведено, що внаслідок дій або бездіяльності відповідача було створено перешкоди для дій позивача з проведення перевірки стану об`єкту. Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області просило рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що у останнього відсутня інформація про виконання відповідачем вимог Припису №

138. Акцентує увагу, що відповідач, якщо він дійсно виконав даний Припис № 138, повинен був надати до суду Акт, яким орган у сфері пожежної, техногенної безпеки підтвердив би, що ним дійсно усунення порушення у відповідній сфері. При цьому з 2018 року жодних дій на проведення перевірки (планової, позапланової) з боку відповідача відсутні, як і докази виконання Припису. Так, як дане питання безпосереднього стосується прав та законних інтересів відповідача, останній повинен бути заінтересований, якщо він дійсно в впевнений у виконанням ним всіх пунктів Припису, що стосується захисної споруди та звернутися до Головного управління з письмовою заявою про проведення позапланового заходу (контролю) для перевірки виконання Припису. Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно інформації ГУ ДСНС у Харківській області встановлено, що на території Чугуївського району наявна захисна споруда цивільного захисту №77520 (протирадіаційне укриття за №77520), яка розташована за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Зміївська, 29 та розрахована на укриття 180 осіб. Балансоутримувач захисної споруди - комунальне підприємство «Зміївський ремонтний енергомеханічний завод». У листопаді 2018 року ГУ ДСНС у Харківській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання КП «ЗРЕМЗ» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. За результатами вказаного заходу складено Акт та надано КП «ЗРЕМЗ» припис від 23 листопада 2018 №308 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної небезпеки. Згідно з пунктом 45 вказаного припису необхідно було усунути наступне порушення, що стосуються захисної споруди цивільного захисту: - п.45. Захисну споруду цивільного захисту привести у відповідність до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту ( відповідно до пункту 1, розділу 2, Наказу МВС України від 09 липня 2018 року за №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту». Строк виконання припису було встановлено до 24.12.2018. Відповідно інформації від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 23.02.2023 за №65010-1060/65103 встановлено, що листи щодо виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складеного під час перевірки від КП «ЗРЕМЗ» не надходили. Також під час розгляду справи судом встановлено, що з метою з`ясування стану усунення недоліків, наведених у приписі, що стосується вказаної захисної споруди, прокуратурою направлено запит від 03.04.2023 за №53-52вих-23 до КП «ЗРЕМЗ». Згідно відповіді КП «ЗРЕМЗ» встановлено, що недоліки, які були вказані у приписі ГУ ДСНС у Харківській області за №308 від 23 листопада, усунуті, однак відповідно до листа ГУ ДСНС у Харківській області від 24.04.2023, щодо виконання КП «ЗРЕМЗ» заходів на усунення виявлених порушень, які стосуються захисних споруд цивільного захисту на вказаному підприємстві встановлено, що для підтвердження усунення порушень вимог законодавства відповідно припису виданого за результатами проведення перевірки, ГУ ДСНС у Харківській області необхідно провести позапланову перевірку відповідно до ст.6 Закону України «Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» які припинені відповідно до постанови КМУ від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану». Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що не вжиття відповідачем - КП «ЗРЕМЗ», визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруду за №77520, яка розташована за адресою: Харківська область, Зміївський район, місто Зміїв, вулиця Зміївська, будинок 29 до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 на території України з 24.02.2022 на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому було неодноразово продовжено на підставі указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Воєнний стан в країні діє дотепер. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права. Цивільним захистом, відповідно до ст. 4 Кодексу цивільного захисту України, є комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки. Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 18 Кодексу цивільного захисту України до повноважень інших центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту належить організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, та захисних споруд цивільного захисту державної власності, що перебувають на балансі суб`єктів господарювання приватної форми власності. Відповідно до пп. 15, 16 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні). Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. Відповідно до ч. 1 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України до захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення. Відповідно до ч. 4 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд. Відповідно до ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів. Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (надалі - Порядку) визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням. Пунктом 9 Порядку передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. Відповідно до п. 3 Порядку балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі. Відповідно до п. 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд. Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів. Згідно із пунктом 11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС. Відповідно до пункту 1 Розділу І «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни. Захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї та засобів масового ураження. До захисних пристроїв, якими обладнуються сховища, належать захисно-герметичні і герметичні двері, віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, КНТ тощо (підпункт 1 пункту 2 розділу III Вимог). Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог). Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд. Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) - здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог). Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимог визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача. Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимог під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди. За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог. У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимог). Отже, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено пунктом 8 статті 32 Кодексу та пунктом 9 Порядку. З огляду на положення вказаних норм права можливо дійти висновку про те, що захисна споруда повинна відповідати вимогам, встановлених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, а обов`язок щодо утримання захисних споруд в належному стані, у відповідності до встановлених вимог, покладено як на власника споруди так і на балансоутримувача такої споруди. У спірному випадку відповідачем не заперечувалось те, що він є балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту, але заперечується факт того, що вказана споруда не придатна до використання за призначенням та не відповідає вимогам, встановлених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018. В свою чергу Головне управління ДСНС у Харківській області стверджує про те, що не може перевірити вжиті відповідачем заходи на усунення виявлених порушень, які стосуються захисних споруд цивільного захисту на вказаному підприємстві, оскільки для підтвердження усунення порушень вимог законодавства відповідно припису виданого за результатами проведення перевірки, яка відбулася ще до початку введення в країні воєнного стану, ГУ ДСНС у Харківській області необхідно провести позапланову перевірку відповідно до ст.6 Закону України «Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», які припинені відповідно до постанови КМУ від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану». Тобто спірні правовідносини виникли з приводу різного розуміння сторонами обставин того, яким чином має доводитися оцінка стану готовності захисної споруди та хто саме (органи цивільного захисту чи балансоутримувач) мають довести обставини того, що захисна споруда утримується в належному стані. З цього приводу колегія суддів звертає увагу на те, що єдиним достатнім та належним доказом, що може підтвердити факт того, що захисна споруда відповідає вимогам, встановлених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, є акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Вказаний акт видається за результатами перевірки підприємства, в спірному випадку за результатами перевірки Головним управління ДСНС в Харківській області. Водночас, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №303 від 13.03.2022 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» на період воєнного стану, введеного Указом Президента України №64 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту, у тому числі щодо готовності захисних споруд цивільного захисту до використанням за призначенням, не здійснюється. Тобто виникла ситуація, коли Головне управління ДСНС в Харківській області не може перевірити стан придатності захисної споруди та вжиті заходи на виконання припису, в той же час відповідач не вживає заходів для того, щоб отримати акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, зокрема шляхом подання заяви про проведення перевірки в добровільному порядку. В цій ситуації колегія суддів виходить із принципу пропорційності в частині дотримання належного балансу між інтересами держави та приватних осіб. А тому вважає, що невжиття відповідачем заходів з метою приведення захисної споруди до стану готовності, зокрема шляхом отримання акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини. Колегія суддів ураховує, що після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії російської федерації проти України та запровадження на всій території України режиму воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання споруди безпосередньо за призначенням, в першу чергу з метою збереження життя людей, проте уповноважені органи фактично позбавлені можливості провести перевірки забезпечення функціонування об`єкта цивільного захисту, а тому уважає, що в цьому спірному випадку враховуючи позицію відповідача, який ігнорує можливість проведення перевірки в добровільному порядку, обраний судом першої інстанції спосіб захисту наразі є єдино можливим задля забезпечення обороноздатності країні та забезпечення функціонування захисних споруд в належному стані, в тому числі превентивно. Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що жодної можливості провести перевірку та скласти акт оцінки стану об`єкту замість позивача в нього не має, колегія суддів уважає надуманими, оскільки відповідач не позбавлений права звернутися із заявою про проведення перевірки в добровільному порядку. Отже, за встановлених обставин та враховуючи обов`язок балансоутримувача щодо утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням, колегія суддів відхиляє доводи заявника апеляційної скарги відповідача та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, до Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод". Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 по справі № 520/17833/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов Повний текст постанови складено 29.01.2024.