Постанова 4850 № 360/4030/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2024 року справа №360/4030/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі № 360/4030/21 (головуючий І інстанції Кисельова Є.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд: визнати протиправним рішення Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 31.05.2021 та від 16.06.2021 щодо відмови в перерахунку розміру пенсії в розмірі 90% відсотків від суми заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, згідно довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 24.05.2021 № 1239-04-8/4004 та№ 1239-04- 8/4004-а, виданих Біловодським об`єднаним управлінням ПФУ Луганської області, не врахувавши до стажу державної служби період з 01.05.2016 по 21.05.2021; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% відсотків від суми заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, згідно довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 24.05.2021 № 1239-04-8/4004 та №1239- 04-8/4004-а, виданих Біловодським об`єднаним управлінням ПФУ Луганської області, врахувавши до стажу державної служби період з 01.05.2016р по 21.05.2021 року, з часу звернення з заявою про перерахунок пенсії, з 24.05.2021. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 20.02.2001 очолювала Біловодське управління Пенсійного фонду України, на базі якого в травні 2002 року утворено Біловодське районне управління Луганського обласного управління ПФ України, з 29.03.2017 переведена на посаду начальника Біловодського об`єднаного управління ПФ України Луганської області. З 02.08.2017 перебуває на обліку в Біловодському ОУПФУ Луганської області де була призначена пенсія на підставі Закону України «Про державну службу», стаж роботи який обраховано відповідачем в 15 років 2 місяців 11 днів. Пенсія як держслужбовцю була нарахована, але позивач її не отримувала, оскільки продовжувала працювати на посаді. 21.05.2021 позивача звільнено у зв`язку із реорганізацію державного органу. На час звільнення загальний трудовий стаж складає 47 років 7 місяців 23 дні, стаж державної служби 20 років 3 місяці 4 дні. Як стверджує позивач, 24.05.2021 звернулась до відповідача з заявою про перерахунок призначеної пенсії на підставі довідок від 24.05.2021 №1239-04-8/4004 про складові заробітної платим для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років) станом на 24.05.2021 та довідки від 24.05.2021 №1239-04-8/4004а про складові заробітної плати за період з 01.05.2016 по 30.04.2021, видані Біловодським ОУПФУ Луганської області. Рішенням від 31.05.2021 відмовлено в перерахунку раніше призначеної пенсії з посиланням на Закон України «Про державну службу», за яким перерахунок пенсії, призначених згідно до даного Закону, діючим законодавством не передбачено. Рішенням від 16.06.2021 позивачу відмовлено в нарахуванні пенсії в розмірі 90% складових заробітної плати та в зарахуванні до стажу державного службовця стаж, який здобула на час звільнення, що становить 20 років 3 місяці. Позивач вважає рішення Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 31.05.2021 та від 16.06.2021 протиправним та таким, що суттєво порушують її права і законні інтереси. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі № 360/4030/21 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 31.05.2021 № 1239-31-8/4129 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 16.06.2021 № 909200165629 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 24.05.2021, від 11.06.2021 з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугою років) від 24.05.2021 № 1239-04-8/4004 та № 1239-04-8/4004-а та правової оцінки, наведеної судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. Також в апеляційній скарзі зазначено, що проведення перерахунку пенсій, призначених згідно Закону № 889-VIII, діючим законодавством не передбачено. Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку відповідача (арк.спр.5-6,7, зворотній бік арк.спр.62). Відповідно до протоколу Біловодського ОУПФУ Луганської області від 08.08.2017 № 613, ОСОБА_2 було призначено пенсію за віком (держслужба) з 03.08.2017 в розмірі 5955,80 грн. (зворотній бік арк.спр.72). 21.05.2021 позивача було звільнено з Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі Білокуракинське ОУПФУ Луганської області) у зв`язку із реорганізацією державного органу, пункту 4 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», наказ № 88-0 від 18.05.2021, про що свідчить відповідний запис № 32 трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 20.10.1976 (арк.спр.8-10). Згідно довідки від 21.05.2021 № 74/06-18 Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області слідує, що ОСОБА_1 має категорію Б підкатегорію Б1. Станом на 21.05.2021 має 4 ранг державного службовця. Стаж державної служби станом на 21.05.2021 складає 20 років 3 місяці 4 дні (арк.спр.20). 24.05.2021 позивач звернулась до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про перерахунок пенсії на підставі Закону України «Про державну службу», зазначивши при цьому, що пенсія на іншій підставі не призначалась, на момент звернення не працює. Вказана заява разом із додатками до неї була прийнята посадовими особами відповідача та зареєстрована за № 1220, що підтверджується розпискою-повідомленням (арк.спр.15). До заяви від 24.05.2021 про призначення пенсії були надані, окрім іншого, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугою років) від 24.05.2021 № 1239-04-8/4004 та № 1239-04-8/4004-а (арк.спр.11, 12-14). За результатами розгляду вказаної заяви Біловодським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області було прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії від 31.05.2021 № 1239-31-8/4129 (далі рішення від 31.05.2021 № 1239-31-8/4129). Зі змісту вказаного рішення вбачається, що відповідно до частини 5 статті 37 Закону України «Про державну службу» № 372, з 01.10.2017 пенсії, призначені після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» відповідно до цієї статті період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України від 10.12.2015 № 899-VIII «Про державну службу» виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до Закону поновлюється. Враховуючий той факт, що ОСОБА_1 вже була призначена пенсія згідно Закону України «Про державну службу» з 01.10.2017 проведення перерахунків пенсій, призначеній категорії осіб діючим законодавством не передбачене. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії за віком, призначеної з 01.10.2017 згідно Закону України «Про державну службу» з урахуванням наданих довідок про складові заробітної плати за відповідні категорії посад працюючого державного службовця № 1239-04-8/4004 та № 1239-04/8/4004-а від 24.05.2021 (арк.спр.16). 11.06.2021 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Луганській області із заявою довільної форми, відповідно до якої просила здійснити перерахунок пенсії на момент звільнення відповідно до Закону України № 3723 у розмірі 90% про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця згідно наданих довідок від 24.05.2021 за номерами 1239-04/8/4004 та 1239-04-8/4004а та виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів (арк.спр.18-19). Рішенням ГУ ПФУ в Луганській області від 16.06.2021 № 909200165629 (далі рішення від 16.06.2021 № 909200165629) було відмовлено ОСОБА_2 . Дослідженням змісту вказаного рішення встановлено, що пенсію позивачу призначено за віком з урахуванням норм пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889, як державному службовцю ОСОБА_1 призначено з 02.08.2017. Страховий стаж станом на дату звернення за перерахунком складає 46 років 1 день. Проведення перерахунків пенсій, призначених за нормами Закону № 889, державним службовцям із додаванням стажу, відпрацьованого на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців не передбачено (арк.спр.24). Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Правовідносини щодо пенсійного забезпечення державних службовців у різні періоди регулювалися такими нормативно - правовими актами: Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (далі - Постанова № 865), постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова № 1013). Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом № 3723-XII. Статтею 371 Закону № 3723-XII у редакції, чинній до 01.01.2015, передбачалося, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, ст. 371 Закону № 3723-XII викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 01.01.2015 делегував Уряду. Правове регулювання Урядом зазначеного питання у період з 01 січня по 01 грудня 2015 року знайшло своє відображення у пунктах 4, 5 Постанови № 865, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було підставою для перерахунку пенсії. Так, за правилами п. 4 Постанови № 865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-XII, визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики (п. 5 Постанови № 865). В подальшому, Постановою № 1013, яка застосовується з 01 грудня 2015 року, підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців, п. 4 Постанови № 865 виключено, а абзац перший п. 5 Постанови № 865 викладено в такій редакції: "Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики". При цьому інших положень, які б закріплювали підстави для перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, Постанова № 1013 не містила. Отже, з 01.12.2015 чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за ст. 37 Закону № 3723-XII. При цьому чинна у зазначений період редакція ст. 371 Закону № 3723-XII не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2018 по справі № 151/155/16-а, від 11.12.2019 по справі № 555/2321/16-а, від 18.06.2020 по справі № 677/45/16-а. У ході реформування системи державного управління 10.12.2015 прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням - Закон № 889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016. Пунктом 2 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Відповідно до пункту 10 вказаного розділу державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Пунктом 12 цього ж розділу встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Закон № 3723-XII залишився чинним лише в частині встановлення умов та порядку призначення пенсії державного службовця, встановлених у ст. 37 такого Закону, та втратив чинність у всій іншій частині положень, в тому числі втратила чинність і ст. 371 цього Закону, якою передавалися повноваження щодо встановлення порядку і умов перерахунку пенсій державних службовців Кабінету Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 469 Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, яка набрала чинності з 01.01.2020, доповнено пунктом 3-1 Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, яким регулюється порядок визначення заробітної плати особам, яким призначається пенсія згідно з Законом Про державну службу №

889. Пунктом 2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України. Відповідно до пункту 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: - посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); - розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на

60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; - у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; - матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому-п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Приписами частини 1 статті 1 Закону України від 24.03.1993 № 108/95-ВР «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати. Частиною 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ встановлено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу). Відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема, суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування. З огляду на викладене слідує, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, на які нараховувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, повинні враховуватися при обчисленні розміру пенсії. Статтею 90 Закону № 889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Суд погодився із аргументами відповідача про те, що стаття 90 Закону № 889-VIII не містить норм, які б прямо врегульовували підстави та порядок перерахунку пенсії державним службовцям. Однак відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень не в повній мірі враховано, що ст. 90 Закону № 889-VIII містить бланкетну норму у якій йдеться, що пенсійне забезпечення державних службовців, а відтак і перерахунок раніше призначених їм пенсій, здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV. Відповідач в оскаржуваних рішеннях лише процитував норми Закону № 889-VIII та Закону № 3723-XII, однак не надав оцінки підставам перерахунку пенсії у контексті обставин, що стосуються позивачки (арк.спр.16,24). Разом з тим, суд зазначає наступне, згідно п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Відповідно до частини першої статті 27 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. Згідно частини четвертої статті 42 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин), у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Аналіз частини четвертої статті 42 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV дає підстави для висновку, що цією нормою встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу. Такий перерахунок, на вибір пенсіонера, може здійснюватись або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії. За змістом частини другої статті 40 та частини четвертої статті 42 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV передбачений у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії (Зп = Зс х (Ск : К)) показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (Зс), який використовується при призначенні пенсії, є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення. Однак, під час здійснення такого перерахунку у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К). Такі зміни у кінцевому результаті впливають на розмір отримуваною пенсіонером пенсії, оскільки такий розмір визначається за формулою: П = Зп х Кс. Як встановлено судом, пенсія за віком позивачці призначена розпорядження № 613 від 08.08.2017 з 03.08.2017 (зворотній бік арк.спр.72). На час прийняття розпорядження про призначення пенсії за віком (по 28.02.2017 включно) загальний страховий стаж позивачки становив 43 роки 8 місяців і 2 дні (зворотній бік арк.спр.72). Однак, після призначення пенсії ОСОБА_1 продовжувала працювати на посаді державної служби. 21.05.2021 позивача було звільнено. Із заявою про перерахунок пенсії до органу Пенсійного фонду України позивач звернулась 24.05.2021 (арк.спр.15). Тобто, із моменту призначення пенсії до дня звільнення із роботи позивачем було набуто додаткового страхового стажу. Відтак, відповідачем неправомірно не надано оцінки заяв позивача від 24.05.2021 та 11.06.2021 з точки зору наявності передбачених ч. 4 ст. 42 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV підстав для перерахунку пенсії, адже за обставин цієї справи встановлено, що як величина страхового стажу так і величина заробітної плати позивачки від моменту призначення їй пенсії до дня звернення із заявою про її перерахунок змінилися. Такі зміни є підставою для перерахунку пенсії або з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії. Висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною в постановах від 01.11.2018 у справі № 804/9874/14, від 18.11.2020 у справі № 522/1916/17 та від 29.07.2020 у справі № 264/7044/16-а. Аналіз застосованих відповідачем підзаконних нормативно-правових актів при прийнятті рішень від 31.05.2021 № 1239-31-8/4129 та 16.06.2021 № 909200165629 свідчить, що вони суперечать положенням норм діючих законів, які регламентують пенсійне забезпечення позивача, відтак вони безпідставно були прийняті до уваги відповідачем при вирішенні питання щодо відмови у перерахунку пенсії за віком. На підставі вищевикладеного, спірні рішення є протиправним та таким, що не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, дотримання яких перевіряє адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, внаслідок чого підлягають скасуванню. Таким чином, позивач має право на обчислення пенсії державного службовця із врахуванням довідок про заробітну плату від 29.05.2021 № 1239-014-8/4004 та № 1239-04-8/4004-а, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% відсотків від суми заробітної плати на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, суд зазначає таке. Позивачу було відмовлено у задоволенні заяв щодо перерахунку пенсії саме з мотивів відсутності підстав для перерахунку пенсії відповідно до Закону № 889-VIII. Спірні рішення відповідача не містять відмови у проведенні перерахунку саме із розрахунку 90 відсотків від сум заробітної плати на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відтак, спір щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії або порядку та способу виплати пенсії ОСОБА_3 на час звернення позивача у цій справі відсутній. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних. Аналогічна правова позиція висловлена у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 року за результатами розгляду зразкової справи № 560/2120/20. Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: - визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); - визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); - визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); - інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10). Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Окрім того, суд звертає увагу на те, що частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення. Пункт 4.7. розділу ІV Порядку 22-1 визначає, що саме «орган, що призначає пенсію» (за спірних правовідносин - ГУПФУ в Луганській області) повинен всебічно, повно і об`єктивно розглянути всі подані документи, після чого установити наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії. Оскільки вирішення питання щодо перерахунку пенсії є виключною компетенцією відповідача, враховуючи, що протиправні дії відповідача полягали саме у прийнятті спірних рішень, з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд першої інстанції на підставі частини другої статті 9 КАС України дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним), а саме: визнати протиправним та скасувати рішення Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 31.05.2021 № 1239-31-8/4129 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 16.06.2021 № 909200165629 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 24.05.2021, від 11.06.2021 з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугою років) від 24.05.2021 № 1239-04-8/4004 та № 1239-04-8/4004-а та правової оцінки, наведеної судом у рішенні. Суд наголошує, що при повторному розгляді заяв позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані. Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі № 360/4030/21 - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі № 360/4030/21 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 30 січня 2024 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді Т.Г. Гаврищук І.В. Сіваченко