Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/6118/23

Справа № 303/6118/23 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29.01.2024 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП за його апеляційною скаргою на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 липня 2023 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп. Відповідно до постанови суду, - 23 червня 2023 року, о 20 годині 02 хвилин в м. Мукачево, по вул. Автомобілістів, біля буд. 35, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Fiat Fiorino», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився о 20 год. 42 хв., що зафіксовано на БК472355, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обстави, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у постанові суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням вимог ч.5 ст.266 КУпАП, а тому вважається недійсним. Разом з тим, в протоколі не вказано, за допомогою якого саме «спецзасобу «Драгер» проводився огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння Вказує, що матеріали справи не містять будь-яких доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування 19.07.2023 автомобілем та передачі цього автомобіля для керування іншій особі; посилання на те, за допомогою якого технічного засобу водію пропонувалося пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння; відсутній акт огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння та направлення водія на визначення стану алкогольного сп`яніння у заклад охорони здоров`я, що свідчить про те, що у встановлений законом спосіб водій не направлявся у заклад охорони здоров`я для визначення стану алкогольного сп`яніння.Крім того посилається на практику пленуму Верховного Суду України та рішення Європейського суду з прав людини. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Мокрянина М.М., неявка яких із урахуванням положень ч.6 ст.294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що останні належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, а розгляд справи вже неодноразово відкладався за клопотаннями останніх. У останньому клопотанні від 26.01.2024, адвокат Мокрянин М.М., як на підставу для відкладення розгляду справи, вказав, що приймає участь у розгляді Закарпатським апеляційним судом цивільної справи №308/5148/21, як представник відповідача, тому не може прийняти участь у даному судовому засіданні, однак ці обставини не підтверджені жодними доказами. Апеляційний суд вважає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисник повинні добросовісно використовувати надані процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язані демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання. Під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці розуміє таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. За своєю суттю дії, спрямовані на зловживання процесуальними правами, хоч і виглядають як дії, спрямовані на повне та всебічне дослідження обставин справи або захист порушеного права стороною процесу, однак по суті вони направлені на деструктивність судового розгляду. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що чергове клопотання захисника-адвоката Мокрянина М.М. про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки ним не доведено наявність поважних причин, які свідчать про неможливість приймати участь у розгляді справи. Приймаючи рішення про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Мокрянина М.М. враховуються і вимоги чинного законодавства щодо розгляду справи в розумні строки. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги згідно з положеннями ст. 294 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє беручи до уваги такі обставини. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при розгляді даної справи дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення. Всупереч доводам апеляційної скарги, порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 141335 від 23.06.2023 слідує, що, - водій ОСОБА_1 23 червня 2023 року, о 20 годині 02 хвилин в м.Мукачево, по вул. Автомобілістів, біля буд. 35, керував транспортним засобом марки «Fiat Fiorino», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився о 20 год. 42 хв., що зафіксовано на БК472355, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Підписом у протоколі ОСОБА_1 засвідчив, що зі змістом документу ознайомлений. Незважаючи на заперечення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина стверджується: вказаним протоколом про адміністративне правопорушення у якому викладені обставини вчиненого правопорушення; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7218445 від 23.06.2023 відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч.1 ст.122 КУпАП; диском із відеозаписами, на якому засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від проходження освідчення на стан сп`яніння; розпискою від 23.06.2023, якою ОСОБА_1 підтверджено факт залишення на зберігання транспортного засобу таіншими матеріалами справи. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи - є необґрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу і не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Тобто сам факт відмови ОСОБА_1 як особи, що керувала транспортним засобом, від проходження огляду, був причиною притягнення його до адміністративної відповідальності. Твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд з метою визначення стану сп`яніння, апеляційний суд також відхиляє, оскільки направлення для проходження огляду на стан сп`яніння, працівник поліції виписує у разі бажання особи пройти огляд в медичному закладі, однак водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння не тільки на місці зупинки транспортного засобу, а і в закладі охорони здоров`я. Апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних заяв або клопотань, або інших пояснень ОСОБА_1 з приводу незаконних дій працівників поліції, а незгода з діями працівників поліції була висловлена ним лише під час подання апеляційної скарги, що можна розцінювати, як спосіб захисту останнього. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з тим, що останній відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст.33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП України і накладено стягнення у відповідності до санкції, зазначеного закону. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і вважає, що з врахуванням наведених обставин, допущене ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 липня 2023 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т.Ю. Бисага