Постанова Східний апеляційний господарський суд № 922/2211/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2024 року м. Харків Справа № 922/2211/23 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Здоровко Л.М. за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М. представників сторін: позивача за первісним позовом - Левицька А.В., довіреність №5141-К-Н-О від 09.06.2023 відповідача за первісним позовом - Жерновніков С.О., ордер серії АХ №1167384 від 16.01.2024 розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Посохової Наталії Олександрівни, м. Куп`янськ, Харківська область (вх.№2615 Х/2 від 04.12.2023) на рішення Господарського суду Харківської області від 02.11.2023 у справі №922/2211/23 (повний текст складено 16.11.2023., суддя І.П. Жигалкін) за позовом Акціонерного товариства Комерційного Банку "ПриватБанк", м. Київ до Фізичної особи-підприємця Посохової Наталії Олександрівни, м. Куп`янськ Харківська область про стягнення 438 652,02 грн та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Посохової Наталії Олександрівни, м.Куп`янськ, Харківська область до Акціонерного товариства Комерційного Банку "ПриватБанк", м. Київ про зобов`язання вчинити дії ВСТАНОВИВ: У травні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Посохової Наталії Олександрівни заборгованості, яка виникла за кредитним договором №2794800665-КД-1 від 19.05.2021 на загальну суму 438 652,02 грн, з яких 371 428,61 грн - заборгованість за тілом кредиту, 67 223,41 грн - заборгованість за процентами. У червні 2023 року Фізична особа-підприємець Посохова Наталія Олександрівна звернулась до Господарського суду Харківської області із зустрічним позовом про зобов`язання АТ КБ "ПриватБанк" скасувати суму платежів за нарахованими процентами у відповідності до п. 2.10 Додаткової угоди від 19.12.2021 до Кредитного договору №2794800665-КД-1 від 19.05.2021, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" та ФОП Посоховою Наталією Олександрівною, в сумі 67 223,41 грн. Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.11.2023 у справі №922/2211/23 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Посохової Наталії Олександрівни (адреса: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ: 143605) заборгованість за процентами у розмірі 64 388,23 грн за кредитним договором №2794800665-КД-1 від 19.05.2021, а також суму судового збору у розмірі 6 579,78 грн. Закрито провадження у справі №922/2211/23 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №2794800665-КД-1 від 19.05.2021, як тіло кредиту у розмірі 371 428,61 грн, а також 2835,18 грн заборгованості за процентами на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. В зустрічному позові відмовлено повністю. Мотивуючи рішення, суд першої інстанції визнав встановленими обставини існування спірних правовідносин, які виникли за кредитним договором №2794800665-КД-1 від 19.05.2021 та обставини неналежного виконання відповідачем за первісним позовом умов договору, що стало підставою для звернення до суду АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення з ФОП Посохової Н.О. заборгованості за тілом кредиту у розмір 371428,61 грн та 67 223,41 грн заборгованість за процентами. Судом також враховано, що після відкриття провадження у справі ФОП Посоховою Н.О. сплачено заборгованість за тілом кредиту, а також частково погашено заборгованість за процентами у розмірі 2835,18 грн. У зв`язку з чим, провадження у справі в частині вимог про стягнення 371 428,61 грн (заборгованість за тілом кредиту) та 2835,18 грн (заборгованість за процентами) закрито судом. Щодо суми несплаченого залишку заборгованості ФОП Посохової Н.О. перед АТ КБ "ПриватБанк" у вигляді процентів в розмірі 64 388,23 грн, суд дійшов висновку, що умови та порядок їх нарахування встановлено як умовами Кредитного договору №2794800665-КД-1 від 19.05.2021, так і умовами п. 2.10 Додаткової угоди №1 до цього договору. У зв`язку з чим, місцевий господарський суд вважав про наявність правових підстав для задоволення первісних позовних вимог про стягнення з ФОП Посохової Н.О. 64 388,23 грн заборгованості за процентами. В задоволенні зустрічного позову про скасування банком суми платежів за нарахованими процентами суд відмовив, оскільки вважав, що невиконання умов договору з боку відповідача за первісним позовом не звільняє його від обов`язків виконання своїх зобов`язань. ФОП Посохова Н.О. звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила дослідити зустрічну позовну заяву ФОП Посохової Н.О. та додатки до неї. Скасувати рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/2211/23 від 02.11.2023 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ФОП Посохової Н.О., зобов`язавши АТ КБ "ПриватБанк" списати суму платежів за нарахованими процентами у відповідності до п.2.10 Додаткової Угоди від 19.01.2021 до Кредитного договору №2794800665-КД-1 від 19.01.2021, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" та ФОП Посоховою Наталією Олександрівною, в сумі 67223,41 грн. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що у відповідності до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, які були внесені пунктом 2 частини 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 за № 2120-IX, банк не мав права нарахування підвищених відсотків за користування кредитними коштами. Апелянт також зазначає, що в зустрічному позові міститься посилання на ч. 1 ст. 617 ЦК України, згідно з якою, ФОП Посохова Н.О. звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо буде доведено, що порушення сталося внаслідок дії непереборної сили. Як зазначає скаржник, обставини воєнного стану та знаходження міста Куп`янська до 10.09.2022 під окупацією також підтверджується копією довідки Торгово-промислової палати України та копією відповіді на адвокатський запит. Разом з цим, суд не врахував введення в Україні воєнного стану та не застосував законодавство, що регулює правовідносини між позичальником та кредитором у період воєнного стану. Також, всупереч вимог п. 1 ч.1 ст. 237 ГПК України, суд першої інстанції не вирішив, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги зустрічного позову та докази, якими вони підтверджуються. В оскаржуваному рішенні судом не наведено мотивів відхилення доводів ФОП Посохової Н.О. та не застосовано норми права, що підлягали до застосування у спірних правовідносинах. 28.12.2023 АТ КБ Комерційний Банк "ПриватБанк" надано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач за первісним позовом з доводами апеляційної скарги не погоджується та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін. Доводи відзиву обґрунтовує тим, що предметом позову у справі №922/2211/23 є стягнення з ФОП Посохової Н.О. процентів у розмірі та на умовах, передбачених ст. 1048 Цивільного кодексу України та кредитним договором, а не у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Тому вважає, що положення п.п. 18, 19 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного Кодексу України не звільняють апелянта від сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами. Також зазначає, що з розрахунку заборгованості та банківських виписок вбачається, що відсотки на прострочену заборгованість нараховані по тій же ставці, що і на поточну заборгованість, а не по підвищеній згідно п. 2.10 Додаткової угоди. Штрафні санкції за порушення умов договору не нараховувались. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Посохової Наталії Олександрівни на рішення Господарського суду Харківської області від 02.11.2023 у справі №922/2211/23. Призначено справу до розгляду на 10.01.2024 о 12:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №105. Встановлено АТ КБ "ПриватБанк" п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання копії скаржнику. Встановлено учасникам справи п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяв, клопотань тощо. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 08.01.2024, сторони повідомлено, що у зв`язку з посиленням інтенсивності ракетних обстрілів м. Харкова, ураженням ворожими силами, зокрема, центральної частини міста, де також знаходиться приміщення Східного апеляційного господарського суду, продовженням існування ракетної небезпеки для міста, а також небезпеки життю та здоров`ю працівників та відвідувачів суду, суд дійшов висновку про перенесення розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Посохової Наталії Олександрівни на рішення Господарського суду Харківської області від 02.11.2023 у справі №922/2211/23 на 17.01.2024 на 14:00 годину. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 також задоволено заяву ФОП Посохової Н.О. та постановлено судове засідання у справі №922/2211/23, призначене на 17.01.2024 о 14:00 годині, та усі наступні засідання у справі провести за участю представника фізичної особи-підприємця Посохової Наталії Олександрівни в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису представника за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку. В судовому засіданні 17.01.2024, що відбувалось в режимі відеоконференції, представник ФОП Посохової Н.О. підтримав доводи апеляційної скарги. Представник АТ КБ "ПриватБанк" проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 19.05.2021 між АТ КБ "ПриватБанк" та ФОП Посоховою Наталією Олександрівною укладено кредитний договір № 2794800665-КД-1 (далі Кредитний договір), відповідно до умов п. А.2 якого, ліміт договору становить 501 750,00 грн, з яких 500 000,00 грн на поповнення обігових коштів та 1750,00 грн на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5., 2.2.12 Договору. Відповідно до умов п. А.3 Кредитного договору, термін повернення Кредиту - 01.05.2024. За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 13,8% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п.2.2.13 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 18,8% річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених пунктом 2.2.13 договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених пунктом 2.2.13 договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі, зазначеному в пункті А.6. договору. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в пункті А.6. договору та дати початку її нарахування (п.А.6.1. договору) У випадку порушення позичальником грошового зобов`язання по сплаті кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 27,6% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом (п.А.7. договору); Проценти, встановлені п.п. А.6., А.6.1. договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене пунктом 7.3. договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 2.3.2. цього договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною договору (п. А.8. договору). В разі порушення строків повернення кредиту Позичальник сплачує Банку проценти у розмірі, встановленому у п. 5.8 цього договору (п. 4.2. договору). В разі неповернення Позичальником кредиту в строк, зазначений в п. А.З., п. 2.3.2. цього договору, Позичальник зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін, в розмірі подвійних процентів за користування кредитом, базовий розмір яких передбачений пунктом А.7. цього договору. При цьому проценти за користування кредитом Банком не нараховуються та не підлягають сплаті Позичальником (п. 5.8. договору). 19.05.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору №2794800665-КД-1 (далі - Додаткова угода), відповідно до підпункту "а" пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. Кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки. У п. 2 Додаткової угоди сторонами узгоджено про внесення змін до договору, що визначають порядок погашення кредиту та платність за його користування в наступній редакції: Пункт 2.1. За користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 13.80 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 7.00%; Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України. Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що с останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Відповідно до п. 2.2. Додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3, 2.7 цієї Додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі: * в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; * в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї Додаткової угоди + 5% річних; *в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати. Пунктом 2.7. Додаткової угоди визначено, що погашення кредиту (тілa) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в Додану 1 (Графік погашення кредиту), що є невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди. У випадку порушення Позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в пункті А.3. договору Позичальник зобов`язується сплатити Банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до статті 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно пункту 2.1. додаткової угоди +5% річних (п.2.10. додаткової угоди). Отримання кредитних коштів ФОП Посоховою Н.О. підтверджується копіями виписки по рахунку Позичальника з 19.05.2021 по 08.05.2023. У відзиві на первісну позовну заяву АТ КБ "ПриватБанк" та у зустрічному позові, ФОП Посохова Н.О. також підтвердила , що банком дійсно було виконано свої зобов`язання та надано кредит в сумі 501 750, грн і ці кошти ФОП Посоховою Н.О. було отримано. Крім того, відповідач за первісним позовом зазначила, що в п. 3.2 позовної заяви банк вірно вказує на порушення відповідачем своїх зобов`язань і посилається на виписки по рахункам № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 та на розрахунок заборгованості, які додаються до позовної заяви. Разом з цим, звертаючись до суду першої інстанції, позивач за первісним позовом зазначав про порушення відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань за кредитним договором у зв`язку із припиненням сплати щомісячних платежів, які передбачені Графіком платежів. У зв`язку з чим банк зазначав, що у Позичальника утворилась заборгованість, яка станом на 09.05.2023 становить 438652,02 грн, з яких 371 428,61 грн заборгованість за тілом кредиту, а 67 223,41 грн - заборгованість за процентами. Звертаючись до суду першої інстанції із зустрічним позовом, ФОП Посохова Н.О., погоджуючись із обставинами отримання кредитних коштів та не заперечуючи щодо неналежного виконання договірних зобов`язань, також звертала увагу, що АТ КБ "ПриватБанк" позовні вимоги обґрунтовує пунктом 2.10 Додаткової угоди до Кредитного договору №2794800665-КД-1, правовою підставою якого є стаття 625 Цивільного Кодексу України. В п. 2.10 Додаткової угоди також вказано, що цей пункт угоди обґрунтовується статтею 625 ЦК України. При відсутності простроченої заборгованості, процентна ставка згідно з п. 2.3 Додаткової угоди складає - 0 %. На думку ФОП Посохової Н.О., пункт 2.10 Додаткової угоди до Кредитного договору №2794800665-КД-1 не може застосовуватись у вирішенні даного спору виходячи з того, що до 24 лютого 2022 року ФОП Посохова Н.О. вела свою господарську діяльність в місті Куп`янськ Харківської області. ФОП Посохова Н.О. зазначала, що належним чином виконувала свої кредитні зобов`язання до 01.02.2022 року включно. Натомість наступний платіж, згідно з графіком, повинен був здійснений 01.03.2022. Оскільки Кредитний договір укладено в Куп`янському відділенні АТ КБ "ПриватБанк" м. Куп`янська, тому, заборгованість відповідача за первісним позовом виникла з тієї ж причини, з якої відділення відповідача за зустрічним позовом припинило свою діяльність в м. Куп`янськ - війна. Посилаючись на введення в Україні воєнного стану, наявність форс-мажорних обставин, та перебування міста Куп`янськ Харківської області, в якому ФОП Посохова Н.О. зареєстрована, під окупацією у період з 27.02.2022 по 10.09.2022, ФОП Посохова Н.О. зазначала, що банківські установи у місті не працювали, зв`язок був відсутнім. Вказані обставини ФОП Посохова Н.О. підтверджувала наданою до зустрічної позовної заяви відповіддю на адвокатський запит Куп`янської міської військової адміністрації міста Куп`янськ від 30.03.2023 №714, з якої вбачається, що м. Куп`янськ Харківської області було деокуповано 10.09.2022. Під час окупації мобільний зв`язок був відсутній, банківські установи та поштові відділення у м. Куп`янськ не працювали. Також, ФОП Посохова Н.О. посилалась на норми пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, якими встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Зважаючи на наведені норми, ФОП Посохова Н.О. у зустрічному позові вважала про відсутність підстав для нарахування АТ КБ "ПриватБанк" та стягнення з ФОП Посохової Н.О. збільшеної процентної ставки відповідно до п. 2.10 Додаткової угоди до Кредитного договору №2794800665-КД-1. Матеріали справи свідчать, що після відкриття провадження у справі відповідачем за первісним позовом було сплачено заборгованість за тілом кредиту, а також частково погашено заборгованість за процентами у розмірі 2835,18 грн. У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження в частині вимог щодо стягнення 371 428,61 грн заборгованість за тілом кредиту та 2835,18 грн заборгованості за процентами на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України. Рішення суду першої інстанції, яким частково задоволено первісний позов та відмовлено у задоволенні зустрічного позову ФОП Посохової Н.О., є предметом апеляційного оскарження. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Правовідносини сторін у справі виникли за наслідком зобов`язань за кредитним договором (з урахуванням додаткової угоди до договору). В частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно з частинами першою, третьою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця. Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Відповідач за первісним позовом отримання суми кредиту не заперечує, однак в порушення взятих на себе договірних зобов`язань за кредитним договором припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені графіком, посилаючись на введення в Україні воєнного стану, наявність форс-мажорних обставин та перебування міста Куп`янськ Харківської області, в якому останній зареєстрований, під окупацією. Щодо наведеного, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Договірні зобов`язання у розумінні положень цивільного та господарського законодавства мають виконуватися належним чином, а одностороння відмова від зобов`язань не допускається. Наявність форс-мажору не може бути підставою для невиконання безпосередньо зобов`язання. Статтею 617 Цивільного кодексу України, а також статтею 218 Господарського кодексу України, передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору). Частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався, і діє на даний час. Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що також був доданий ФОП Посоховою Н.О. до зустрічної позовної заяви, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує доводи позивача за зустрічним позовом про те, що ФОП Посохова Н.О. здійснювала свою господарську діяльність у м. Куп`янськ, а також про окупацію міста російськими військами з 27.02.2022 по 10.09.2022, що ФОП Посохова Н.О. підтверджувала наданою до зустрічної позовної заяви відповіддю на адвокатський запит Куп`янської міської військової адміністрації міста Куп`янськ від 30.03.2023 №714. З наданої відповіді вбачається, що м. Куп`янськ Харківської області було деокуповано 10.09.2022. Під час окупації мобільний зв`язок був відсутній, банківські установи та поштові відділення у м. Куп`янськ не працювали. Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що форс-мажорні обставини є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від виконання в цілому основного зобов`язання. Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Як вже зазначалось, ФОП Посохова Н.О. не заперечує факт укладання кредитного договору та додаткової угоди до нього, а також необхідність виконання своїх договірних зобов`язань. При цьому, як свідчать матеріали справи, позивачем за зустрічним позовом під час розгляду справи у суді першої інстанції сплачено заборгованість за тілом кредиту, а також частково погашено заборгованість за процентами у розмірі 2835,18 грн, що стало підставою закриття судом першої інстанції провадження в частині вимог про стягнення 371 428,61 грн заборгованість за тілом кредиту та 2835,18 грн заборгованості за процентами на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України. В той же час, як у зустрічній позовній заяві, так і в апеляційній скарзі ФОП Посохова Н.О. не погоджується із доводами АТ КБ "ПриватБанк" та рішенням суду першої інстанції про можливість нарахування кредитодавцем відсотків за користування кредитом на підставі пункту 2.10 Додаткової угоди до Кредитного договору №2794800665-КД-1, правовою підставою застосування яких, вважає ФОП Посохова Н.О., є стаття 625 Цивільного Кодексу України. Як вважає ФОП Посохова Н.О., пункт 2.10 Додаткової угоди до Кредитного договору №2794800665-КД-1 не може застосовуватись зважаючи на приписи пункту п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, які були внесені пунктом 2 частини 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022. Щодо наявності або відсутності правових підстав для стягнення процентів за користування кредитом, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до ч.ч.1-2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Згідно зі ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 уточнила висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 18.01.2022 у справі №910/17048/17, зазначивши, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. Судом першої інстанції правомірно враховано, що у п. 2.10 Додаткової угоди №1 до кредитного договору сторони узгодили, що у випадку порушення Позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в пункті А.3. договору Позичальник зобов`язується сплатити Банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до статті 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно пункту 2.1. додаткової угоди +5% річних (п.2.10. додаткової угоди). У п. 2.1. Додаткової угоди № 1 від 19.05.2021 до Кредитного договору сторони дійшли згоди, що за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додаткової угодою, Позичальник сплачує Банку Базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї Додаткової угоди розмір 13.80 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) + 7.00%; де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України. Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України. В апеляційній скарзі апелянт вважає, що банком безпідставно нараховані проценти на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, що суперечить п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України. Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Тобто, з вищезазначеного випливає, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Натомість, суд вважає, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 скасовано лише відповідальність позичальника за невиконання своїх зобов`язань у зв`язку зі збройною агресією РФ, визначену статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Проте, жодним чином такого позичальника не звільнено від виконання свого основного зобов`язання у виді повернення суми позики (кредиту) та процентів за користування кредитними коштами. Згідно наданого банком розрахунку, та з урахуванням дати пред`явлення вимоги про погашення заборгованості, а також визначеного у ній строку, вбачається, що банком нараховано до стягнення з відповідача за первісним позовом лише проценти у відповідності до статті 1048 Цивільного кодексу України та умов договору (з урахуванням додаткової угоди). Тому посилання відповідача за первісним позовом на положення статті 625 Цивільного кодексу України є безпідставним. Також колегія суддів звертає увагу, що позивач за первісним позовом не застосовував підвищену відсоткову ставку за прострочену заборгованість, а також не заявляв до стягнення неустойку або інфляційні втрати в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України. Повернення позичальником кредитних коштів та процентів за користування ними є не відповідальністю у розумінні цивільного законодавства України, а є виконанням своїх зобов`язань за кредитним договором у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим апелянтом не доведено наявності правових підстав для звільнення його від цього обов`язку перед позивачем за первісним позовом. Таким чином, положення п. п. 18, 19 Перехідних та Прикінцевих положень ЦК України, на які посилається апелянт, не звільняють його від відповідальності щодо сплати процентів за користування кредитом, оскільки відсоткова ставка по кредитному договору передбачена договором (з урахуванням Додаткової угоди), а отже, дія ст. 625 Цивільного кодексу України на договірні відносини між кредитодавцем та позичальником не розповсюджується. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідне нарахування процентів за користування кредитом не суперечить вимогам чинного законодавства та погоджено умовами кредитного договору з урахуванням умов Додаткової угоди №1 від 19.05.2021, що також правомірно враховано судом першої інстанції. Враховуючи вищенаведене у сукупності суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення первісних позовних вимог АТ "Комерційний Банк "Приватбанк" про стягнення з ФОП Посохової Н.О. 64 388,23 грн заборгованість за процентами та відмову у задоволенні зустрічного позову про скасування банком суми платежів за нарахованими процентами. З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 02.11.2023 у справі №922/2211/23 слід залишити без змін. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Посохової Наталії Олександрівни на рішення Господарського суду Харківської області від 02.11.2023 у справі №922/2211/23 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 02.11.2023 у справі №922/2211/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 29.01.2024 Головуючий суддя В.В. Лакіза Суддя Л.І. Бородіна Суддя Л.М. Здоровко