Постанова Черкаський апеляційний суд № 700/882/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/38/24 Справа № 700/882/23 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Пічкур С. Д. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2024 року м.Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ,- в с т а н о в и в: Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. Як встановлено судом першої інстанції, 01.09.2023 о 17 год. 15 хв. у смт.Лисянка по вул.Київській, ОСОБА_1 керував автомобілем Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікарні, результат 0,28%, чим порушив п.2.9 а) ПДР. Не погодившись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2023 року та прийняти нове рішення, яким закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі посилається на те, що його огляд на стан сп`яніння, проведений у медичному закладі, був проведений з грубим порушенням норм чинного законодавства, оскільки освідування проведено не черговим лікарем, як це визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а медичною сестрою, що вбачається із відеозапису, а тому результати такого огляду не можуть бути прийняті судом, як належний та допустимий доказ вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказує, що оскаржуваним рішенням встановлено той факт, що працівники поліції не довели факт порушення водієм ПДР та наявність у нього ознак сп`яніння. ОСОБА_1 зазначає, що у нього є постійні проблеми із травною системою (підвищення кислотності у шлунку), а тому алкотестер - газоаналізатор, за результатами тесту може показати невірний результат, а саме помилково встановити наявність парів спирту у видихуваному повітрі. Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку ОСОБА_1 про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався. Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст.254-256 КУпАП. Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають. Незважаючи на позицію ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 495305 від 01.09.2023 згідно якого, 01.09.2023 о 17 год. 15 хв. у смт.Лисянка по вул.Київській, ОСОБА_1 керував автомобілем Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікарні, результат 0,28%, чим порушив вимоги п.2.9 а) ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП; - висновку № 14 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції згідно якого, ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння; - відеозапису, переглянутого в суді апеляційної інстанції. Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що його огляд на стан сп`яніння, проведений у медичному закладі, був проведений з грубим порушенням норм чинного законодавства, оскільки освідування проведено не черговим лікарем, як це визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а медичною сестрою, що вбачається із відеозапису, а тому результати такого огляду не можуть бути прийняті судом, як належний та допустимий доказ вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вважаю зазначені доводи безпідставними, оскільки вони спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом, дослідженим судом апеляційної інстанції, з якого вбачається, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився безпосередньо лікарем закладу охорони здоров`я. Тобто, наявні у матеріалах даної справи відеозаписи із відеореєстратора поліцейського, підтверджують обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Неприйнятними є доводи ОСОБА_1 про те, що оскаржуваним рішенням встановлено той факт, що працівники поліції не довели факт порушення водієм ПДР та наявність у нього ознак сп`яніння, оскільки зазначені доводи не спростовують факту знаходження ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння та як наслідок притягнення його до адміністративної відповідальності. Крім того, із зазначених доводів випливає незгода ОСОБА_1 з діями працівників поліції щодо незаконної зупинки транспортного засобу під його керуванням, однак ОСОБА_1 не надано суду доказів на підтвердження оскарження неправомірних дій працівників поліції. Не підлягають до задоволення доводи ОСОБА_1 про те, що у нього є постійні проблеми із травною системою (підвищення кислотності у шлунку), а тому алкотестер - газоаналізатор, за результатами тесту може показати невірний результат, а саме помилково встановити наявність парів спирту у видихуваному повітрі, позаяк на їх підтвердження ОСОБА_1 не надано доказів. Дослідивши наявні у матеріалах справи докази і оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достовірності в їх сукупності, вважаю винуватість ОСОБА_1 доведена. Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.33 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів. З огляду на викладене, вважаю, що постанова Лисянського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2023 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя , - п о с т а н о в и в: Постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.В. Биба