Ухвала ККС ВС № 642/4383/14

УХВАЛА Іменем України 26 січня 2024 року м. Київ справа № 642/4383/14 провадження № 51-409 впс 24 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора ОСОБА_4 про направлення матеріалів кримінального провадження (справа № 642/4383/14) стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України (далі - КК України), з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, встановив: До Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) надійшло клопотання прокурора ОСОБА_4 про направлення матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України, з Київського районного суду м. Полтави до Ленінського районного суду м. Харкова. Клопотання мотивовано тим, що відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду вказане кримінальне провадження було направлено з Ленінського районного суду м. Харкова до Київського районного суду м. Полтави. Однак, розпорядженням Голови Верховного Суду № 65 від 17 листопада 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду м. Харкова. При цьому, прокурор зазначає, що кримінальні правопорушення вчинено на території Холодногірського району м. Харкова, що відноситься до територіальної юрисдикції Ленінського районного суду м. Харкова. Крім того, підставою для передачі цього кримінального провадження до Ленінського районного суду м. Харкова є наявність виняткових обставин, а саме: свідки проживають у Холодногірському районі м. Харкова. Учасники судового провадження належним чином повідомлені про день і час розгляду клопотання, проте в судове засідання вони не з`явилися, клопотань про відкладення розгляду не надійшло, що не перешкоджає розгляду цього клопотання. Перевіривши доводи, наведені у клопотанні, дослідивши інші матеріали, надані на розгляд суду касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Частиною 1 ст. 34 КПК України визначений вичерпний перелік підстав для передачі кримінального провадження на розгляд іншого суду, а саме: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд, або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого в подальшому було продовжено. Розпорядженням Голови Верховного Суду № 7/0/9-22 від 14 березня 2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус судді» враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ окремих судів Донецької, Запорізької та Харківської областей, зокрема з Ленінського районного суду м. Харкова до Київського районного суду м. Полтави. Водночас розпорядженням Голови Верховного Суду № 65 від 17 листопада 2022 року «Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області» відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», із 23 листопада 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду м. Харкова, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 14 березня 2022 року № 7/0/9-22. Разом з цим, п. 2 вказаного розпорядження вказано, що Київському районному суду м. Полтави необхідно забезпечити розгляд справ (проваджень), які до 22 листопада 2022 року включно надійшли на розгляд цього суду відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 14 березня 2022 року № 7/0/9-22. Як убачається з поданого клопотання та наданих, на запит Суду, матеріалів, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України, було передано до Київського районного суду м. Полтави. Судовий розгляд у цьому провадженні не розпочато. Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 18 липня 2014 року обвинуваченого ОСОБА_5 оголошено в розшук. З огляду на вимоги процесуального закону, кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків тільки у виняткових випадках, якщо іншим чином забезпечити виконання завдань цього провадження неможливо. Відповідно до наданих Суду матеріалів, свідок ОСОБА_6 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а свідок ОСОБА_7 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, за наявними матеріалами провадження свідки проживають на території, яка не підпадає під територіальну юрисдикцію Ленінського районного суду м. Харкова. Разом з тим, у поданому клопотанні прокурор посилається на адреси місця проживання свідків у Холодногірському районі м. Харкова, що відноситься до територіальної юрисдикції Ленінського районного суду м. Харкова, проте не надає жодних доказів, які б підтверджували інше місце проживання свідків, ніж те, що вказане у матеріалах кримінального провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження). З підстав, визначених ст. 336 КПК України, судом може бути ухвалено рішення про здійснення дистанційного судового провадження з учасниками провадження. Сторона обвинувачення, відповідно до ч. 3 ст. 23 КПК України, зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом. Між тим, клопотання прокурора не містить обґрунтованих підстав для визнання його доводів винятковими та з яких вбачалася б неможливість забезпечення виконання завдань цього провадження Київським районним судом м. Полтави. У зв`язку з цим клопотання прокурора про направлення матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України, з Київського районного суду м. Полтави до Ленінського районного суду м. Харкова є необґрунтованим, а тому підстав для його задоволення немає. Керуючись ст. 34, КПК України, Суд постановив: Відмовити в задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_4 про направлення матеріалів кримінального провадження (справа № 642/4383/14) стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів. Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3