Ухвала КЦС ВС № 369/12644/20

Ухвала 29 січня 2024 року м. Київ справа № 369/12644/20 провадження № 61-972ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Мінченка Володимира Миколайовича як представника ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Право та Гроші», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Траєкторія», про визнання договірних зобов`язань за договором про надання фінансового кредиту такими, що виконувались належним чином, визнання вимоги щодо сплати заборгованості такою, що не підлягає виконанню, визнання недійсним договору поруки, визнання недійсними заміну кредитора та зміну іпотекодержателя за договорами, відновлення становища, що існувало до порушення прав, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати договірні зобов`язання ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредитування від 14 вересня 2017 року № КД-Ф60 таким, що виконується належним чином; визнати вимогу щодо сплати заборгованості від 03 липня 2020 року вих. № 03/07.20, подану від імені ТОВ «ЮК «Право та гроші» на користь ТОВ «Траєкторія» такою, що не підлягає виконанню; визнати недійсним договір поруки від 14 вересня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Траєкторія»; визнати недійсними заміну кредитора за договором про надання фінансового кредитування від 14 вересня 2017 року № КД-Ф60 та зміну іпотекодержателя за договором іпотеки від 14 вересня 2020 року з ТОВ «ФК «Фактор Груп» на ТОВ «Траєкторія» та ТОВ «ЮК «Право на гроші» та відновити становище, що існувало до порушення права ОСОБА_1 . Києво-Святошинський районний суд Київської області рішенням від 05 червня 2023 року в задоволенні позову відмовив. Київський апеляційний суд постановою від 30 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2023 року - без змін. 16 січня 2024 року адвокат Мінченко В. М. як представник ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження. Адвокат Мінченко В. М. як представник ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яке мотивовано тим, що в судовому засіданні апеляційного суду 30 листопада 2023 року було проголошену вступну та резолютивну частини судового рішення. Вперше з касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення адвокат Мінченко В. М. як представник ОСОБА_1 звернувся 28 грудня 2023 року, тобто в строк, передбачений статтею 390 ЦПК України на касаційне оскарження, проте ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2024 року касаційну скаргу повернуто у зв`язку із тим, що адвокатом не надано доказів на підтвердження своїх повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 у Верховному Суді. Ураховуючи наведене, вважає, що є законні підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Встановлено, що в постанові Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року відсутня дата складання її повного тексту, отже останнім днем для звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою було 29 грудня 2023 року. Вперше адвокат Мінченко В. М. як представник ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року саме 28 грудня 2023 року, тобто в передбачений статтею 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2024 року касаційну скаргу адвоката Мінченка В. М. як представника ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року повернуто заявнику у зв`язку із тим, що адвокатом до матеріалів касаційної скарги не додано доказів того, що він уповноважений представляти інтереси ОСОБА_1 у Верховному Суді. Вдруге з касаційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року адвокат Мінченко В. М. як представник ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду 16 січня 2024 року. Аналіз клопотання та доданих до нього матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його. Разом із цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке. В касаційній скарзі оскільки як на підставу скасування судового рішення адвокат Мінченко В. М. як представник ОСОБА_1 посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). За правилами пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Диспозиція вищевказаної норми процесуального закону передбачає, що крім іншого заявнику необхідно вказувати норму права щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній. В мотивувальній частині касаційної скарги адвокат Мінченко В. М. як представник ОСОБА_1 не зазначає в частині застосування якої саме норми права відсутній правовий висновок Верховного Суду.

Мотивувальна частина касаційної скарги містить нормативно-правове обґрунтування, проте, суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з контексту скарги обирати норми права, із застосуванням яких не погоджується заявник. Верховний Суд роз`яснює заявнику, що коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки за приписами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України). Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення заявником підстав касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для розгляду касаційної скарги. Виконання наведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі. Ураховуючи наведене, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, яка має відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, та в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Крім того, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Позовну заяву подано у 2020 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 102,00 грн, підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі). Судовий збір за подання касаційної скарги за п`ять вимог немайнового характеру (визнання договірних зобов`язань за договором про надання фінансового кредиту такими, що виконувались належним чином, визнання вимоги щодо сплати заборгованості такою, що не підлягає виконанню, визнання недійсним договору поруки, визнання недійсними заміну кредитора та зміну іпотекодержателя за договорами) становить 8 408,00 грн (840,80 грн х 5 х 200 %). Згідно з наданої квитанції від 28 грудня 2023 року № L32S-ZKUE-691E ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1 681,60 грн. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 6 727,20 грн (8 408,80 грн - 1 681,60 грн). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 6 727,20 грн має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату або документи на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання адвоката Мінченка Володимира Миколайовича як представника ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити адвокату Мінченку Володимиру Миколайовичу як представнику ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року. Касаційну скаргу адвоката Мінченка Володимира Миколайовича як представника ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. Ю. Зайцев