Ухвала КЦС ВС № 286/1093/23

УХВАЛА 26 січня 2024 року м. Київ справа № 286/1093/23 провадження № 61-1307ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської областівід 27 листопада 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 січня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення помилково перерахованих коштів, ВСТАНОВИВ: 23 березня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення помилково перерахованих коштів у сумі 96250,00 грн. Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 27 листопада 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Житомирського апеляційного суду від 10 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 27 листопада 2023 року залишено без змін. 22 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 27 листопада 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 січня 2024 року, ухвалити нове судове рішення, яким позовні її вимоги задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та справах з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судами попередніх інстанцій. Ціна позову у цій справі складає 96 250,00 грн, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб скарги (250 х 3 028 грн = 757 000 грн). В ухвалі Овруцького районного суду Житомирської області від 10 липня 2023 року зазначено, що ця справа належить до категорії малозначних. Отже судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності. ОСОБА_1 зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, посилаючись на те, що судами першої та апеляційної інстанцій допущені істотні порушення норм матеріального і процесуального права, які унеможливили вирішення спору з дотриманням вимог справедливого судового розгляду, зокрема суд апеляційної інстанції застосував приписи статті 1212 Цивільного кодексу України без урахуванням висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах. Верховний Суд, взявши до уваги ціну позову, встановлені судами попередніх інстанцій обставини та надану оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, а також оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявницею аргументи не свідчать про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у цій справі. Незгода заявниці з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами та правовою оцінкою наявних у матеріалах справи доказів, на підставі яких суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що позивачка неодноразово (добровільно, системно, цілеспрямовано) перераховувала кошти на банківський рахунок відповідачки кількома платежами протягом 4 місяців, із зазначенням саме прізвища, імені та по батькові відповідачки, що обумовлено характером певних відносин, не свідчить про фундаментальне значення вирішених у цій справі питань для формування єдиної правозастосовчої практики. Також заявницею не доведено, що ця справа має виняткове значення для неї чи становить значний суспільний інтерес. Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з положеннями ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 27 листопада 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 січня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення помилково перерахованих коштів. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович