Ухвала КГС ВС № 918/7/23

УХВАЛА 29 січня 2024 року м. Київ Справа № 918/7/23 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О., розглянувши матеріали касаційної скарги першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 і рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2023 у справі за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави до: 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненський та Житомирській областях, 2) ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу, визнання недійсними договорів купівлі-продажу в частині та повернення протирадіаційного укриття, ВСТАНОВИВ: 27.12.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 (повний текст складено 06.12.2023) і рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2023 у справі № 918/7/23. Вказана касаційна скарга була надіслана 22.12.2023 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку. Крім того, 03.10.2024 від Рівненської обласної прокуратури до Верховного Суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів касаційної скарги платіжної інструкції від 25.12.2023 № 2492 на суму 37 215,00 грн, якою, як зазначено у поданому клопотанні, сплачено судовий збір за подання першим заступником керівника Рівненської обласної прокуратури касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 і рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2023 у справі № 918/7/23. Вказане клопотання було надіслано 29.12.2023 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 для розгляду касаційної скарги першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 і рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2023 у справі № 918/7/23 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я. Перевіривши матеріали касаційної скарги першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Як установлено Верховним Судом, позовну заяву керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави подав у 2022 році, її предметом є 4 вимоги немайнового характеру та майнова вимога про: - визнання недійсним наказу від 20.11.1995 № 1022, виданого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області, в частині включення протирадіаційного укриття, що розташоване за адресою: вул. Миру, 3, м. Дубровиця Сарненського району Рівненської області, площею 120 мІ, до об`єктів приватизації; - визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.12.2007, укладеного між ВАТ "Дубровицька центральна районна аптека № 27" та Приватним підприємством "Наша аптека", в частині включення в загальну площу нежитлової будівлі площі 120 мІ, що є протирадіаційним укриттям; - визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.09.2016, укладеного між Приватним підприємством "Наша аптека" та ОСОБА_2 , в частині включення в загальну площу нежитлової будівлі площі 120 мІ, що є протирадіаційним укриттям; - визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03.07.2018, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в частині включення в загальну площу нежитлової будівлі площі 120 мІ, що є протирадіаційним укриттям; - зобов`язання ОСОБА_1 повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях протирадіаційне укриття, що розташоване за адресою: вул. Миру, 3, м. Дубровиця Сарненського району Рівненської області, площею 120 мІ. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17) (пункти 52, 54 - 56 постанови). Отже, позовна вимога про зобов`язання повернути майно має вартісну оцінку, носить майновий характер, і розмір ставок судового збору за її подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Відповідно до частини 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 установлено у розмірі 2 481,00 грн. Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 23.05.2023 у справі № 918/7/23, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023, у задоволенні позову відмовлено. Перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 і рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2023 у справі № 918/7/23 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір, розрахований за формулою: (вартість спірного нерухомого майна х 1,5 % + 2 481,00 грн х 4) х 200 %, де 1,5 % - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, 2 481,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 4 - кількість вимог немайнового характеру, рішення щодо яких оскаржуються, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги. Однак матеріали касаційної скарги не містять відомостей про вартість спірного нерухомого майна. Оскільки касаційну скаргу подано безпосередньо до суду касаційної інстанції, матеріали справи № 918/7/23 у Верховному Суді відсутні, це позбавляє можливості встановити вартість спірного нерухомого майна. Рівненська обласна прокуратура надіслала та просила приєднати до матеріалів касаційної скарги платіжну інструкцію від 25.12.2023 № 2492 про сплату судового збору на суму 37 215,00 грн. Проте Верховний Суд не може дійти висновку, що судовий збір за подання касаційної скарги сплачено у встановленому законом розмірі у зв`язку з відсутністю відомостей щодо вартості спірного нерухомого майна, повернення якого є предметом спору. Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Отже, для усунення недоліків касаційної скарги першому заступнику керівника Рівненської обласної прокуратури необхідно подати до суду касаційної інстанції докази вартості спірного нерухомого майна та докази сплати судового збору за подання касаційної скарги в установленому законом порядку і розмірі, а саме у розмірі суми, розрахованої за формулою: (вартість спірного нерухомого майна х 1,5 % + 2 481,00 грн х 4) х 200 %, за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір" (у разі, якщо ця сума не відповідає сумі, сплаченій скаржником згідно з платіжною інструкцією від 25.12.2023 № 2492). У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 і рішення Господарського суду Рівненської області від 23.05.2023 у справі № 918/7/23 залишити без руху до 13.02.2024, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Н. О. Багай До уваги учасників судового процесу! Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).