Постанова 4811 № 465/6176/20

Справа № 465/6176/20 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я. Провадження № 22-ц/811/3686/21 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Ванівського О.М., суддів Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О. секретаря: Цьони С.Ю. з участю: представника апелянта адвоката Сьоми І.Б., позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Попова Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 06 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку з відповідачів на користь позивачки матеріальної та моральної шкоди, а також судових витрат пов`язаних з розглядом даної справи,- в с т а н о в и в: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку з відповідачів на користь позивачки матеріальної та моральної шкоди, а також судових витрат пов`язаних з розглядом даної справи. Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 06 вересня 2021 року неявку відповідачки ОСОБА_2 в судове засідання 06 вересня 2021 року визнано як неповагу до суду. Застосовано до учасника судового процесу - відповідачки ОСОБА_2 у цивільній справі №465/6176/20 - заходи процесуального примусу у вигляді штрафу. Стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) штраф в розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 540 (чотири тисячі п"ятсот сорок) гривень на користь Державної судової адміністрації України. Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та неповним з`ясуванням усіх обставин справи. Зокрема покликається на те, що вона як відповідач використала своє процесуальне право н представництво своїх інтересів через свого представника адвоката Школьну А.В. Крім того, відмічає, що її обов`язкової явки в судове засідання призначене до судового розгляду на 06.09.2021 року судом визнано не було. Вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для застосування заходів процесуального примусу щодо неї, оскільки відсутні докази зловживання її правами, як учасника справи або докази недобросовісного виконання нею своїх процесуальних обов`язків. Просить скасувати ухвалу суду. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта адвоката Сьоми І.Б. на підтримання апеляційної скарги, позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Попова Д.І. на заперечення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам. Визнаючи неявку відповідачки ОСОБА_2 в судове засідання 06 вересня 2021 року як неповагу до суду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зловживала своїми процесуальними правами. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції. Частиною 3 статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. У відповідності до положень ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процессу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. За умовами статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Під зловживанням цивільними процесуальними правами слід розуміти певні дії однієї зі сторін спору, що спрямовані на затягування строків розгляду справи, на спричинення додаткових необов`язкових, виходячи з матеріалів справи, витрат сторони, на вчинення стороною позасудових дій, які фактично свідчать про визнання позовних вимог, та/ або інших дій, що передбачені законом та/ або є такими, що на розсуд суду мають на меті створення перешкод здійсненню належного судочинства у конкретному спорі, тим самим перешкоджаючи доступу сторони до правосуддя та реалізації права на справедливий суд. Згідно зі статтею 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 144 ЦПК України, одним із заходів процесуального примусу є штраф. Відповідно до статті 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу. У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника. Як вбачається з матеріалів справи, 05 квітня 2021 року між Адвокатським об?єднанням "Юридична фірма "Марусяк і Партнери" (надалі - Адвокатське об?єднання) з однієї сторони та Відповідачем ОСОБА_2 (надалі - Клієнт) був укладений Договір про надання правничої допомоги № 51/21 (надалі - Договір). Згідно п. 1.1 даного Договору, Адвокатське об?єднання зобов?язується надати Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором комплекс юридичних послуг, зокрема правничу допомогу. Об?єднання доручає адвокатам об?єднання надавати правничу допомогу Клієнту за цим Договором на підставі ордеру. Окрім цього, в матеріалах справи №465/6176/20 міститься ордер про надання правничої допомоги, який підтверджує повноваження адвоката Школьної А.В. на представлення інтересів Відповідача ОСОБА_2 . Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. У відповідності до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (ч. 4 ст. 62 ЦПК України). Враховуючи вказане, інтереси ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 представляла адвокат Адвокатського об?єднання Школьна Алла Вікторівна. Таким чином, ОСОБА_2 використала своє процесуальне право на представництво своїх інтересів через свого представника - адвоката Школьну Аллу Вікторівну. Згідно протоколів судового засідання від 08.04.2021 року, 05.05.2021 року, 05.07.2021 року, 06.09.2021 року представник ОСОБА_2 адвокат Школьна А.В. була присутньою в судових засіданнях. Крім цього слід відмітити, що обов?язкової явки ОСОБА_2 в судове засідання приначене до судового розгляду на 06 вересня 2021 року судом визнано не було. У зв`язку з чим колегія суддів доходить до висновку, що в даному випадку відсутні підстави, передбачені ст.148 ЦПК України, щодо повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами. Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 6, 381-384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 06 вересня 2021 року про стягнення штрафу - скасувати.. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 29.01.2024 року. Головуючий: Ванівський О.М. Судді: Цяцяк Р.П. Шеремета Н.О.