LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824752/5340/23

від 26.01.2024 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/49/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 січня 2024року місто Київ справа № 752/5340/23 Київський апеляційний судв складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М. розглянув у порядку письмового провадженняцивільну справу за апеляційною скаргою позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 вересня 2023року, ухвалене під головуванням судді Шевченко Т.М. у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,- В С Т А Н О В И В: В березні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 77281,47 грн. та судовий збір. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 15 травня 2019 року між ПрАТ «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Єврокаско 5 зірок»FO-00393280, за яким застраховано майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією автомобіля «Lexus ES», д.н.з. НОМЕР_1 . Вказував, що 20 березня 2020 року приблизно о 16.45 год по проспекту Броварському (Залізничний міст) в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Lexus ES», д.н.з. НОМЕР_1 , автомобіля марки «AudiA6» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля марки «Ford», д.н.з. НОМЕР_3 та автомобіля марки «Toyota Rav 4», д.н.з. НОМЕР_4 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Зазначав, що в результаті вказаної дорожньо-транспортно пригоди забезпечений транспортний засіб «Lexus ES», д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, відповідно до ремонтної калькуляції №06349/51/2 та рахунку на оплату від 24 березня 2020 року вартість ремонтних робіт, матеріалів становить 77 281,47 грн. 07 травня 2020 року ПрАТ «Страхова група «ТАС» складено страховий акт, відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 77 281,47 грн., та на підставі платіжного доручення від 08 липня 2020 року страховою було здійснено страхову виплату на користь власника автомобіля «Lexus ES», д.н.з. НОМЕР_1 . Позивач посилаючись на ст.993, ч.1 ст.1187, ст.27 Закону України «Про страхування», просив стягнути з відповідача в порядку суброгації 77 281,47 грн. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 11 вересня 2023 року у задоволенні позову ПрАТ «Страхова група «ТАС» відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач ПрАТ «Страхова група «ТАС» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог посилався на те, що ОСОБА_1 є незастрахованою особою та в момент ДТП 20 березня 2020 року не мав оформленого договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу) на ТЗ «AudiA6» д.н.з. НОМЕР_2 . Вказував, що позивач не звертався до МТСБУ щодо вирішення питання про відшкодування йому виплаченого страхового відшкодування, адже МТСБУ не відшкодовує шкоду страховим компаніям в порядку суброгацїї, оскільки страхова компанія не є потерпілою стороною, а відповідно до п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Зазначав, що суд неповно з`ясував всі обставини справи та не застосував ті норми закону, які підлягали застосуванню. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справи, 15 травня 2019 року між ПрАТ «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Єврокаско 5 зірок» FO-00393280, за яким застраховано майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією автомобіля «Lexus ES», д.н.з. НОМЕР_1 . 20 березня 2020 року приблизно о 16.45 год по проспекту Броварському (Залізничний міст) в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Lexus ES», д.н.з. НОМЕР_1 , автомобіля марки «AudiA6» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля марки «Ford», д.н.з. НОМЕР_3 та автомобіля марки «Toyota Rav 4», д.н.з. НОМЕР_4 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Дніпровськогорайонного суду містаКиєва від 19 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мани місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. 05 травня 2020 року власник автомобіля марки «Lexus ES», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «ТАС» із заявою про виплати страхового відшкодування. 07 травня 2020 року ПрАТ «Страхова група «ТАС» складено страховий акт №09828/51/920, відповідно до якого сума страхового відшкодування на користь власника автомобіля марки «Lexus ES», д.н.з. НОМЕР_1 становить 77 281,47 грн. Відповідно до копії платіжного доручення №97426 від 08 травня 2020 року ПрАТ «Страхова група «ТАС» здійснено виплату суми страхового відшкодування за реквізитами станції технічного обслуговування ФОП ОСОБА_3 у розмірі 77 281,47 грн. Доказів, які б свідчили про те, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 станом на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована будь-яким страховиком, матеріали справи не містять. У заяві про настання події від 23 березня 2020 року, власник пошкодженого ТЗ «Lexus ES», д.н.з. НОМЕР_1 в розділі «2й учасник» вказав про відсутність наявних у другого учасника ДТП ОСОБА_1 договорів страхування. Про відсутність полісу у відповідача свідчать також дані довідки про дорожньо-транспортну пригоду №3020087460849289 від 20 березня 2020 року. Звертаючись до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_1 , позивач просив вказував на те, що оскільки ПрАТ «Страхова група «ТАС» виплатило потерпілому страхове відшкодування у розмірі 77 281,47 грн., а відтак відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу в порядку регресу (суброгації) вказану суму. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про звернення позивача до МТСБУ із заявою в порядку cт.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» або до страховика відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. У рішенні судом також зазначено, що позивач, маючи зобов`язання та право на звернення за регламентними виплатами до МТСБУ або страхової компанії відповідача, з такою заявою протягом одного року не звернувся, а тому втратив право на відшкодування шкоди від страховика в межах страхових виплат. Колегія судів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України). За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. До страховика переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією. Згідно з пунктом 39.1 статті 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і далі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко визначає умови, за яких МТСБУ здійснює відшкодування страхових коштів. Згідно з підпунктом 43.1.2 пункту 43.1 статті 43 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для забезпечення виконання зобов'язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому, крім інших, створено фонд захисту потерпілих у ДТП (фонд захисту потерпілих), призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених цим законом. Відповідно до підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність водія - винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була, і в матеріалах справи відсутні докази, що сам водій належить до пільгової категорії осіб, визначених пунктом 13.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. При цьому слід зазначити, що МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. У таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування (пункт 41.3 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Таким чином, за наявності договору добровільного страхування страхувальник (потерпілий) може отримати страхове відшкодування від свого страховика за договором добровільного страхування. При цьому МТСБУ відшкодовує потерпілому частину шкоди, яка не компенсована за договором добровільного страхування, у разі якщо винуватець ДТП (власник транспортного засобу) не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. При відсутності договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у винуватця дорожньо-транспортної пригоди страховик потерпілого, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, не набуває права звернення до МТСБУ, оскільки в пункті 36.4 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прямо зазначено, що у такій ситуації у МТСБУ не виникає обов'язку здійснювати відповідне відшкодування (регламентні виплати) страховикам. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №554/5837/15-ц. З матеріалів справи вбачається, що за договором добровільного страхування, що є іншим видом страхування, потерпілий отримав страхове відшкодування на відновлення пошкодженого автомобіля від позивача (страховика). Заподіяння потерпілому шкоди внаслідок винних дій водія у ДТП стало підставою для виникнення деліктного зобов'язання, в якому праву потерпілого вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондує відповідний обов'язок особи, яка завдала шкоди, відшкодувати заподіяну шкоду. Водночас така ДТП є підставою для виникнення зобов'язання згідно з договором добровільного страхування, в якому потерпілий має право вимоги до страховика (позивач). Враховуючи викладені норми закону, ПрАТ «Страхова група «ТАС», набувши право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування за договором добровільного страхування, обґрунтовано звертається саме до винної у вчиненні ДТП особи. Отже, позивач не мав підстав для звернення до МТСБУ із позовом про відшкодування витрат, і пред'явивши вимоги безпосередньо до винуватця дорожньо-транспортної пригоди, діяв відповідно до закону. На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, отже рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову. Оскільки ПрАТ «Страхова група «ТАС» здійснило виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу «Lexus ES», д.н.з. НОМЕР_1 , а тому отримало у межах фактичних затрат право вимоги до винної у ДТП особи - ОСОБА_1 . Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що сплачена позивачем на користь потерпілої особи сума матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП в розмірі 77 281,47 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в порядку суброгації. Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Виходячи з положень ст.141 ЦПК України, колегія суддів вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 6710 грн. На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» - задовольнити. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», місцезнаходження: місто Київ, проспект Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243 суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 77281 грн. 47 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6710 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»