Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/16294/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" січня 2024 р. Справа№ 910/16294/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Барсук М.А. суддів: Пономаренка Є.Ю. Руденко М.А. при секретарі: Овчинніковій Я.Д. за участю представників сторін: від позивача: не з`явились; від відповідача: Круковська Р.І.; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Інвест" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 року про відмову у задоволенні заяви про забезпеченні позову у справі №910/16294/23 (суддя Смирнова Ю.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" про стягнення 1 020 123 215,13 грн, В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Інвест" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" 1 020 123 215,13 грн основного боргу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору підряду на виконання окремих видів та комплексів робіт №1-ПМП-240 від 11.11.2019 в частині оплати виконаних позивачем робіт у встановлений цим правочином строк. 25.10.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в розмірі 1 021 062 615,13 грн, що знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Інвест" про забезпечення позову відмовлено. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказав, що позивачем не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Інвест" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 року у справі №910/16294/23 та задовольнити заяву про забезпечення позову. Апеляційна скарга обґрунтована наступним: - відповідач не має зареєстрованого на праві власності нерухомого майна, на яке може бути звернено стягнення; - суди різних юрисдикцій розглядають низку справ про стягнення з відповідача грошових коштів; - відповідач має відкриті казначейські рахунки у Державній казначейській службі; - наявні кримінальні провадження за участю підприємства відповідача та обвинувачення посадових осіб відповідача у скоєнні корисливих злочинів; - зважаючи на очевидну недобросовісність відповідача, про що свідчить грубе невиконання узятих на себе зобов`язань, повне ігнорування вимог, наявність господарських спорів, значна кількість кримінальних проваджень, апелянт вважає, що виконати рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову буде неможливим. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/16294/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. Ухвалою суду від 30.10.2023 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Інвест" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 року у справі №910/16294/23 до надходження матеріалів справи (матеріалів оскарження ухвали) на адресу Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою суду від 11.12.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 16.01.2024. Позиції учасників справи 27.12.2023 через систему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції просив залишити без змін. Явка представників сторін Представник позивача у судове засідання 16.01.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС. Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (з наступними змінами), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини. Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 16.01.2024 за відсутності представника позивача. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Предметом позову у даній справі є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Інвест" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" 1 020 123 215,13 грн основного боргу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору підряду на виконання окремих видів та комплексів робіт №1-ПМП-240 від 11.11.2019 в частині оплати виконаних позивачем робіт у встановлений цим правочином строк. Подаючи заяву про забезпечення позову, позивач вказує про відсутність у відповідача зареєстрованого на праві власності нерухомого майна, на яке може бути звернено стягнення. Також позивач зазначає, що у провадженні судів різних юрисдикцій перебуває низка справ про стягнення з відповідача грошових коштів на сотні мільйонів гривень, що свідчить про потенційні ризики неможливості виконання відповідачем рішення господарського суду в разі задоволення позову. Постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, місцевий господарський суд, з посиланням на приписи ст. ст. 136, 137 ГПК України, виходив з того, що позивачем не доведено існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. В той же час, до заяви про забезпечення позову позивачем не надано жодних документів в підтвердження обставин того, що майно або кошти, які є у відповідача на момент пред`явлення позову, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. По суті, подана позивачем заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову. Доводи апелянта, що позивач не має зареєстрованого на праві власності нерухомого майна, на яке може бути звернено стягнення, колегія суддів відхиляє, оскільки наявність чи відсутність нерухомого майна у власності товариства сама по собі не свідчить про неплатоспроможність такої юридичної особи, а також не дає підстави вважати, що рішення суду, у разі задоволення позову, неможливо буде виконати. Наявність судових спорів за участю відповідача також не може бути підтвердженням наявності у відповідача наміру щодо ухилення від виконання майбутнього рішення суду про задоволення позову у даній справі. Доводи апелянта про наявність кримінальних проваджень за участю підприємства відповідача та обвинувачення посадових осіб відповідача у скоєнні корисливих злочинів колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи та обставини не були заявлені як підстави заяви про забезпечення позову, а виникли лише у доводах апеляційної скарги. Колегією суддів враховано приписи ст. 269 ГПК України, які передбачають, що у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Оскільки відповідні доводи не були підставами для подачі заяви про забезпечення позову, вони не досліджувались судом першої інстанції під час вирішення питання про забезпечення позову, а тому відповідно до приписів ст. 269 ГПК України такі доводи не приймаються судом апеляційної інстанції до розгляду. В будь-якому випадку колегія суддів зазначає, що наявність лише відкритих кримінальних проваджень за відсутності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, з огляду на приписи ч. 6 ст. 75 ГПК України, не є тією обставиною, яка може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі та слугувати підставою для вжиття заходів забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів. Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Ні у заяві про забезпечення позову, ні в апеляційній скарзі, позивач не навів жодного доводу, що відповідач вчиняє дії, які направлені на ухилення від виконання майбутнього рішення у даній справі. Таким чином, з огляду на недоведеність належними та допустимими доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Інвест" про забезпечення позову. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 у справі № 910/16294/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається. Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Інвест" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 910/16294/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 910/16294/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали оскарження у справі № 910/16294/23 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складено 23.01.2024. Головуючий суддя М.А. Барсук Судді Є.Ю. Пономаренко М.А. Руденко