Постанова 4806 № 308/3966/23

Справа № 308/3966/23 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 26.01.2024 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., розглянувши клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його захисника, адвоката Качайла А. І., про поновлення строку на апеляційне оскарження, в с т а н о в и в : Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 грудня 2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок). Відповідно до постанови, 01.03.2023, о 15 год 40 хв, у м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 6, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Пежо 308» д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. 01.03.2023 о 15 год 54 хв, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, а саме: м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 6, за допомогою алкотестеру «Драгер», результат позитивний 1,99 проміле, чим порушив приписи передбачені 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з указаною постановою ОСОБА_1 та адвокат Качайло А. І. подали апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на незаконність постанови, порушують питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скасування постанови суду першої інстанції. У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 , та його захисник, адвокат Качайло А. І., вказують на те, що розгляд справи відбувся без їх участі та всупереч поданої захисником заяви про відкладення судового розгляду, про зміст оскаржуваного судового рішення стороні захисту стало відомо лише 04.01.2024 з ЄДРСР. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення задоволенню не підлягає з таких підстав. Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений через поважні причини. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Вищевказана норма ч. 2 ст. 294 КУпАП, забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення. Апеляційний суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, якщо його пропущено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Апеляційний суд виходить із того, що про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом. З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 та його захиснику, адвокату Качайлу А. І., було відомо, що справа відносно ОСОБА_1 розглядається Ужгородським міськрайонним судом, що підтверджується відповідними заявами про ознайомлення з матеріалами справи як ОСОБА_1 , так і його захисника, адвоката Качайла А.І. (а. с. 13, 16). Стороною захисту також надані характеризуючі відомості щодо ОСОБА_1 (а. с. 19, 20), при цьому, у матеріалах справи містяться дані, які свідчать про те, що сторона захисту була обізнана з тим, що справа відносно ОСОБА_1 призначена до розгляду на 13 грудня 2023 року (а. с. 49). Однак, зі змісту оскаржуваної постанови убачається, що 13.12.2023 ні ОСОБА_1 , ні його захисник, адвокат Качайло А. І. не з`явились на розгляд справи, вчергове направивши заяву про відкладення судового засідання на інший день. Окрім цього, матеріалами справи підтверджується, що ні ОСОБА_1 , ні його захисник, адвокат Качайло А. І. упродовж майже місяця з дня винесення оскаржуваної постанови не цікавились результатом розгляду справи, не вживали заходи, щоб дізнатися про стан її розгляду, та жодним чином не реалізували своє право на доступ до судового рішення та оскарження його в апеляційному порядку у межах визначеного строку відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП. Сторона захисту подала апеляційну скаргу 08 січня 2024 року безпосередньо до суду першої інстанції, тобто з пропуском передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду від 13.12.2023. Апеляційним судом не встановлено поважних причин, через які ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Качайло А.І., не подала апеляційну скаргу в передбачений ч. 2 ст. 294 КУпАП строк (до 23.12.2023). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. При цьому, можливість поновлення строку на апеляційне оскарження закон пов`язує з тим, чи обставини, внаслідок яких скаргу подано несвоєчасно, залежали від волі ініціатора перегляду і чи пов`язані вони з дійсно істотними перешкодами/ труднощами, що унеможливили або ускладнили своєчасне звернення до суду. В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, початком строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 грудня 2023 року, є день її проголошення, а не отримання її копії, і будь-яких підстав вважати, що такий строк ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Качайло А. І., пропустили через поважні причини немає. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що наведені апелянтами обставини не перешкоджали реалізації права ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у передбачений ст. 294 КУпАП строк. Поряд із тим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення. Існування інших обставин, які би свідчили про поважність причин пропуску ОСОБА_1 строку апеляційного оскарження, апеляційним судом не встановлено, на такі сторона захисту не посилається у клопотанні про поновлення пропущеного строку. На будь-які інші обставини (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо) у підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказується. При цьому, апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України». Так, у пункті 41 цього рішення Європейський суд зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд у порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення. Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено. Враховуючи те, що у клопотанні не наведено жодних переконливих доказів та мотивів про поважність причин, які позбавили ОСОБА_1 можливості оскаржити постанову судді в межах передбаченого законом строку, апеляційний суд доходить висновку, що апелянтами не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення від 13.12.2023, у зв`язку з чим, відсутні підстави для поновлення такого строку. Тому, апеляційна скарга, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, підлягає поверненню ОСОБА_1 та його захиснику, адвокату Качайлу А. І., як особам, що її подали. Приймаючи рішення про відмову ОСОБА_1 та адвокату Качайлу А. І. у поновленні строку на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд також зазначає, що постановою судді Закарпатського апеляційного суду від 15.01.2024 ОСОБА_1 та його захиснику, адвокату Качайлу А. І., повернуто апеляційну скаргу з аналогічних підстав. Приймаючи рішення про необхідність відмови ОСОБА_1 та його захиснику, адвокату Качайлу А. І., як особам, що її подали у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд також бере до уваги: положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань не вправі витребовувати будь-які докази; що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення й не надано таких доказів, які би підтверджували поважність причин його пропуску; що пропущений строк є значним; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили. Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Подане адвокатом Блешинцем В. В. та його захисником, адвокатом Качайлом А. І., клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення залишити без задоволення та відмовити у поновленні пропущеного строку. Апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Качайло А. І., на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 грудня 2023 року,- повернути ОСОБА_1 та його захиснику-адвокату Качайлу А. І., з усіма доданими до неї матеріалами, як особам, що їх подали, а також надіслати їм копію постанови. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Іван СТАН