Постанова 4856 № 120/5911/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/5911/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук Максим Петрович Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 25 січня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу керівника Вінницької окружної прокуратури на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.08.2023, зокрема було зобов`язано ОСОБА_1 укласти з Управлінням містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини (частину) - "Житловий будинок" за адресою: АДРЕСА_1 , на умовах і в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 28.12.2001 року. 23.10.2023 від представника ОСОБА_1 надійшла заява про відстрочення виконання цього рішення. Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 09.11.2023 задовольнив заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення від 09.08.2023 у справі № 120/5911/23 за позовом керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії. Відстрочив виконання судового рішення від 09.08.2023 року у справі № 120/5911/23 до 09.08.2024. Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 відмовити. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим відсутні. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазнанчає, що строк в 8 місяців на виконання робіт підрядником ФОП ОСОБА_2 відповідно до договору №2023-3 від 01.10.2023 зумовлений тим, що роботи по розробці документів встановлених Постановою проводять по всьому житловому будинку, а не лише по приміщенню в 143,3 кв.м, яким володіє ОСОБА_1 та ТОВ ОПТИЧНИЙ ДІМ. Житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , є об`єктом культурної спадщини відповідно до розпорядження Президента України у Вінницькій області Вінницької обласної адміністрації від 14.07.1994 р. №209. Вказаний житловий будинок складається з 3-ох поверхів, 1 поверх нежитловий фонд, 2,3 житловий, тобто не рахуючи приміщення ОСОБА_1 та ТОВ ОПТИЧНИЙ ДІМ є ще як мінімум 5 власників нерухомого майна, які повинні надати свою згоду на огляд своїх приміщень для складання паспорту пам`ятки та акту технічного стану. Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, суд встановив всі обставини справи і захистив законні інтереси відповідача, враховуючи, що ОСОБА_1 сприяє як найшвидшого виконання рішення суду, однак із за об`єктивних причин, що розробка технічних документів на пам`ятку архітектури розробляється до 8 місяців і орган охорони культурної спадщини не забезпечив організацію заходів із проведення досліджень Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно з ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. За змістом ч.3 цієї статті підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. Враховуючи зміст наведених вище правових норм, можна дійти висновку про те, що задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання судового рішення. Разом з тим, перелік підстав, що ускладнюють виконання судового рішення та є підставою для відстрочення його виконання не є вичерпним. Так, під обґрунтованими підставами необхідно розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто, такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду, зазначення настання обставин, що дозволяють виконати рішення суду протягом визначеного терміну. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами. Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до матеріалів справи, відповідачка позбавлена можливості виконати рішення суду від 09.08.2023, з огляду на невиконання суб`єктом владних повноважень у сфері охорони культурної спадщини власних зобов`язань, що фактично унеможливлює підписання охоронного договору на пам`ятку культури. Поряд з цим, Охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини". Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Отже, укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму. Також, Законом передбачається обов`язкове укладення власником пам`ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності. Порядком укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року № 1768 (далі - Порядок № 1768): 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки. Разом з тим, приписами ч. 4 ст. 3 Закону України від 08.06.2000 № 1805-III "Про охорону культурної спадщини" (далі - № 1805-III) органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним органам виконавчої влади та центральним органам виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини в межах, передбачених законом. За приписами ч. 1 ст. 13 Закону № 1805-III об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно п. "б" ч. 1 ст. 14 Закону № 1805-III, занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки - пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання. Процедура обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та форм власності регламентується Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженим Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 року № 158 (далі - Порядок № 158). Розділом VII цього положення передбачено, що на кожну пам`ятку формується облікова справа у паперовій та електронній формах, виготовлена шляхом сканування документів. Облікова справа містить зокрема копію рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку та облікову документацію. Положенням п. 9 Розділу II Порядок № 158 передбачено, що власник об`єкта культурної спадщини або уповноважений(а) ним орган (особа) зобов`язаний вжити заходів щодо укладення охоронного договору у місячний строк з дня отримання повідомлення уповноваженого органу. Тобто, саме уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку (п. 10 Розділу II Порядок № 158). Відповідно до матеріалів справи, культурна пам`ятка, частиною якої володіє ТОВ "Оптичний дім", взята на облік на підставі розпорядження представника Президента України у Вінницькій області Вінницької обласної державної адміністрації від 14.07.1994 року №

209. Так, у разі відсутності облікової документації на об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, його включення до Реєстру здійснюється без облікової документації (п. 3 розділу IХ Порядку № 158). Водночас відповідно до розділу VI Порядку № 158 з метою запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання об`єкта культурної спадщини, його території та зон охорони пам`яток (далі - території, що охороняються) в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь шляхом впровадження системи моніторингу, - здійснюється система моніторингу об`єктів культурної спадщини. При цьому, дослідження проводяться, зокрема з метою виявлення об`єктів культурної спадщини, складання на них облікової документації. Проведення досліджень забезпечують наукові установи, вимоги до яких визначені пунктом 2 розділу III цього Порядку. Рішення про проведення досліджень приймаються самостійно такими установами або на замовлення органів охорони культурної спадщини. Органи охорони культурної спадщини в межах видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік та інших джерел, не заборонених законодавством, забезпечують організацію заходів із проведення досліджень (паспортизацію) відповідно до плану, що затверджується на початку року не пізніше 20 січня, копії яких надсилаються Мінкультури (ч. 4 п. 5 Порядку № 158) . Отже, на орган культури охоронної спадщини покладено обов`язок здійснювати моніторинг об`єктів культурної спадщини. Таким чином, у випадку встановлення відсутності на пам`ятку культури облікової документації, така має бути виготовлена, а фінансування робіт із складання облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, та інших джерел, не заборонених законодавством. Форму облікової картки об`єкта культурної спадщини та паспорта об`єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 року № 295/104 "Про затвердження форм облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 року за № 693/9292. Водночас слід зазначити, вказані документи формуються за підписом керівник органу охорони культурної спадщини. При цьому, як вірно зазначає суд першої інстанції, облікові відомості та паспорт на пам`ятку культури формується на усю пам`ятку в цілому, що підтверджує неможливість покладена обов`язку виготовлення такої документації на власника частини приміщення у цій пам`ятці. Натомість, матеріалами справи підтверджується відсутність облікової документації, необхідної для укладення охоронного договору з уповноваженим суб`єктом відповідно до Порядку № 1768. Разом з тим, незважаючи на обов`язок Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації розробити паспорт пам`ятки ТОВ "Оптичний дім", що є власником частки приміщення магазину, розташованого в АДРЕСА_1 , було прийнято рішення самостійно та за власний рахунок розробити усю необхідну технічну документацію на об`єкт культурної спадщини, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Зокрема, між ТОВ "Оптичний дім" та ФОП ОСОБА_2 укладено договір № 2023-3 від 02.10.2023 року, предметом якого є розробка та погодження акту технічного стану пам`ятки, опису культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, плану поверхів пам`яток-будівель і споруд, плану інженерних комунікацій та зовнішніх, генерального плану земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка та паспорт пам`ятки архітектури: м. Вінниця, вул. Соборна, 56 (п. 1.1 Договору № 2023-3). Вказаним договором встановлено термін виконання робіт до 8 місяців з моменту підписання договору. У подальшому, після виготовлення такої документації, вказана має бути погоджена органом охорони культурної спадщини. Так, відповідно до положень ст. 6-1 Закону № 1805-III дозволи, погодження і висновки, передбачені цим Законом, надаються органами охорони культурної спадщини безоплатно. Рішення про надання або про відмову в наданні дозволу, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання фізичною чи юридичною особою відповідних документів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Отже, після оформлення необхідної документації на об`єкт культурної спадщини у цілому та її погодження з суб`єктом владних повноважень, ОСОБА_1 матиме реальну змогу укласти охоронний договір на частку об`єкту культурної спадщини. Окрім того, судом першої інстанції враховано, що відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із Закону України "Про охорону культурної спадщини". Відтак, з огляду на строк відведений для розробки необхідної документації, передбаченої Порядком № 1768 та процедури погодження, суд першої інстанції вмотивовано вказує на неможливість реалізації дійсного наміру виконання рішення у встановлені строки. Суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції, що наведені заявником обставини є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, тому вважає, що заява про розстрочення виконання судового рішення підлягає задоволенню. При цьому, розстрочення судового рішення застосованим судом шляхом не є уникненням відповідача від виконання судового рішення. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що при розгляді поданої відповідачем заяви судом першої інстанції не допущено порушення вимог ст.378 КАС України. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду до 09.08.2024. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу керівника Вінницької окружної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.