Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/22024/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22024/22 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., за участю секретаря Шляги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі за адміністративним позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И В: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № НОМЕР_2 від 18.11.2022, винесену головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденком Ю.О. в порядку примусового виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/7420/20. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що постановою головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденка Ю.О. від 01.02.2022 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 460/7420/20 від 18.01.2022 Рівненського окружного адміністративного суду про зобов`язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Паламарчука Віталія Віталійовича включити дані про рахунок ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по банківському рахунку № НОМЕР_1 на суму 71 187,69 грн. Даною постановою державний виконавець зобов`язав боржника виконати виконавчий документ протягом 10-ти робочих днів. 23.02.2022 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до якої повідомлено, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вживаються заходи щодо виконання судового рішення у справі № 460/7420/20 у порядку визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в зв`язку з чим, просить винести постанову про відкладення провадження виконавчих дій на строк до 10 робочих днів. 18.11.2022 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденком Ю.О. в рамках виконавчого провадження НОМЕР_2 винесено постанову про накладення штрафу, відповідно до якої згідно з ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання боржником (Фондом гарантування вкладів фізичних осіб) на вимогу виконавчого документа на боржника накладено штраф у сумі 5 100, 00 грн. Не погоджуючись з оскаржуваною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Вважаючи протиправною постанову про накладення штрафу № НОМЕР_2 від 18.11.2022, винесену головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденком Ю.О., позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки державним виконавцем не було розглянуто по суті отриману від боржника заяву про відкладення проведення виконавчих дій та, як наслідок, не прийнято рішення за результатами розгляду такої заяви в порядку ст. 32 Закону № 1404-VIII, то оскаржувана постанова про накладення штрафу № НОМЕР_2 від 18.11.2022 винесена передчасно та з порушенням вимог Закону №1404-VIII, а тому підлягає скасуванню. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі. Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII). Статтею 1 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно із статтею 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону № 1404-VIII). Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Пунктами 1, 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. За правилами ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. За змістом ст.75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Наведені положення законодавства в контексті цієї справи свідчать про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Також, обов`язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб`єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції» від 17.07.1997. Отже її положення є обов`язковими для виконання Україною. Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Тобто, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд. Як вже було зазначено вище, що постановою головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденка Ю.О. від 01.02.2022 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 460/7420/20 від 18.01.2022 Рівненського окружного адміністративного суду про зобов`язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Паламарчука Віталія Віталійовича включити дані про рахунок ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по банківському рахунку № НОМЕР_1 на суму 71 187, 69 грн. Даною постановою державний виконавець зобов`язав боржника виконати виконавчий документ протягом 10-ти робочих днів. Колегія суддів зазначає, що станом на 18.11.2022 (на день винесення оскаржуваної постанови) рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі № 460/7420/20 боржником не виконано. При цьому, доказів про скасування рішення суду або визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, на день винесення оскаржуваної постанови у суду апеляційної інстанції відсутні. В той же час, як вірно було встановлено судом першої інстанції, 23.02.2022 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до якої повідомлено, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вживаються заходи щодо виконання судового рішення у справі № 460/7420/20 у порядку визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в зв`язку з чим, просить винести постанову про відкладення провадження виконавчих дій на строк до 10 робочих днів. Суд першої інстанції, надавши правову оцінку правомірності винесення оскаржуваної постанови, дійшов висновку про її протиправність, оскільки державним виконавцем не було розглянуто по суті отриману від боржника заяву про відкладення проведення виконавчих дій та, як наслідок, не прийнято рішення за результатами розгляду такої заяви в порядку ст. 32 Закону № 1404-VIII. Надаючи оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке. Частинами 1 і 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, повністю і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець, зокрема, зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки; 6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності". Аналіз наведених норм Закону № 1404-VIII дає підстави для висновку, що на державного виконавця покладений обов`язок розглянути заяву сторони виконавчого провадження про відкладення проведення виконавчих дій, в той же час, відсутній обов`язок без обґрунтованих на це підстав таку заяву задовольняти. При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що державним виконавцем під час примусового виконання рішення суду мають бути розглянуті в установлені законом строки подані заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання. В той же час, колегія суддів звертає увагу на наступне. Відповідно до ст. 32 Закону № 1404-VIII за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову. Як вже було зазначено вище, заява від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відкладення провадження виконавчих дій надійшла до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 23.02.2022. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час. Загальновідомим фактом є те, що державне підприємство "Національні інформаційні системи" тимчасово призупинило роботу Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України, а саме: Автоматизованої системи виконавчих проваджень, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України. Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що державним виконавцем зазначена заява не була розглянута з об`єктивних підстав. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що з моменту подання заяви про відкладення проведення виконавчий дій - 23.02.2022 до моменту винесення постанови про накладення штрафу - 18.11.2022 минуло більше ніж 10 днів, на які посилався в заяві Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Тобто, після спливу майже 9-ти місяців відсутності від боржника інформації про виконання рішення суду, що є обов`язком боржника, доцільність відкладення проведення виконавчий дій відпала, що помилково не було взято до уваги судом першої інстанції при розгляді справи. Більше того, відмовляючи у відкладені проведення виконавчих дій Законом № 1404-VIII не визначено обов`язку державного виконавця виносити про це відповідну постанову. Отже, оскільки станом на 18.11.2022 доказів виконання рішення суду до відділу не надано та не надходило від боржника жодних інших заяв щодо причин та неможливості виконання рішення суду, то колегія суддів приходить до висновку про правомірність винесення державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденком Ю.О. оскаржуваної постанови від 18.11.2022 у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, оскільки судовим розглядом установлено обставини, що свідчать про ухилення боржника від виконання судового рішення на користь ОСОБА_1 в контексті тих зобов`язань, що були покладені на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб за рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/7420/20. Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про задоволення позовних вимог шляхом скасування правомірної постанови про накладення штрафу. Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».. Підсумовуючи вищевикладене, за результатами розгляду апеляційних скарг колегія суддів дійшла до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та прийняти нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Керуючись ст.ст.243, 244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В.