Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/20425/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/20425/21 Перша інстанція: суддя Андрухів В.В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів Осіпова Ю.В., - Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року про повернення заяви без розгляду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А : 27 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення з 01 грудня 2019 року перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» №33/36-2335 від 27 липня 2021 року про розмір грошового забезпечення; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» №33/36-2335 від 27 липня 2021 року про розмір грошового забезпечення, з урахуванням зазначених у ній сум та видів грошового забезпечення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено повністю. Рішення набрало законної сили 01.02.2022 року. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вхід. №38610/23 від 06.11.2023 року) про виконання рішення суду у справі №420/20425/21 повернуто заявнику без розгляду. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення на керівника Головного управління ПФУ в Одеській області штрафу за невиконання судового рішення відмовлено. Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у накладенні штрафу на керівника ГУ ПФУ в Одеській області і в цій частині направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема апелянт зазначає, що звіт ГУ ПФУ в Одеській області, в порушення приписів чинного законодавства, подало не через електронний кабінет, а засобами поштового зв`язку. Крім того, апелянт зазначив, що незважаючи на неподання ГУ ПФУ в Одеській області звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року у справі № 420/20425/21 у строк, встановлений ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про накладення на керівника ГУ ПФУ в Одеській області штрафу, з чого вбачається порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відповідно до п.1 ч.1 ст.311, ст.312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відмовляючи в задоволенні заяви в частині накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ в Одеській області, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для накладення на керівника Головного управління ПФУ в Одеській області штрафу за невиконання судового рішення, оскільки фактично відповідачем звіт про виконання рішення подано у строки, визначені ухвалою від 04.09.2023 року (подано засобами поштового зв`язку 03.11.2023 року). При цьому звіт повернуто відповідачу без розгляду у зв`язку із недодержанням вимог його подання відповідно до ст.167 КАС України. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 2 КАС передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Положеннями ч. 2 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання. Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень визначено статтею 382 КАС України. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, системний аналіз вищенаведених законодавчих приписів свідчить про те, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду суд уповноважено прийняти одне із рішень, які передбачено ч.2 ст.382 КАС України, у тому числі, про встановлення нового строку подання звіту. Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2022 у справі №826/9960/15, обов`язковою умовою для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу в порядку, передбаченому частиною другою статті 382 КАС України, є встановлення для такого суб`єкта владних повноважень строку на подання звіту про виконання судового рішення та в подальшому неподання такого звіту у встановлений строк. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за діяльність очолюваного ним державного органу, яким не забезпечено виконання судового рішення у встановлений судом строк. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі №420/20425/21. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати протягом двох місяців з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 року у справі №420/20425/21. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення на керівника Головного управління ПФУ в Одеській області штрафу за невиконання судового рішення відмовлено. Згідно довідки про доставку електронного листа, копія зазначеної ухвали доставлена до електронного кабінету ГУ ПФУ в Одеській області 05.09.23 19:18, тобто поза робочим часом, а отже фактично отримано відповідачем 06 вересня 2023 року. Оскільки два місяці у пенсійного органу завершувались 05 листопада 2023 року, що припадало не неділю, останнім днем подачі звіту, на виконання ухвали суду першої інстанції від 04.09.2023 року, було 06 листопада 2023 року. ГУ ПФУ в Одеській області 03 листопада 2023 року, тобто у строк встановлений судом для подачі звіту, направило засобами поштового зв`язку до суду звіт про виконання рішення суду у справі №420/20425/21, який надійшов до суду 06.11.2023 року. Враховуючи викладене, вірними є висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для накладення на керівника ГУ ПФУ в Одеській області штрафу за несвоєчасне направлення звіту про виконання рішення. Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності поданого документу приписам КАС України висновків суду не спростовують, оскільки ним надана оцінка в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 року, вони враховані та саме з цих підстав поданий пенсійним органом звіт про виконання рішення повернуто без розгляду. Натомість, за наслідком дослідження матеріалів справи, у контексті вирішення ініційованого позивачем питання, апеляційним судом не установлено обставин, які б безумовно свідчать про умисне невиконання керівником Головного управління ПФУ в Одеській області рішення суду у справі № 420/20425/21, що могло би стати підставою для накладення такого штрафу. Крім того, в діях керівника вказаного вище суб`єкта владних повноважень не вбачається дій (допущення протиправної бездіяльності), які б вказували про ухилення останнього від виконання рішення суду. Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, зокрема, у публічно-правових спорах, адміністративні суди повинні зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, щоб це не призводило до порушення основоположних засад адміністративного судочинства та щоб такі засоби не були надмірними за визначених умов та не призводили до порушення прав, гарантованих Конституцією та законами України, а також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане означає, що негативні наслідки недобровільного виконання судового рішення мають бути пропорційними та збалансованими, а санкції, накладені судом у зв`язку з невиконанням судового рішення, не повинні бути надмірними; при цьому мають враховуватися усі обставини, які стали причиною невиконання судового рішення, надаватися оцінка діям боржника, спрямованим на таке виконання, міру його вини тощо. З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 у справі № 420/20425/21, яке набрало законної сили 01.02.2022, ОСОБА_1 04.05.2022 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки ДУ Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ по Одеській області №33/36-2335 від 27.07.2021 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням зазначених у ній сум та видів грошового забезпечення. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2022 становив 19 340,00 грн. Сума доплати за період з 01.12.2019 по 31.05.2022 з урахуванням фактично виплачених сум склала 244 405,08 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Колегія суддів наголошує, що фактична невиплата заборгованості зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеської області, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості їх прийняття. Покладені рішенням суду на відповідача зобов`язання можуть бути виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду в Херсонській області, після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України. Отже, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення суду в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. З огляду на встановлені обставини, на час звернення ОСОБА_1 з клопотанням про накладення на керівника ГУ ПФУ в Одеській області штрафу за невиконання рішення суду, 15 листопада 2023 року, у суду першої інстанції були відсутні законні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 в частині накладення штрафу на підставі ст.382 КАС України. За таких обставин, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують. Керуючись статтями 248, 311, 316, 382, 328 КАС України, судова колегія П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Головуючий: Н.В. Вербицька Суддя: Ю.В. Осіпов Суддя: В.О. Скрипченко