Постанова 4811 № 442/2470/13-ц

Справа № 442/2470/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Хомик А.П. Провадження № 22-ц/811/2017/23 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Левика Я.А., суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М., секретарка: Назар Х.Б., за участі в судовому засідання представниці заінтересованої особи (боржниці) ОСОБА_1 ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в складі судді Хомика А.П. від 01 червня 2023 року у справі за заявою Товариства з обмереженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, з участю боржника ОСОБА_1 , - в с т а н о в и л а : ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 червня 2023 року заяву задоволено. Визнано поважною причину пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа №422/2470/13-ц відносно ОСОБА_1 до виконання та поновилено його. Видано Товариству з обмереженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» (01042, м.Київ, вул. Брановицького Ігоря, 3, код ЄДОРПОУ 42350033) дублікат виконавчого листа №422/2470/13-ц від 28.04.2014, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області відносно ( ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ). Вказану ухвалу оскаржила ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі просить ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмереженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, з участю боржника ОСОБА_1 відмовити. Звертає увагу на те, що обґрунтуванням пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання представниця ТОВ «ФОК «Гефест» вказала, що через дії боржника було пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, який користуючись процесуальними правами створив перепони своєчасно набути статус стягувача та пред`явити до виконання виконавчий лист у строк. Водночас, докази втрати виконавчого документа та докази створення перепон не надані і такі відсутні у матеріалах справи. На думку апелянта, суд помилково вважав, що боржник оскаржував будь-які рішення щодо ТОВ «ФК «Гефест». Також, звертає увагу на те, що у своїй заяві адвокат Остащенко О.М. зазначає, що стягувач не був поінформований про закінчення виконавчого провадження та не отримав оригіналів виконавчих листів, що виключало можливість вчасно реалізувати своє право, проте який стягувач не отримував оригіналів виконавчих листів Правекс-банк, ТОВ «ФК «Авістар» чи ТОВ «ФК «Гефест» представником не зазначено. Державний виконавець повернув виконавчий лист Правекс-банку. Протягом усього часу ні ТОВ «ФК «Авістар», ні ТОВ «ФК «Гефест» не виявили відсутності виконавчого листа. При цьому ТОВ «ФК «Гефест» є стягувачем згідно з ухвалою суду від 19.11.2021 року, яка не оскаржувалась. Зазначає, що стягувач у даному випадку вважав, що його право порушене з огляду на ненадходження виконавчого листа до ПАТ КБ «Правекс-банк» та не отримання оригіналів виконавчих листів, проте суд самостійно у порушення ст.13 ЦПК України, визначив поважними причинами введення на території України карантину та воєнного стану. В судове засідання окрім представниці заінтересованої особи (боржниці) ОСОБА_1 ОСОБА_2 , решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України. Клопотання ТзОВ «Гефест» про відкладення розгляду справи колегія суддів вважала необґрунтованим та відхилила, зважаючи на те, що заявником не вказано причини неявки в судове засідання, не додано доказів цього та не зазначено про перешкоди у заявленні клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції заздалегідь. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представниці заінтересованої особи на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, відзиву на заяву, письмових пояснень, апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», 433, п. 17.4 розділу XIIIперехідних положень ЦПК України задовольняючи заявувиходив з того, що 25.04.2014 рішенням Апеляційного суду Львівської області у справі №442/2470/13, стягнуто з (Сивохіп) ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Правекс-банк»» заборгованість за Кредитним договором №2411-001/070 від/07.09.2007 в сумі 172 275, 15 гривень та 3169, 65 гривень судових витрат. 28.04.2014р. в даній справі видано виконавчий лист №442/2470/13-ц відносно (Сивохіп) ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Правекс-банк», який згідно відповіді ДВС був повернутий 29.12.2017р. 06.12.2019р. винесено ухвалу про заміну стягувача з ПАТ «Правекс-Банк» на ТОВ «ФК «Авістар», яка набрала законної сили після її апеляційного оскарження Боржником - 23.02.2021р. 20.12.2019р. між ТОВ «ФК «Авістар» та ТОВ «ФК «Гефест» укладено Договір відступлення прав вимоги до Боржника. 10.04.2020р. ТОВ «ФК «Гефест» звернувся до суду з Заявою про заміну стягувача 19.11.2021р. винесено ухвалу про зміну з ТОВ «ФК «Авістар» на ТОВ «ФК «Гефест». З історії дій Стягувача, вбачається, що на момент винесення ухвали про заміну ТОВ «ФК «Авістар», строк виконавчого листа не був пропущений, а через оскарження боржником в апеляційному суді даної ухвали, ТОВ «ФК «Авістар» не змогло його пред`явити до виконання (не набрала законної сили). На момент звернення ТОВ «ФК «Гефест» до суду з метою заміни (10.04.2020р.), строк пред`явлення виконавчого листа, не був пропущений. І лише після винесення ухвали про заміну ТОВ «ФК «Гефест» - 19.11.2021р., строк сплив, що зумовило необхідність звернутись до суду для поновлення строку. Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права викладені в постановах Верховного Суду. КГС ВС задовольняючи заяву про видачу дубліката виконавчого документа у справі №18/1147/11, зазначив наступне: «Основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (статті 129, 129-1 Конституції України). Для отримання дубліката наказу, виданого на виконання чинного рішення (а іншого не доведено), стягувач не повинен Доводити фізичної втрати оригіналу наказу, а має доводити відсутність у нього виконавчого документа, який йому було видано, та, як наслідок, відсутність у нього «можливості звернутися до органів виконання, оскільки його прагненням є лише виконання чинного судового рішення. Ухвалюючи у справі №18/1147/11 судові рішення про відмову у видачі дубліката судового наказу з підстав спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання (суд першої інстанції) та недоведеності обставин фактичної втрати виконавчого документа правоохоронними органами (висновок суду апеляційної інстанції), суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин приписи Закону України «Про виконавче провадження», який підлягав застосуванню, та порушили норми Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, процесуального закону (статей 18, 236, підпункту 19.4 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України) щодо обов`язковості судового рішення. Тож КГС ВС визнав помилковим висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення заяви ПАТ «Креді Агріколь Банк» про видачу дубліката виконавчого документа (судового наказу) у справі № 18/1147/11». Постанова про повернення виконавчого документа стягувану винесена 29.12.2017р., отже строк для його пред`явлення до виконання, закінчився 29.12.2020р., але пред`явити його до виконання стягувач не мав можливості з поважної причини - не надходження його до ПАТ КБ «Правекс-банк», введення на території України карантину та воєнного стану. Постановляючи ухвалу суд виходив з того, що причина пропущення строку пред`явлення виконавчих документів до виконання є поважною, оскільки стягувач не був проінформований про закінчення виконавчого провадження та не отримував оригіналів виконавчих листів, що виключало можливість вчасно реалізувати своє право. На підставі наведеного, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що вищевказаний виконавчий лист не виконувався боржником ні в добровільному, ні в примусовому порядку; рішення за таким виконавчим листом не виконано і воно не втратило своєї законної сили; пропуск строків для пред`явлення цих виконавчого листа для виконанням мав місце з поважних причин. Тому заява підлягає до задоволення. Колегія суддів вважає, що такі висновки зроблені судом першої інстанції без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення; обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають, а тому судове рішення підлягає скасуванню. 13.04.2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» звернулося в суд із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, з участю боржника ОСОБА_1 , у якій просили: - визнати поважною причину пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа №422/2470/13-ц відносно ОСОБА_1 до виконання та поновити його. Видати Товариству з обмереженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» (01042, м.Київ, вул. Брановицького Ігоря, 3, код ЄДОРПОУ 42350033) дублікат виконавчого листа №422/2470/13-ц від 28.04.2014, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області відносно ( ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ). В обґрунтування заяви вказували на те, що 25.04.2014 рішенням Апеляційного суду Львівської області у справі №442/2470/13, стягнуто з (Сивохіп) ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Правекс-банк»» заборгованість за Кредитним договором №2411-001/070 від/07.09.2007 в сумі 172 275, 15 гривень та 3169, 65 гривень судових витрат. 28.04.2014р. в даній справі видано виконавчий лист №442/2470/13-ц відносно (Сивохіп) ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Правекс-банк». Згідно інформації, що міститься в Автоматизованій системі виконавчих проваджень встановлено, що на виконанні у Дрогобицькому відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебувало виконавче провадження: - №53935884 щодо виконання виконавчого листа виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області №442/2470/13-ц від 28.04.2014р., відносно боржника (Сивохіп) ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ). 19.11.2021р. ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у справі № 442/2470/13-ц замінено ПАТ КБ «Правекс-банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Гефест» у виконавчому листі виданому Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області у справі №442/2470/13 відносно ( ОСОБА_1 . З метою встановлення місцезнаходження виконавчого листа відносно ( ОСОБА_1 , 09.09.2022р. представником ТОВ «ФК «Гефест» - адвокатом Остащенко О.М., направлено адвокатський запит №560 до Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), у відповідь на який повідомлено, що виконавчий лист №442/2470/13-ц відносно (Сивохіп) ОСОБА_3 був повернутий стягувачу - ПАТ КБ «Правекс-банк» на підставі постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 29.12.2017р. 09.09.2022р. адвокатом Остащенко О.М., направлений адвокатський запит №561 до ПАТ КБ «Правекс-банк» для встановлення місцезнаходження виконавчого листа №422/2470/13-ц відносно ( ОСОБА_1 . Відповіддю ПАТ КБ «Правекс-банк» від 20.09.2022р. за вих.№0381/06-65, повідомлено про те, що надходження виконавчих документів суду стосовно стягнення заборгованості з (Сивохіп) ОСОБА_3 на даний час встановити не є можливим. З вищезазначеного випливає, що виконавчий лист №422/2470/13-ц від 28.04.2014р., виданий Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області відносно ( ОСОБА_1 втрачений. Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2014 рішенням Апеляційного суду Львівської області у справі №442/2470/13, стягнуто з (Сивохіп) ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Правекс-банк»» заборгованість за Кредитним договором №2411-001/070 від/07.09.2007 в сумі 172 275, 15 гривень та 3169, 65 гривень судових витрат. 28.04.2014р. в даній справі видано виконавчий лист №442/2470/13-ц відносно (Сивохіп) ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Правекс-банк», який, як вбачається із матеріалів справи та учасниками справи не оспорено та не спростовано, був повернутий 29.12.2017р. 06.12.2019р. винесено ухвалу про заміну стягувача з ПАТ «Правекс-Банк» на ТОВ «ФК «Авістар», яка набрала законної сили після її апеляційного оскарження Боржником 23.02.2021р. 20.12.2019р. між ТОВ «ФК «Авістар» та ТОВ «ФК «Гефест» укладено Договір відступлення прав вимоги до Боржника. 10.04.2020р. ТОВ «ФК «Гефест» звернувся до суду з Заявою про заміну стягувача. 19.11.2021р. винесено ухвалу про зміну з ТОВ «ФК «Авістар» на ТОВ «ФК «Гефест». Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси. Також, із практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що «...право на суд, захищене статтею 6 [Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод], було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" ( 980_079) (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" ( 980_075) (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V)» (цитата п. 51 Рішення ЄСПЛ Юрій Миколайович Іванов проти України від 15.10.2009 року Заява N 40450/04. Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців. Зважаючи на наведені норми закону виконання судового рішення є однією із ключових стадій ефективного доступу до суду без якої сам факт звернення до суду і вирішення на користь особи справи було б беззмістовними. Однак, також, відповідно до підпункту 17.4 Розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Відповідно до змісту вказаної норми закону суд, який розглядав справу, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат замість втраченого оригіналу таких документів. Тобто питання видачі дублікату, зокрема, і виконавчого листа може вирішуватись у випадку втрати його оригіналу. Зважаючи на вказане звертаючись до суду в порядку підпункту 17.4 Розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України стягувач або державний виконавець повинні довести втрату оригіналу виконавчого документу. Крім цього, слід вказати, що вказане питання (про видачу дублікату виконавчого листа) може вирішуватись позитивно виключно у випадку коли судове рішення не виконане (у іншому ж випадку слід вважати видача дублікату виконавчого листа призводила б до подвійного виконання судового рішення) або не закінчився строк пред`явлення виконавчого листа до виконання (у іншому ж випадку стягувач мав би право подання дублікату виконавчого листа до виконання після спливу відповідного, встановленого законом строку, що теж слід вважати суперечило б нормам закону). Відповідно до ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу. Крім наведеного, при розгляді справ даної категорії слід зважати на ряд обставин, які мають істотне значення і сам факт втрати чи фізичного знищення виконавчого документу є лише однією із таких. Іншими ж є як вказано вище питання строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та питання виконання рішення. Відповідно до редакції ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», яка була чинною на час ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили: « Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом.

2. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

3. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред`явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

4. Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо. Також, 5.10.2016 року набрав чинності новий Закону України «Про виконавче провадження» із змісту ряду статтей якого вбачається таке. Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ст. 2 вказаного Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців. Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено наоргани та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень. Відповідно до ст. 11 вказаного Закону, строки у виконавчому провадженні це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати. Відповідно до ст. 12 вказаного Закону, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Крім цього, згідно п. 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Із змісту вказаних норм вбачається, що, у випадку якщо строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не закінчився, згідно норм закону у попередній редакції, у зв`язку із прийняттям та набранням чинності новим законом, такий строк продовжується до трьох років. Норми ж нового Закону на правовідносини, що виникли до його прийняття та регулювались старим законом і не продовжували існувати на час набрання ним чинності не розповсюджуються. Відповідно до частин 1 та статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання. Також, з матеріалів справи вбачається, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання було продовжено стягувачечі постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.12.2017 року до 29.12.2020 року. З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2019р. між ТОВ «ФК «Авістар» та ТОВ «ФК «Гефест» укладено Договір відступлення прав вимоги до Боржника. Відповідно з цього часу заявник ТОВ «ФК «Гефест», а до цього його попередник (ТзОВ «ФК «Авістар»), правонаступником якого він є та, відповідно набув прав та обов`язків з врахуванням вчинення/невчинення певних дій його попередником, міг дізнатися про стан виконання судового рішення, про яке йшлося (яке перебувало на виконанні), вживати всіх передбачених законом заходів щодо виконання такого на свою користь (зокрема, вирішувати питання про заміну стягувача), та вживши всіх розсудливих, передбачених законом заходів, не міг не знати про стан його виконання та інші пов`язані з цим питання. Однак, лише 10.04.2020р. ТОВ «ФК «Гефест» звернулося до суду з заявою про заміну стягувача та 19.11.2021р. винесено ухвалу про зміну з ТОВ «ФК «Авістар» на ТОВ «ФК «Гефест». На момент звернення ТОВ «ФК «Гефест» до суду з метою заміни (10.04.2020р.), строк пред`явлення виконавчого листа, не був пропущений. І лише після винесення ухвали про заміну ТОВ «ФК «Гефест» 19.11.2021р., строк сплив. Про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання заявник не звернувся ні 30.12.2020 року, тобто коли він фактично сплив і справа перебувала на розгляді суду про заміну сторони виконавчого провадження, ані 19.11.2021 року, коли ухвала про заміну сторони виконавчого провадження набрала законної сили. Натомість із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа заявник звернувся до суду лише 13.04.2023 року, тобто через рік і п`ять місяців після винесення ухвали про заміну стягувача та більш як через два роки після спливу строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Зважаючи на вказане, слід вважати, що ТОВ «ФК «Гефест» набувши прав кредитора та згодом при заміні їх як стягувача у виконавчому провадженні, без будь-яких поважних причин протягом тривалого строку не вживало активних заходів щодо виконання судового рішення, а згодом не подавало заяв про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та слід вважати пропустило трирічний строк пред`явлення виконавчого листа до виконання без будь-яких поважних причин, а тим більше такими не є ті обставини, на які посилається заявник. Враховуючи пропуск строку пред`явлення виконавчого листа до виконання не було підстав і для видачі дублікату виконавчого листа. Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід вважати обґрунтованими та таку слід задовольнити, оскаржуване ж судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заявиТовариства з обмереженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, з участю боржника ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 червня 2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви Товариства з обмереженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, з участю боржника ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного суду. Повний текст постанови складено 25 січня 2024 року. Головуючий : Я.А. Левик Судді: Н.П. Крайник М.М. Шандра