Постанова 4854 № 522/6734/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 522/6734/23 Головуючий в 1 інстанції: Федчишена Т.Ю. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді Шевчук О.А., суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г., при секретарі Альонішко С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, - ВСТАНОВИЛА: У квітні 2023 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області № 118 від 20.05.2020 р. про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, винесене відносно ОСОБА_1 . У позовній заяві, а також у письмовому клопотанні, викладеному окремим документом, позивач просив поновити йому строк на звернення до суду із даним позовом. В обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач вказує, що копію оскаржуваного рішення він не отримував, копія була надіслана засобами поштового зв`язку у відповідь на адвокатський запит та отримана лише 31.03.2023 р. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Витребувано у Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів особової (міграційної) справи громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про скасування рішення про примусове повернення в країну походження іноземця або особи без громадянства залишено без розгляду. Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводами апеляційної скарги зазначено, що підставою звернення до суду було те, що 20.05.2020 р. Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області було винесено рішення № 118 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства ОСОБА_1 . Однак самого рішення позивач до цього часу не отримував та за яких умов відбулося винесення цього рішення йому невідомо, оскільки він не був присутній при його складанні, а також не підписував будь-яких документів при складанні оскаржуваного рішення ГУ ДМС України в Одеській області. Копія оскаржуваного рішення ГУ ДМС в Одеській області була надіслана представнику позивача по пошті простою кореспонденцією та отримана ним 31.03.2023 р. Враховуючи те, що копія оскаржуваного рішення ГУ ДМС України в Одеській області була отримана лише 31.03.2023 р., відповідно строк на звернення до суду про оскарження цього рішення починався фактично з дати його отримання. Також, апелянт вказує, що судом першої інстанції не враховано, що позивач має в Україні сім`ю, сам народився в Україні, мати його громадянка України, також його дружина та дитина є громадянами України. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що як слідує із досліджених у судовому засіданні матеріалів особової справи ОСОБА_1 , копію оскаржуваного рішення № 118 від 20.05.2020 позивач отримав у день прийняття ГУ ДМС в Одеській області такого рішення, а саме 20.05.2020, що підтверджується його підписом у розписці від 20.05.2020, у якій зазначено, що другий примірник рішення про примусове повернення в країну походження № 118 позивач отримав особисто. ГУ ДМС в Одеській області вважає, що причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, зазначені позивачем, з урахуванням наявних доказів в матеріалах особової справи, є неповажними, позивачем не наведено обставин, які були об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення чи були пов`язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. З огляду на зазначене, представник відповідача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. 01 грудня 2023 року до суду від апелянта надійшло клопотання про розгляд справи без участі сторони, в якому він просить розгляд справи проводити без його участі. Про результат прийнятого рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги, просить повідомити його належним чином. Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України. Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, зазначені позивачем, з урахуванням доказів, наданих відповідачем, є неповажними, позивачем не наведено обставин, які були об`єктивно непереборними, та не залежали від його волевиявлення чи були пов`язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а відтак висновок суду про відкриття провадження у справі був передчасним. При цьому суд не знайшов інших підстав для визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, у зв`язку з чим керуючись п.8 ч.1 ст. 240 КАС України суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог статті ч.ч. 3, 4 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. У відповідності до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною 3 вказаної статті КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч.6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Також пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду. Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення. Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржується рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про його примусове повернення в країну походження № 118 від 20.05.2020, проте з позовом до суду ОСОБА_1 звернувся лише 31.03.2023, що підтверджується відбитком штемпеля на поштовому конверті (а.с. 13). Звертаючись до суду позивач посилався на те, що строк звернення до суду ним пропущено з поважних причин, оскільки копію оскаржуваного рішення позивачем не було отримано. Копія рішення була надіслана засобами поштового зв`язку простою кореспонденцією у відповідь на адвокатський запит та отримана лише 31.03.2023. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, зокрема матеріалів особової справи, ОСОБА_3 копію оскаржуваного рішення № 118 від 20.05.2020 отримав у день прийняття відповідачем такого рішення, а саме 20.05.2020, що підтверджується його підписом у розписці, у якій зазначено, що другий примірник рішення про примусове повернення в країну походження № 118 він отримав особисто. Доказів та аргументів, на спростування доводів відповідача, апелянтом не надано. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вірним є висновок суду першої інстанції, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з даним позовом. Обґрунтованих підстав для поновлення пропущеного строку ОСОБА_1 не наведено. Приичини пропуску строку звернення до адміністративного суду, зазначені позивачем, з урахуванням доказів, наданих відповідачем, є неповажними, позивачем не наведено обставин, які були об`єктивно непереборними, та не залежали від його волевиявлення чи були пов`язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а відтак висновок суду про відкриття провадження у справі був передчасним. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. При цьому, питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду у кожному конкретному випадку встановлюється на підставі фактичних обставин справи, з урахуванням обґрунтувань вимог учасників справи та на підставі наданих ними доказів. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2023 року у справі № 697/1044/22. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку не надано. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Приморського районного суду м. Одеси ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається. Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2023 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча суддя: О.А. Шевчук Суддя: А.В. Бойко Суддя: А.Г. Федусик