Постанова 4854 № 420/20254/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 січня 2024 р. Категорія 112010200м. ОдесаСправа № 420/20254/23 Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В., час і місце ухвалення: спрощене провадження, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Семенюка Г.В., суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що ГУ ПФУ в Одеській області йому призначено пенсію за вислугу років з основним розміром 78% грошового забезпечення. Однак в результаті перерахунку пенсії на підставі постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 ГУ ПФУ в Одеській області зменшено розмір призначеної позивачу пенсії, починаючи з 01.01.2018, а саме перераховано пенсію, виходячи з 73% від суми грошового забезпечення. Позивач вважає зазначені дії відповідача неконституційними та протиправними, у зв`язку із чим звернувся за судовим захистом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи із 78% сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , виходячи із 78% сум грошового забезпечення, з моменту звернення з відповідною заявою 07.02.2023. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що перерахунок пенсій здійснювався з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 01.01.2008 для відповідних категорій осіб, та чинної на цю дату редакції Закону, яка вже не передбачає збільшення розміру пенсії за вислугу років. При цьому, якщо внаслідок такого перерахунку розмір пенсії зменшувався, вона виплачувалася і виплачується в раніше встановленому розмірі. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 пенсія була перерахована за вислугу 26 років в розмірі 73 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав: Судом першої інстанції встановлено, що позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ), розмір якої на момент призначення встановлено, виходячи з основного розміру 78 % грошового забезпечення. Пенсію призначено відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону № 2262, як військовослужбовцю, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби. Позивач є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС 2 категорії. Станом на 01.01.2008 року розмір пенсії позивача перераховано, в результаті чого останній склав 73% від сум грошового забезпечення. Зазначений розмір зберігається і на те першій час. 07.02.2023 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок основного розміру пенсії, виходячи з 78 % сум грошового забезпечення. 24.03.2023 року листом ГУ ПФУ в Одеській області надало відповідь, згідно якої пенсія була перерахована за вислугу 26 років в розмірі 73 % відповідних сум грошового забезпечення на підставі Закону України від 04.04.2006 № 3591, постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294. Пенсія обчислена, перерахована та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства. Позивач вважаючи протиправною відмову в перерахунку пенсії звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2008 року та з 01 квітня 2019 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на основі постанови № 704 немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини першої статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). Згідно з пунктами «а» та «в» частини 1 статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії Позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення. На момент призначення пенсії позивач отримував пенсію у розмірі 78 % грошового забезпечення, зокрема 50% за 20 років вислуги, 6 % (6 х 3% за кожен рік служби понад 20 років) + 5% підвищення особі, віднесеній до 2 категорії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Законом України Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців від 04 квітня 2006 року № 3591-IV (далі - Закон № 3591-IV) у статті 13 Закону № 2262-ХІІ пункти «б» і «в» частини першої викладено в такій редакції: «б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт «б» статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» (1763-15) (пункт «в» статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)». Відтак, вказаними змінами виключено збільшення на 5 % відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорій 2,

3. Перерахунок призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій визначено статтею 63 цього Закону (у редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивачу), відповідно до частин першої, третьої та четвертої якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням у дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. Таким чином, відсотковий розмір пенсії до відповідних сум грошового забезпечення при її призначенні установлюється статтею 13 Закону № 2262-ХІІ саме на час призначення пенсії. Натомість розміри складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія при її перерахунку на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ, визначаються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Складові грошового забезпечення, з яких обчислюється та перераховується пенсія, та їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Водночас відсоткове співвідношення раніше призначеної відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ пенсії до відповідних сум грошового забезпечення є сталим, оскільки установлюється на день призначення пенсії. З матеріалів справи вбачається, що пенсія за вислугу років була призначена позивачу відповідно до пунктів «а», «в» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, її розмір складав 78 % від грошового забезпечення, у тому числі 5 % збільшення розміру пенсії на підставі пункту в частини першої статті 13 цього Закону як особі, віднесеній до 2 категорії учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. На час виникнення спірних правовідносин при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2008 стаття 13 Закону № 2262-ХІІ була чинною у редакції, яка не передбачала вказаної 5-відсоткової доплати особам, що віднесені до категорії

2. Проте, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 200/7786/19-а, застосування органом ПФУ при перерахунку пенсії Позивача положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі. Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що при перерахунку пенсії Позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на основі постанов № 103 і 704 немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини 1 статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, проте відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним. Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення відсотку основного розміру пенсії Позивача з 78% на 73%. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову. Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року по справі № 420/20254/23, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Г.В. Семенюк Судді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький