Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/27433/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2024 р. Справа № 520/27433/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2023, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 04.10.23 по справі № 520/27433/23 за позовом Головного управління Національної поліції в Харківській області до ОСОБА_1 про відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, ВСТАНОВИВ: Позивач, Головне управління Національної поліції в Харківській області, звернувся до суду з позовом, в якому просив: стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Національної поліції в Харківській області вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у сумі 3529, 61 грн. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 позов повернуто позивачу. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позов від імені Головного управління Національної поліції в Харківській області підписано особою, яка не підтвердила повноважень діяти у справі за правилами самопредставництва суб`єкта владних повноважень, тобто не надала підтвердження того, що згідно із законом, статутом чи трудовим договором (контрактом) уповноважена діяти від імені позивача та одночасно особою, посадове становище якої не вказано. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує на те, що суд першої інстанції при вивчені матеріалів справи мав відомості про наявність повноважень у особи, яка підписала апеляційну скаргу станом на вересень 2023 рік, адже до позовної заяви було подано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Однак зробив висновки про відсутність повноважень станом на час постановлення ухвали про повернення позовної заяви, при цьому не вжив будь-яких заходів щодо перевірки цієї інформації. Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Відповідно до частин першої, третьої статті 55 КАС сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника. Як вбачається з матеріалів цієї справи, Головне управління Національної поліції в Харківській області звернулося до суду першої інстанції з позовом. Позовну заяву підписала представник Головного управління Національної поліції в Харківській області - Корнєєва Яна Юріївна, яка, на думку суду першої інстанції, не має повноважень подавати та підписувати позовні заяви від імені Головного управління Національної поліції в Харківській області. На підтвердження повноважень представника на підписання позову додано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого Корнєєва Яна Юріївна має повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє в судах України без окремого доручення керівника з правами, що надані стороні, третій особі, з правом підписання подання відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відкликання та відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладання мирової угоди, посвідчення копій документів). Згідно з частиною першою статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі Закон №755-IV), Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб- підприємців з Єдиного державного реєстру. Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону №755-IV). Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону №755-IV, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. У разі сумнівів щодо наявності у особи, яка підписала заяву (скаргу), повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва суб`єкта владних повноважень, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а у разі неусунення таких сумнівів - запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України. Проаналізувавши наведені положення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявність або відсутність відповідного запису у вказаному реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням наявності або відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд. Отже, за наявності сумніву щодо повноважень підписанта апеляційної скарги (у порядку самопредставництва) суд першої інстанції не позбавлений процесуальної можливості пересвідчитись у наявності такого права, зокрема, скориставшись безкоштовним онлайн доступом до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, повноваження представника Корнєєвої Яни Юріївни, зокрема, щодо підписання позовної заяви, відображені у доданому до позовної заяви витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що

позиція Верховного Суду, викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20, яку застосував суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали, не є висновком, який відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню судом, оскільки при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин підлягають врахуванню висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія суддів вважає також безпідставним висновки суду першої інстанції як на підставу для повернення позовної заяви той факт, що у позовній заяві не вказано посадове становище Корнєєвої Яни Юріївни як посадової особи Головного управління Національної поліції в Харківській області, оскільки у даному випадку повноваження представника Корнєєвої Яни Юріївни підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і додаткової ідентифікації представника за посадою не вимагається. Колегія суддів також враховує, що згідно з ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Так, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні від 13.01.2000 у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «NunesDias v. Portugal»). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «PerezdeRadaCavanilles v. Spain»). Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність застосування положень п.3 ч.4 ст.169 КАС України, що свідчить про порушення судом норм процесуального права. Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції. В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 312, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 по справі № 520/27433/23 - скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко