Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/14592/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/14592/22 Номер провадження 33/814/176/24Головуючий у 1-й інстанції Троцька А.І. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. Категорія:частина 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі: судді Пікуля В.П., при секретарі Філоненко О.В., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Рохманова Володимира Івановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 грудня 2022 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , В С Т А Н О В И В: Зміст оскаржуваної постанови Постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 грудня 2022 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винним за те, що він 21 листопада 2022 року о 07 год 53 хв в м. Полтаві по вул. Раїси Кириченко, 80/1, керував транспортним засобом «ВАЗ 210700-20», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога за адресою: м.Полтава, пров. Шевченка, 5-А, висновок № 554 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 листопада 2022 року. Чим порушив вимоги пункту 2.9а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП. Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу На думку скаржника, постанова судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 грудня 2022 року є незаконною, а тому підлягає скасуванню з подальшим ухваленням нового судового рішення, яким слід закрити провадження по вказаній справі за відсутності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності вини за вчинення адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушеннями. Працівники поліції безпідставно зупинили його транспортний засіб, при цьому скаржник зазначає, що матеріали справи не містять факту керуванням транспортним засобом. Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Рохманов В.І. апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити. Мотиви суду Щодо оскарженої постанови Згідно частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту статті 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Згідно з пунктом 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У пункті 2.9 а) ПДР України вказано, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Положеннями статті 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. З пункту 6 розділу І Інструкції вбачається, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі -спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 ‰ алкоголю в крові. У пункті 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду» (Далі Порядок), зазначено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. Даним правом особа, яка притягається до адміністративної відповідальності скористався вказавши, що він не згоден з протоколом. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Апеляційний суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами статті 255 КУпАП, та відповідає вимогам статті 256 цього Кодексу. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Вказані вимоги закону були виконані в повному обсязі. Так, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послалася на сукупність доказів, які були досліджені у повному обсязі, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 384524 від 21 листопада 2022 року, в якому викладені обставини вчинення правопорушення та зі змістом якого під підпис ознайомлений скаржник (а.с. 1); висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 554 від 21 листопада 2022 року (а.с. 2) з якого вбачається, що 21 листопада 2022 року о 8 год 30 хв ОСОБА_1 пройшов тест на алкоголь результат якого виявився позитивним; відеозапис з нагрудної відеокамери поліцейського (а.с. 3). Оцінивши в сукупності зазначені докази, суддя місцевого суду дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння. Щодо доводів апеляційної скарги З приводу посилань на порушення порядку направлення на освідування на стан алкогольного сп`яніння суд апеляційної інстанції зазначає наступне. З відеозапису, який додано до матеріалів справи встановлено, що на пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився, при цьому погодившись пройти огляд в медичному закладі. З переглянутого відеозапису встановлено, що під час проходження огляду на стан сп`яніння у лікаря нарколога, результат огляду, який вказано лікарем на відеозапис складає 0,8‰. З результатами огляду ОСОБА_1 погодився, підписавши висновок за результатами проведеного огляду (а.с.2). В свою чергу на посилання скаржника, що відеозапис, який додано до матеріалів справи є неналежним доказом суд апеляційної інстанції зазначає слідуюче. Так, вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась нагрудним реєстратором, номер якого, дата та час фіксації наявні на відеозаписах, на законних підставах у відповідності до вимог статті 40 Закону України «Про Національну поліцію». Відповідно до статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Один і той же електронний документ/відеозапис/ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали, відрізняються один від одного тільки часом та датою їх створення. Записаний на оптичний диск носій інформації, електронний файл у вигляді відеозапису, є оригіналом /відображенням/ електронного документу, який не потребує додаткового завіренням електронним підписом, а тому поліцейські діяли відповідно до Наказу МВС України №1026 від 18 грудня 2018 року «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису» та будь-яких порушень не допустили. З долучених до матеріалів справи записів, як з відеореєстратора, так і бодікамер працівників поліції вбачається повне фіксування всього перебігу подій - від зупинки транспортного засобу, подальше спілкування з правопорушником, проведення процедури огляду на стан сп`яніння та відповідно складанням за його результатами адміністративного протоколу. Так, відповідно до пункту 9 Розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Крім того, пунктом 1 Розділу ІІІ Інструкції передбачено, що перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. З вищевказаного вбачається, що нормами чинного законодавства встановлені часові межі та певний порядок доставлення водіїв транспортних засобів поліцейськими до медичного закладу, якому надається право на проведення огляду на стан сп`яніння. Посилання ОСОБА_1 про відсутність доказів керування транспортним засобом спростовуються відеозаписом, який мається в матеріалах справи та матеріалами справи в їх сукупності. З відеозапису вбачається, що відразу після зупинки транспортного засобу працівник поліції підходить до водійського сидіння автомобіля «ВАЗ 210700-20», н.з. НОМЕР_1 і на водійському сидіння знаходиться ОСОБА_1 . В подальшому під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , він на відеозапис повідомив, що «їде на роботу». Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності вказав, що «з протоколом не згоден», при цьому не заначив, що він не керував автомобілем. За таких обставин, на думку апеляційного суду, в матеріалах справи достатньо доказів провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Висновки суду Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Аналіз змісту оскаржуваного судового рішення свідчить про те, що суд дотримався вимог законодавства, та в результаті ретельного дослідження зібраних у справі доказів та їх аналізу в сукупності з встановленими у судовому засіданні обставинами, беззаперечно встановив, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом. В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Керуючись статтею 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.П. Пікуль