LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4820686/19768/23

від 23.01.2024 ·

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2024 року м. Хмельницький Справа № 686/19768/23 Провадження № 22-ц/4820/195/24 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Корніюк А.П., розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» про стягнення заборгованості та пені, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2023 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2023 року (суддя Карплюк О.І.). Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Хмельницькенергозбут про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначив, що 09 серпня 2022 року між ТОВ «Хмельницькенергозбут» (як постачальником універсальних послуг далі ПУП) і позивачем (як споживачем) було укладено договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством №2583 (далі - Договір). За укладеним договором, споживач має право продавати ПУП електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об?єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, а ПУП бере на себе зобов`язання купувати у споживача електричну енергію за "зеленим" тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, в строки, передбачені цим договором. В порушення вказаних умов договору та нормативних актів відповідач в червні 2023 року розрахунок за вироблену у травні 2023 року електроенергію в обсязі 4 298 кВт*год., при встановленому «зеленому» тарифі у розмірі 6,3507 грн/кВт*год, в сумі 27 295,31 грн не здійснив, в липні 2023 року розрахунок за вироблену у червні 2023 року електроенергію в обсязі 3 925 кВт*год., при встановленому «зеленому» тарифі у розмірі 6,3507 грн/кВт*год, в сумі 24 926,50 грн не здійснив. Таким чином, заборгованість відповідача за укладеним договором становить 52 221, 81 грн, яку позивач просив суд стягнути на його користь. 21 вересня 2023 року позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову. В обґрунтування якої зазначав, що заборгованість відповідача збільшилася. Оскільки, останній в червні 2023 року розрахунок за вироблену у травні 2023 року електроенергію в обсязі 4 298 кВт*год., при встановленому «зеленому» тарифі у розмірі 6,3507 грн/кВт*год, в сумі 21 972,72 грн не здійснив, в липні 2023 року розрахунок за вироблену у червні 2023 року електроенергію в обсязі 3 925 кВт*год., при встановленому «зеленому» тарифі у розмірі 6,3507 грн/кВт*год, в сумі 20 065,83 грн не здійснив, в серпні 2023 року розрахунок за вироблену у липні 2023 року електроенергію в обсязі 4 437 кВт*год., при встановленому «зеленому» тарифі у розмірі 6,4345 грн/кВт*год, в сумі 22 982,65 грн не здійснив, у вересні 2023 року розрахунок за вироблену у серпні 2023 року електроенергію в обсязі 4 080 кВт*год., при встановленому «зеленому» тарифі у розмірі 6,4345 грн/кВт*год, в сумі 21 133,47 грн не здійснив, у зв?язку з чим заборгованість відповідача становить 86 154,67 грн Крім того, у товариства існує заборгованість перед відповідачем за серпень-вересень 2022 року. Так, розрахунок за придбану електричну енергію не здійснено у серпні 2023 року за розрахунковий період серпня 2022 року в сумі 50 661,50 грн, у вересні 2023 року за розрахунковий період вересня 2022 року в сумі 3 995,10 грн Таким чином, заборгованість відповідача за укладеним між сторонами договором в сумі становить 140 811,27 грн Крім того, згідно п. 4.10. договору, у разі несплати обсягу придбаної електричної енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, постачальник універсальних послуг зобов?язаний сплатити споживачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку від суми боргу за вироблену у травні 2023 року електроенергію в сумі 21 972,72 грн, відповідно до розрахунку позивача, становить 2385,10 грн. Від суми боргу за вироблену у червні 2023 року електроенергію в сумі 20 065,83 грн розмір пені становить 1353, 48 грн. Від суми боргу за вироблену у липні 2023 року електроенергію в сумі 22 982, 65 грн розмір пені становить 664,92 грн Отже, загальний розмір пені за несвоєчасне виконання зобов?язань 4403, 50 грн. З урахуванням вищевикладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 140 811,27 грн та пеню у розмірі 4403, 5 грн, а всього 145 214, 77 грн та 10 000 грн витрат на правничу допомогу. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2023 року позов задоволено частково Стягнуто з ТОВ Хмельницькенергозбут на користь ОСОБА_1 заборгованість у сумі 140 811 грн 27 коп. та судовий збір у розмірі 1507 грн 38 коп. Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2023 року стягнуто з ТОВ Хмельницькенергозбут на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, ТОВ Хмельницькенергозбут подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову та стягнення заборгованості у розмірі 64 181,95 грн. При цьому, посилається на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Скаржник не погоджується з висновком суду, що відповідачем не подано до суду доказів часткового погашення заборгованості за договором №2583 про купівлю - продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством від 09.08.2022. Оскільки, судом першої інстанції не взято до уваги пояснення відповідача та пояснення представника позивача, щодо часткової оплати заборгованості по договору в сумі 76 629,32 грн. Крім того, скаржник не погоджується з додатковим рішенням суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу. Зазначає, що ухвалюючи додаткове рішення без повідомлення учасників справи, унеможливило надати заперечення проти таких вимог та доводи неспівмірності витрат на правничу допомогу, а це є порушенням права на справедливий судовий розгляд. Вказує, що при визначенні суми відшкодування суд першої інстанції не виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з обставин справи. ТОВ «Хмельницькенергозбут» вважає, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданими адвокатом обсягами послуг, витраченим адвокатом часом на надання таких послуг, витрати не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання не оскаржується, а тому апеляційним судом, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, не переглядається. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами погашення заборгованості за купівлю електричної енергії за «зеленим тарифом» у позивача в розмірі , заявленому позивачем. Такий висновок суду, на думку колегії суддів, відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах чинного законодавства. Судом першої інстанції правильно встановлено, що 09 серпня 2022 року між ТОВ «Хмельницькенергозбут» (постачальником) та ОСОБА_1 (споживачем) укладено договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 2583 (а.с. 5-6). За умовами договору споживач має право продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, а постачальник універсальних послуг бере на себе зобов`язання купувати у споживача електричну енергію за "зеленим" тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, у строки, передбачені цим договором. Пункт 4.1. цього договору передбачено оплату постачальник універсальних послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Пункт 4.2. постачальником універсальних послуг повинен перераховувати кошти для оплати проданої споживачем електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або з енергії вітру генеруючою установкою приватного домогосподарства, на поточний рахунок споживача відповідно до заяви-повідомлення. Пункт 4.6. постачальником універсальних послуг щомісяця на основі отриманих показів засобів вимірювальної техніки не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, подає споживачу звіт про покази засобу вимірювальної техніки, обсяги та напрямки перетоків прийнятої-переданої електричної енергії. Відповідно до акта купівлі-продажу електричної енергії за липень 2023 року за договором про купівлю-продаж №2583, обсяг виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими електроустановками приватного домогосподарства, що підлягає оплаті за «зеленим» тарифом за липень 2023 року складає 4437 кВт*год на суму 28549,88 грн (без вирахування ПДФО та військового збору) (а.с.25). Відповідно до акта купівлі-продажу електричної енергії за серпень 2023 року за договором про купівлю-продаж №2583, обсяг виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими електроустановками приватного домогосподарства, що підлягає оплаті за «зеленим» тарифом за серпень 2023 року складає 4080 кВт*год на суму 26252,76 грн (без вирахування ПДФО та військового збору) (а.с.26). Відповідно до наявної у справі інформації від 10.08.2023 №0202-1278, наданої ТОВ «Хмельницькенергозбут», невиплачений ОСОБА_1 залишок за серпень 2022 року становить 50 661,50 грн, за вересень 2022 року 3995,10 грн, за травень 2023 21 972,72 грн, за червень 2023 року 20065,83 грн (а.с. 27). Дані обставини підтверджуються матеріалами справи. Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище. Статтею 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що правову основу функціонування ринку електричної енергії становлять Конституція України, цей Закон, закони України, серед яких зазначено Закон України «Про альтернативні джерела енергії». Відповідно до статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються різні договори, серед яких є договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом. Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом це домовленість між індивідуальним побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг, яка спрямована на врегулювання цивільних прав та обов`язків під час купівлі-продажу за "зеленим" тарифом електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або з енергії вітру генеруючими установками приватного домогосподарства. Згідно пункт 3.3.4 глави 3.3 розділу III Правил роздрібного ринку електричної енергії, договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством укладається між постачальником універсальних послуг та власником (одним із власників за згодою інших співвласників) цього приватного домогосподарства і є додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил). Відповідно до пункту 11.3.18 глави 11.3. розділу ХІ Правил роздрібного ринку електричної енергії, умови та порядок оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, передбачені цими Правилами, зазначаються в договорі про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством. Відповідальність за порушення умов та порядку оплати встановлюється договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до законодавства. Спори, які виникають між побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг під час укладення договору та купівлі-продажу електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, вирішуються в установленому законодавством порядку. Плату за придбану у побутового споживача електричну енергію, вироблену генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, постачальник універсальних послуг має перераховувати на рахунок побутового споживача відповідно до договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством (пункт 11.3.19. глави 11.3. розділу ХІ ПРРЕЕ). Розрахунковим періодом для встановлення постачальнику універсальних послуг розміру оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, є календарний місяць (пункт 11.3.20. глави 11.3. розділу ХІ ПРРЕЕ). Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), постачальник універсальних послуг зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, та у кожному розрахунковому періоді здійснювати пріоритетну оплату її вартості. Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом першої інстанції не взято до уваги пояснення відповідача та представника позивача, щодо часткової оплати заборгованості по договору в сумі 76 629,32 грн не заслуговують на увагу з таких підстав. Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України,кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 78 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). Проте, відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження тих обставин, що товариством здійснена часткова оплата заборгованості по договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством №2583в сумі 76 629,32 грн. Враховуючи вищевикладене, самі по собі лише пояснення представника відповідача не підтверджує погашення відповідачем заборгованості за договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством №2583. В підтвердження вказаних обставин мають бути надані відповідні розрахункові документи. В свою чергу, відповідачем таких документів до суду не надано. Частиною 4 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина 3 статті 13 ЦПК України). Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за укладеним договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством №2583 у розмірі 140 811 грн 27 коп. Доводи апеляційної скарги також не містять посилання на докази, які б спростовували висновок суду щодо стягнення заборгованості у заявленому позивачем розмірі. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ «Хмельницькенергозбут» на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 140 8111 грн 27 коп. ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування в цій частині не вбачається. Разом з тим, рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору підлягає зміні, у зв`язку з чим з відповідача ТОВ «Хмельницькенергозбут» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (96,97%) у розмірі 1408 грн 15 коп. Щодо ухвалення судом першої інстанції додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити наступне. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. З матеріалів справи вбачається, що 06 листопада 2023 року суд першої інстанції розглянув справу за заявою представника позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення за відсутності відповідача ТОВ «Хмельницькенергозбут». Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що і судове рішення (ч. 3 ст. 270 ЦПК України). У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, місце і час судового засідання, не перешкоджає розгляду справи (ч 4 ст. 270 ЦПК України). У матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення ТОВ «Хмельницькенергозбут» про розгляд справи 06 листопада 2023 року, що не відповідає вимогам ЦПК України. Згідно з частинами 1-5 статті 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази повідомлення відповідача про розгляд справи 06.11.2023 у визначеному положеннями ЦПК України порядку, колегія вважає, що суд першої інстанції при постановленні додаткового рішення порушив норми процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування додаткового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. А тому, доводи апеляційної скарги про ухвалення додаткового рішення у справі без відома ТОВ «Хмельницькенергозбут» є обґрунтованими. При ухваленні нового судового рішення апеляційний суд приймає до уваги таке. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 в позовній заяві зазначено, що він поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. До суду першої інстанції 03.11.2023 представник ОСОБА_1 адвокат Кащенко В.В. подав заяву про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 500 грн. До заяви долучив копію договору про надання юридичної допомоги та по представництву інтересів сторони у цивільній справі від 19.07.2023 (а.с.60), додаток до договору від 04.08.2023 (а.с.62), розрахунок витрат на правову допомогу від 30.10.2023 (а.с.63), акт приймання-передавання робіт (послуг) правової (правничої) допомоги від 30.10.2023 (а.с. 64), рахунок-фактура від 30.10.2023 (а.с. 65). Пунктом 3 договору про надання юридичної допомоги та по представництву інтересів сторони у цивільній справі від 19.07.2023 визначено, що клієнт виплачує винагороду адвокату у розмірі 10 000 грн. Відповідно до додатку до договору про надання юридичної допомоги від 04.08.2023, фактичний розрахунок за роботу, яка є предметом цього договору проводиться не пізніше 90 календарних днів з моменту прийняття рішення судом відповідної інстанції , в якій здійснюється представництво. Клієнт виплачує адвокату попередню винагороду у розмірі 10000 грн, розмір якої в подальшому буде враховано в загальний розмір витрат на правову допомогу відповідно до укладеного між сторонами договору. Відповідно до розрахунку витрат на правову допомогу від 30.10.2023, об`єм та вартість виконаної роботи адвокатом Кащенком В.В. по представництву інтересі ОСОБА_1 становить: проведення з клієнтом (позивачем) консультацій правового характеру, надання інформації щодо характеру спору та порядку розгляду відповідної категорії справ Погодження умов надання допомоги. Надання клієнтом Доручення адвокату для підготовки позиції (витрачено - 2 год, вартість послуг 2000 грн). Вивчення наданих замовником документів, судової практики, нормативно - законодавчої бази, що покладається в основу захисту прав та інтересів Замовника (витрачено - 3 год, вартість - 3000 грн). Підготовка позову, заяви про зміну предмету позову та відповідних додатків (з копіюванням тa технічним оформленням документів) (витрачено - 4 год, вартість 4 000 грн). Участь представника у судовому засіданні в Хмельницькому міськрайонному суді (витрачено - 2 год, вартість 2000 грн). Вивчення пояснення по справі наданого відповідачем, клопотання про зменшення витрат на правову допомогу судової практики з цих питань (витрачено - 2 год, вартість 2000 грн). Підготовка заяви про стягнення понесених судових витрат позивача на професійну правничу допомогу з додатками. Направлення заяви з додатками стороні (витрачено - 30 хв., вартість 500 грн). Всього: 13 500 грн. Згідно квитанції від 25.07.2023 ОСОБА_1 сплачено за представництво інтересів у цивільній справі 10 000 грн (а.с.61). 30.10.2023 адвокатом Кащенком В.В. видано рахунок-фактуру на оплату гонорару в сумі 3500 грн (а.с.65). До суду першої інстанції ТОВ «Хмельницькенергозбут» подавало клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, вказуючи при цьому, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є необґрунтовано завищеним та не співмірним із складністю справи. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. На підставі ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Таким чином, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. На підставі частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Отже, у ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат. За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). З урахуванням зазначених вище положень норм процесуального права та заяви протилежної сторони щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу, пропорційності розміру задоволених позовних вимог ОСОБА_1 (96,97%), колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. Такий розмір, на думку апеляційного суду, є доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» задовольнити частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2023 року в частині вирішення питання про розподіл судового збору змінити, зменшивши суму судового збору до 1408 грн 15 коп. В решті рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2023 року залишити без змін. Додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» (місцезнаходження: вулиця Свободи, будинок 57/2, місто Хмельницький Хмельницької області, 29001, код в ЄДРПОУ 42035266) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 23 січня 2024 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: Р.С. Гринчука А.П. Корніюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»