Постанова Херсонський апеляційний суд № 766/4806/23

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 766/4806/23 Головуючий у 1-й інстанції: Булах Є.М. Номер провадження: 33/819/10/24 Доповідач: Воронцова Л.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2024 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд у складі: судді: Воронцової Л.П., при секретарі: Добровій К.О., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Петряєва В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Петряєва Володимира Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 17 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 17 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень без позбавлення права керування транспортними засобами. Стягнено судовий збір в сумі 536 гривень 80 копійок. Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 28 серпня 2023 року о 14.40 год. по вул. Свободи в сел. Білозерка Херсонського району Херсонської області керував транспортним засобом - мопедом "Альфа, без номерного знака, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, не виразливе мовлення. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавстві порядку відмовився. Не погоджуючись із вказаною постановою адвокат Петряєв В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови суду. Обгрунтовуючи клопотання про новлення строку на апеляційне оскарження зазначив, що суд першої інстанції розглянув дану справу 17 жовтня 2023 року у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника, повістки про виклик до суду ОСОБА_1 отримав засобами потового зв`язку 21 листопада 2023 року, а копію оскаржуваної постанови - 01 грудня 2023 року. За таких підстав, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 17 жовтня 2023 року, який було пропущено з поважних причин. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведено належними та достатніми доказами, оскільки: -на підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надано лише протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис, в яких відсутнє підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом; -особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не направлено ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння; -судом першої інстанції не викликалися та не допитувалися свідки для підтвердження факту та обставин вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, справу розглянуто у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , що позбавило останнього права на захист. Вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1ст. 130 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Петряєв В.В. вимоги апеляційної скарги підтримав та заперечив факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Петряєва В.В.., який підтримав доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. За приписами ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Положеннями ст. 285 КУпАП передбачено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Вбачається, що справу судом розглянуто за відсутності ОСОБА_1 відомості про направлення та отримання ним судової повістки в судові засідання у матеріалах справи відсутні. Копію постанови в межах строку на апеляційне оскарження йому направлено не було, що свідчить про недотримання судом першої інстанції вимог ст. 285 КУпАП. Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, вважаю за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки в судовому засіданні при розгляді справи він присутній не був, в матеріалах справи відсутні відомості про отримання ним копії оскаржуваної постанови суду. Згідно зі ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст.ст. 245,280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи прийшов до наступного, що висновки суду першої інстанції, які викладені в постанові, відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на доказах наявних у матеріалах справи, яким суд дав належну оцінку. Так, відповідно до вимог п. 2.5 ПДРУкраїни водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Положення ч. 1 ст. 130 КУпАП, серед іншого, передбачають адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Виходячи зі змісту вказаної норми, для встановлення в діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення необхідно довести факт керування особою транспортним засобом, а також факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД 115453 від 28 серпня 2023 року ОСОБА_1 28 серпня 2023 року о 14.40 год. по вул. Свободи в сел. Білозерка Херсонського району Херсонської області керував транспортним засобом - мопедом "Альфа, без номерного знака, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, не виразливе мовлення. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавстві порядку відмовився. Матеріали провадження свідчать, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення ААД 115453 від 28 серпня 2023 року, в якому викладено фактичні обставини вчиненого правопорушення та містяться пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а саме: "випив стакан пива и їду до родовища від лікарні відмовляюся"; - відеозаписом з відеореєстратора працівників поліції, оглянутого в судовому засіданні, на якому зафіксовано момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , підтвердження факту вживання ним алкогольних напоїв та відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я. Надаючи оцінку наведеним доказам, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про доведеність вчинення ОСОБА_1 28 серпня 2023 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Пунктом 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція) визначено ознаки алкогольного сп`яніння. За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (п. 1 Розділу 2 Інструкції). Згідно з п. 7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч. 3 ст. 266 КУпАП). Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено направлення особи для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок) передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Отже, вищезазначеними нормами передбачено порядок оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров`я. При цьому, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у найближчому закладі охорони здоров`я утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, та може бути зафіксована не лише поясненнями свідків, а й технічними засобами відеофіксації. Відтак, законом встановлено, що у випадку відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров`я, тобто у встановленому законом порядку, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення за порушення водієм п. 2.5 ПДР України у присутності двох свідків чи з фіксацією події технічними засобами відеозапису. ОСОБА_1 , не заперечуючи факту відмови від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та факту перебування у стані алкогольного сп`яніння, заперечив факт керування транспортним засобом, що спростовується матеріалами відеозапису, долученими до матеріалів справи про адміністративне правопорушення. На відеозаписі чітко зафіксовано факт керування транспортним засобом та відмову водія ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп`яніння, і підстави піддавати сумніву зміст даного відеозапису відсутні. Заперечення ОСОБА_1 факту керування ним транспортним засобом розцінюються апеляційним судом як спосіб захисту, спрямований уникнення від адміністративної відповідальності. Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному статтями 251, 252 КУпАП. Пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції здійснена згідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп`яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У даному випадку, поліцейськими було застосовано технічні засоби відеозапису, тому відсутність свідків під час огляду, на що посилається апелянт, є необов`язковою. При цьому, згідно з відеозаписом, поліцейським роз`яснено водію порядок здійснення огляду та наслідки відмови від такого огляду, однак на пропозицію працівника поліції пройти огляд на місці зупинки чи в закладі охорони здоров`я водій відмовився. Безпідставними є твердження апелянта про те, що до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено належних доказів вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у протоколі, оскільки такі твердження спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами. Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував. Твердження про неналежність доказів, долучених до матеріалів справи, на що у своїй скарзі посилається апелянт, то такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, на підставі показань технічних приладів, що мають функції відеозапису чи кінозйомки, іншими документами. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції статті правопорушення, тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Відтак, за вказаних вище обставин, доводи апеляційної скарги щодо відсутності у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд відхиляє, як такі, що спростовуються доказами, що містяться у матеріалах справи. Згідно з ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. За висновком ЄСПЛ з огляду на принцип, згідно з яким Конвенція покликана гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними, право на справедливий суд не може вважатися ефективним, якщо клопотання та зауваження сторін не будуть справді заслухані, тобто належним чином розглянуті судом. У рішеннях судів і трибуналів мають бути належним чином наведені підстави, на яких вони ґрунтуються. Цей обов`язок обґрунтовувати рішення не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, висунутий скаржником, а передбачає, що сторони судового провадження можуть розраховувати на отримання конкретної та чіткої відповіді на аргументи, які є вирішальними для результату цього провадження. Ступінь застосування цього обов`язку обґрунтовувати рішення може змінюватися залежно від характеру рішення та має визначатися з огляду на обставини справи (див. рішення у справі "Мазахір Джафаров проти Азербайджану" (Mazahir Jafarov v. Azerbaijan), заява N 39331/09, пункти 34 і 35, від 02 квітня 2020 року з подальшими посиланнями). Переглядаючи цю справу апеляційний суд враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема рішення у справі справі "Серявін та інші проти України", де ЄСПЛ зазначав: "ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті". Апеляційний суд враховує, що справу про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції розглянуто за відсутності ОСОБА_1 водночас, це не вплинуло на правильність висновку судді про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості захищати власні інтереси у суді, шляхом подання апеляційної скарги з наведенням мотивів і доводів в обґрунтування власної правової позиції захисту, і це право остааннього було забезпечено апеляційним судом шляхом поновлення строку на апеляційне оскарження та проведення судового засідання за участі його захисника. Крім того, апеляційним судом було поновлено апелянту строк на апеляційне оскарження також з метою забезпечення реалізації права ОСОБА_1 особисто надати пояснення в судовому засіданні апеляційного суду. Таким чином, апеляційним судом забезпечено реалізацію права ОСОБА_1 бути почутим, тим самим дотримано гарантії справедливого розгляду справи. Іншими доводами апеляційну скаргу захисник не обґрунтовує. Отже апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП оцінено докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. За таких обставин, підстав для закриття провадження у справі не встановлено, і висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, є вірним. З урахуванням зазначеного вище, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі за п. 1 ст.247 КУпАП, з мотивів наведених у скарзі. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова Херсонського міського суду Херсонської області від 17 жовтня 2023 року є законною та обґрунтованою, апеляційна скарга адвоката Петряєва Володимира Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 17 жовтня 2023 року. Апеляційну скаргу адвоката Петряєва Володимира Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 17 жовтня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Л.П. Воронцова