Постанова 4803 № 233/3270/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1062/24 Справа № 233/3270/23 Суддя у 1-й інстанції - Мартишева Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2024 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : Головуючого судді - Тимченко О.О., суддів - Бондар Я.М.,Зубакової В.П., за участю секретаря судового засідання Юрченко Г.О., учасники справи: позивач за первісний позовом ОСОБА_1 , відповідач за первісним позовом Приватне акціонерне товариство «АПК-ІНВЕСТ», позивач за зустрічним позовом - Приватне акціонерне товариство «АПК-ІНВЕСТ», відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 233/3270/23 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» про розірвання договору оренди землі, зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ» до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , та Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ», в інтересах якого діє Распопов Роман Сергійович, на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 жовтня 2023 року, (суддя Мартишева Т.О.), повний текст рішення складено 03 листопада 2023 року, - В С Т А Н О В И В: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що є власником земельної ділянки кадастровий номер 1422483900:35:000:0006 площею 4,25 га, що розташована на території колишньої Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (на сьогодні Дружківської територіальної громади Краматорського району Донецької області), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 25 травня 2012 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем було укладено договір оренди землі, згідно предмету якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, кадастровий номер 1422483900:35:000:0006. 25 травня 2012 року була проведена державна реєстрація договору відділом Держкомзему у Костянтинівському районі Донецької області за № 142240004001253, право оренди за яким у подальшому відповідно до п. 20 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 року № 1127, було перенесено до відповідного державного реєстру, зроблений запис за № 44137016 від 22 вересня 2016 року. Відповідачем орендна плата за червень 2022 року не сплачена, за грудень 2022 року сплачена, але не в повному розмірі, та за червень 2023 року також не сплачена. Тобто, відповідач тричі порушив зобов`язання за договором щодо сплати орендної плати. Просить суд розірвати договір оренди землі від 25 травня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ПрАТ «АПК ІНВЕСТ» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,25 га, кадастровий номер 1422483900:35:000:0006, яка розташована на території колишньої Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (на теперішній час Дружківської територіальної громади Краматорського району Донецької області); скасувати державну реєстрацію іншого речового права (право оренди земельної ділянки), яке зареєстроване 22 вересня 2016 року, номер запису: 44137016, що виникло на підставі договору оренди землі від 25 травня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ». У серпні 2023 року ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» звернулося до суду із зустрічним позовом, в обґрунтування якого посилалося на те, що згідно діючого законодавства підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Вказана позиція підтверджується і сталою судовою практикою Верховного Суду. При цьому, несплата орендної плати не має жодного відношення до дій ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», оскільки останнє виконувало взяті на себе зобов`язання у відповідності до укладеного договору, а саме сплачувало орендну плату в розмірі та формах, які закріплені договором оренд від 25 травня 2012 року, укладеним між сторонами, до настання обставин непереборної сили, а саме до початку повномасштабного вторгнення та російської військової агресії проти України. Вказані обставини не залежать від волі і впливу ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», однак фактично позбавили його можливості здійснювати власну господарську діяльність і використовувати значну частину власних активів в тому числі об`єкт оренди. Просить суд визнання укладеною додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 жовтня 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» про розірвання договору оренди землі, зустрічним позовом ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» до ОСОБА_1 про визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі, відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що існування на території України та безпосередньо у Донецькому регіоні надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, неодмінно впливає на спроможність використовувати об`єкт оренди, своєчасно вести розрахунки та безперешкодно здійснювати господарську діяльність. Крім того, на теперішній час ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» зазнало значних втрат внаслідок військової агресії рф, зокрема ракетними обстрілами були зруйновані тваринницькі комплекси, а також велика кількість виробничих приміщень та устаткування, які забезпечували логістику та виробничу діяльність підприємства, що підтверджується витягами з ЄРДР. Наведені події, а також неможливість використання значної частини активів підприємства, беззаперечно призводять до збитковості ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», тому підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації іншого речового права відсутні. Щодо зустрічних позовних вимог ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» рішення суду мотивовано тим, що для визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі, укладеного 25 травня 2012 року у зв`язку із зміною істотних умов необхідна взаємна згода та наявність волевиявлення на те обох сторін. Така взаємна згода сторін у цьому випадку відсутня. ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» не доведено наявності одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України та наявності виняткового випадку щодо земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 , визначеного частиною 4 статті 652 Цивільного кодексу України, відтак, правові підстави для внесення змін у договір оренди землі від 25 травня 2012 року за рішенням суду відсутні. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , посилається на порушення судом матеріального та процесуального права просить рішення суду в частині відмови у задоволенні первісного позову скасувати та ухвалити нове, яким в цій частині позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», в інтересах якого діє ОСОБА_3 , посилається на порушення судом матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати та ухвалити нове, яким в цій частині ухвалити нове про задоволення зустрічного позову. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , посилається на обставини викладені в позовній заяві та додатково зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що лист ТТП від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-71 не є беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а тим більше він не може слугувати підставою для звільнення від виконання зобов`язань за договором під час воєнного стану. Суд першої інстанції не надав оцінки поясненням свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які підтвердили факт використання земельної ділянки ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» з початку військової агресії по сьогоднішній час. Вважає, висновок суду про збитковість ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» не обґрунтованими. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ПрАТ«АПК-ІНВЕСТ», в інтересах якого діє ОСОБА_3 , судом першої інстанції не враховано, що пропозиція ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» щодо зміни окремих умов договору на період дії воєнного стану була відхилена ОСОБА_1 про що останній повідомив ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» своїм листом від 29 липня 2023 року. Зазначає на неправильне застування судом першої інстанції норм статті 652 ЦК України. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Від Казначєєва В.М., в інтересах якого діє ОСОБА_2 , надійшов відзив на апеляційну скаргу ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» в якому посилається на доводи, викладені у позовній заява, та просить в задоволенні скарги відмовити, рішення суду в частині відмовити у задоволенні зустрічного позову залишити без змін. Від ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», в інтересах якого діє ОСОБА_3 ,надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в якому посилається на доводи, викладені у зустрічній позовній заява, та просить в задоволенні скарги відмовити, рішення суду в частині відмовити у задоволенні первісного позову залишити без змін. ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від них надійшла заява про розгляд справи за їх відсутністю. Представник ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» в судовому засіданні в режимі відео конференції доводи своєї апеляційної скарги підтримав,просив її задовольнити. Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з`явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Судом першої інстанції встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 4,25 га, кадастровий номер 1422483900:35:000:0006, що розташована на території колишньої Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (на теперішній час Дружківської територіальної громади Краматорського району Донецької області), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДН № 100797 від 25 жовтня 2004 року (а.с.12), витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 276512994 (а.с. 11). 25 травня 2012 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» укладено Договір оренди землі, згідно із яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (на теперішній час Дружківської територіальної громади Краматорського району Донецької області), кадастровий номер 1422483900:35:000:0006, загальною площею 4,25 га, строком на 20 років (а.с. 13-16, 77-80, 82). 25 травня 2012 року договір оренди землі зареєстровано у відділі Держкомзему у Костянтинівському районі Донецької області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 142240004001253 (а.с. 16, 80). 25 травня 2012 року сторонами договору підписано акт приймання передачі земельної ділянки кадастровий номер 1422483900:35:000:0006 (рілля) (а.с. 17, 81). Відповідно до пунктів 9, 10 Договору оренди землі, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі шляхом видачі готівки з каси Орендаря чи шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок зазначений Орендодавцем у таких розмірах: 4823,53 грн на рік. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Згідно із пункту 11 Договору оренди землі, орендна плата вноситься рівними частками від суми, вказаної в п. 9 цього Договору, у такі строки два рази на рік червень, грудень поточного року. Орендар на свій розсуд має право здійснити виплату орендної плати частково, так і за цілий рік користування орендованою земельною ділянкою до настання строків, зазначених у цьому пункті Договору. Пунктом 27 Договору оренди землі передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Відповідно до пункту 34 Договору оренди землі, зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою Сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку. Відповідно до пункту 36 Договору оренди землі, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимоги однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Згідно із пунктом 37 Договору оренди землі, розірвання Договору в односторонньому порядку не допускається. Пунктами 39, 40 Договору оренди землі передбачено, що за невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини. 03 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» укладено додаткову угоду до договору оренди землі, відповідно до якого щорічна орендна плата з 1 січня 2018 року нараховується та вноситься Орендарем у грошовій формі шляхом видачі готівки з каси Орендаря або шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок зазначений Орендодавцем у наступних розмірах: 8373,00 грн на рік. Орендар має право в односторонньому порядку збільшувати розмір орендної плати без додаткового погодження з Орендодавцем. Додаткову угоду підписано сторонами з наведенням реквізитів, відомості про реєстрацію додаткової угоди відсутні (а.с. 83). Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо позивача ОСОБА_1 за період з І кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року, позивачу відповідачем виплачено орендну плату у грудні 2022 року 2778 ,26 грн. (а.с. 25-27), у лютому 2023 року 2778, 26 грн. (а.с. 28-29). Відповідно до виписки з банківського рахунку ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк» 28 липня 2023 року відповідачем ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» виплачено позивачу орендну плату за 2 півріччя 2022 року в розмірі 4473, 01 грн. (а.с. 185 зворот). Тобто, ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» три рази порушено строки виплати орендної плати позивачу, що відповідачем фактично не заперечується. 07 жовтня 2022 року позивачем ОСОБА_1 направлено на адресу ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» лист повідомлення про порушення останнім зобов`язань за договором оренди земельної ділянки з проханням виконати їх та сплатити орендну плату за поточний 2022 рік, а також з пропозицією укласти додаткову угоду до Договору від 25.05.2012 про дострокове розірвання Договору з актом приймання передачі земельної ділянки (а.с. 20-22, 121 зворот 123 зворот). Листом від 24 жовтня 2022 року № 805 ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» відхилило пропозицію ОСОБА_1 щодо укладення додаткової угоди до Договору від 25 травня 2012 року про дострокове розірвання Договору оренди землі та повідомило, що оренда плата за 2022 рік буде одноразова виплачена у ІV кварталі 2022 року (а.с. 23-24, 118). Листом від 24 липня 2023 року № 680 ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» повідомило ОСОБА_1 про обставини непереборної сили, пов`язані з повномасштабним вторгненням та військовою агресією російської федерації проти України та через введення у зв`язку з цим воєнного стану та запропонувало ОСОБА_1 укласти додаткову угоду до Договору оренди землі від 25 травня 2012 року в частині строків виплати орендної плати на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування (а.с. 119-120). Листом від 29 липня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» у внесенні змін до Договору оренди землі, зазначивши, що зі змісту додаткової угоди вбачається суттєва зміна істотних обставин, але якби він міг це передбачити, то взагалі б не укладав договір оренди землі з ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» (а.с.154). На підтвердження виконання обов`язків за договором оренди земельної ділянки від 25 травня 2012 року, укладеного між сторонами, до виникнення обставин непереборної сили відповідачем ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» надано копії платіжних документів про виплату орендної плати (а.с. 86-114). Позивачем до суду надано два роздруковані фотознімки з зображенням земельної ділянки, засіяної соняшником (а.с. 152-153), що, як пояснив представник позивача у судовому засіданні, належить позивачу ОСОБА_1 та використовується відповідачем ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» з 24 лютого 2022 року по теперішній час. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , та ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», в інтересах якого діє ОСОБА_3 , задоволенню не підлягають. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частин 1, 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» суд виходив з того, що існування на території України та безпосередньо у Донецькому регіоні надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, неодмінно впливає на спроможність використовувати об`єкт оренди, своєчасно вести розрахунки та безперешкодно здійснювати господарську діяльність. Крім того, на теперішній час ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» зазнало значних втрат внаслідок військової агресії рф, зокрема ракетними обстрілами були зруйновані тваринницькі комплекси, а також велика кількість виробничих приміщень та устаткування, які забезпечували логістику та виробничу діяльність підприємства, що підтверджується витягами з ЄРДР. Наведені події, а також неможливість використання значної частини активів підприємства, беззаперечно призводять до збитковості ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», тому підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації іншого речового права відсутні. Щодо зустрічних позовних вимог ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» рішення суду мотивовано тим, що для визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі, укладеного 25 травня 2012 року у зв`язку із зміною істотних умов необхідна взаємна згода та наявність волевиявлення на те обох сторін. Така взаємна згода сторін у цьому випадку відсутня. ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» не доведено наявності одночасно чотирьох умов, визначених ч.2 ст. 652 ЦК України та наявності виняткового випадку щодо земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 , визначеного ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України, відтак, правові підстави для внесення змін у договір оренди землі від 25 травня 2012 року за рішенням суду відсутні. Такий висновок суду першої інстанції є вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», ЗК України та загальними нормами ЦК України щодо підстав дострокового розірвання договору. Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди. За правилами частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Визначення, процедура укладення, вимоги до змісту та порядок припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі». Відповідно до вимог статі 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. У статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Згідно з вимогами статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Частиною 1 статті 19 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Відповідно до частини 1 статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата. Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Згідно з положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору. За загальними правилами статті 651 ЦК України умовою розірвання договору оренди в односторонньому порядку є істотне порушення умов договору та інші випадки, встановлені договором та законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа. До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17). Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17). Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц дійшла висновку, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо). Звертаючись до суду ОСОБА_1 просив розірвати договір оренди землі від 25 травня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ПрАТ «АПК ІНВЕСТ» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,25 га, кадастровий номер 1422483900:35:000:0006, яка розташована на території колишньої Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (на теперішній час Дружківської територіальної громади Краматорського району Донецької області); - скасувати державну реєстрацію іншого речового права (право оренди земельної ділянки), яке зареєстроване 22 вересня 2016 року, номер запису: 44137016, що виникло на підставі договору оренди землі від 25 травня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПрАТ«АПК-ІНВЕСТ». Пунктом 9 Договору оренди від 25 травня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПрАТ«АПК-ІНВЕСТ», розмір орендної плати становить 4 823,53 грн. на рік (а.с. 77-80). Згідно із пункту 11 Договору оренди землі, орендна плата вноситься рівними частками від суми, вказаної в п. 9 цього Договору, у такі строки два рази на рік червень, грудень поточного року. Орендар на свій розсуд має право здійснити виплату орендної плати частково, так і за цілий рік користування орендованою земельною ділянкою до настання строків, зазначених у цьому пункті Договору. Пунктом 27 Договору оренди землі передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. 03 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» укладено додаткову угоду до договору оренди землі, відповідно до якого щорічна орендна плата з 1 січня 2018 року нараховується та вноситься Орендарем у грошовій формі шляхом видачі готівки з каси Орендаря або шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок зазначений Орендодавцем у наступних розмірах: 8373,00 грн на рік. Орендар має право в односторонньому порядку збільшувати розмір орендної плати без додаткового погодження з Орендодавцем. Додаткову угоду підписано сторонами з наведенням реквізитів, відомості про реєстрацію додаткової угоди відсутні (а.с. 83). Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо позивача ОСОБА_1 за період з І кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року, позивачу відповідачем виплачено орендну плату у грудні 2022 року 2778 ,26 грн. (а.с. 25-27), у лютому 2023 року 2778, 26 грн. (а.с. 28-29). Відповідно до виписки з банківського рахунку ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк» 28 липня 2023 року відповідачем ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» виплачено позивачу орендну плату за 2 півріччя 2022 року в розмірі 4473, 01 грн. (а.с. 185 зворот). Судом першої інстанції було вірно встановлено, що ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» було порушено умови зобов`язання щодо сплати орендної плати. Як вбачається з матеріалів справи, 07 жовтня 2022 року позивачем ОСОБА_1 направлено на адресу ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» лист повідомлення про порушення останнім зобов`язань за договором оренди земельної ділянки з проханням виконати їх та сплатити орендну плату за поточний 2022 рік, а також з пропозицією укласти додаткову угоду до Договору від 25.05.2012 про дострокове розірвання Договору з актом приймання передачі земельної ділянки (а.с. 20-22, 121 зворот 123 зворот). Листом від 24 жовтня 2022 року № 805 ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» відхилило пропозицію ОСОБА_1 щодо укладення додаткової угоди до Договору від 25 травня 2012 року про дострокове розірвання Договору оренди землі та повідомило, що оренда плата за 2022 рік буде одноразова виплачена у ІV кварталі 2022 року (а.с. 23-24, 118). Листом від 24 липня 2023 року № 680 ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» повідомило ОСОБА_1 про обставини непереборної сили, пов`язані з повномасштабним вторгненням та військовою агресією російської федерації проти України та через введення у зв`язку з цим воєнного стану та запропонувало ОСОБА_1 укласти додаткову угоду до Договору оренди землі від 25 травня 2012 року в частині строків виплати орендної плати на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування (а.с. 119-120). Пунктами 39, 40 Договору оренди землі передбачено, що за невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини. Так, статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору). Ключовою ознакою форс-мажору або ж обставин непереборної сили є: причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо. В зв`язку із запровадження на території України Указом Президента України № 64 від 24.02.2022 воєнного стану, Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань. Отже, орендар повинен довести факт, що він опинився в ситуації неможливості виконання договірних зобов`язань, або ж виконання договірних зобов`язань внаслідок військової агресії було практично неможливим (через активні воєнні дії, тимчасову окупацію засміченням вибухонебезпечними предметами земельної ділянки, що є предметом договору), це допоможе уникнути відповідальності за порушення договірних зобов`язань. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1364, якою визначено механізм формування єдиного переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» є Донецька область, Покровський район, село Рівне, вул. Шопена, буд. 1-А (а.с. 68). Село Рівне Покровського району Донецької області (місцезнаходження ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ») внесено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, що затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №

309. Теж саме стосується і території Дружківської територіальної громади Краматорського району Донецької області (територія розташування об`єкту оренди). Так, територія Дружківської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, з 24 лютого 2022 року відноситься до Території можливих бойових дій. При цьому, за інформацією Міністерства оборони України територіями можливих бойових дій вважаються території, які межують з територіями активних бойових дій або тимчасово окупованими територіями чи прилеглі до державного кордону з державою-агресором та на яких можливо забезпечувати функції держави, до яких може повертатися населення, втім періодично піддаються ворожим обстрілам. Одночасно, територія Дружківської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області безпосередньо межує з територіями Костянтинівської міської територіальної громади, Іллінівської сільської територіальної громади Краматорського району Донецької області, які відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року відносились до Території можливих бойових дій, а з 01 січня 2023 року відносяться до Території активних бойових дій. При цьому, територіями активних бойових дій визначаються території через які проходить лінія бойового зіткнення або які межують з тимчасово окупованими територіями та на яких наразі неможливо у повному обсязі виконувати функції держави, зокрема в частині доступу до публічних електронних реєстрів, та існує значна загроза життю і здоров`ю населення. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 серпня 2022 року № 679-р «Про проведення обов`язкової евакуації населення Донецької області» передбачено провести обов`язкову евакуацію населення Донецької області (а.с. 115). За встановлених обставин, суд погоджується з доводами ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» про те, що після початку повномасштабного воєнного вторгнення з боку російської федерації, ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», як підприємство, що розташоване у безпосередній близькості до лінії фронту, з метою збереження життя та здоров`я працівників, було змушено фактично призупинити свою діяльність, оскільки велика кількість працівників покинула свої домівки та евакуювалася у більш безпечні регіони. Крім того, 27 липня 2023 року Департаментом агропромислового розвитку та земельних відносин надіслано запит Військовим адміністраціям з приводу надання Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які потребують обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів і знаходяться на відстані 20-ти кілометрів і більше від лінії зіткнення із зазначенням географічних координат та кадастрових номерів (а.с. 163). Листом від 28 липня 2023 року № 36 в.о. начальника відділу економіки і торгівлі Костянтинівської міської військової адміністрації керівникам сільгосппідприємств пропонується надати перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які розташовані на території Костянтинівської міської територіальної громади та потребують обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів, і знаходяться на відстані 20-ти кілометрів і більше на лінії зіткнення, зі зазначенням географічних координат та кадастрових номерів (а.с. 166). Листом Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 23 серпня 2023 року пропонується ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» звернутися до Донецької обласної військової адміністрації для включення земельних ділянок до переліку пріоритетних ділянок для заходів гуманітарного розмінування, або подати заяву про замінювання або підозру замінювання полів за відповідним Інтернет посиланням (а.с. 167). Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона повинна довести, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього випадку виконання зобов`язання. Тобто війна як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин (наприклад, окупація, замінування територій, активні воєнні дії на території, що були передані в оренду) юридична особа/фізична особа - орендар не може виконати ті чи інші зобов`язання, передбачені договором (зокрема щодо сплати орендної плати). Довідка ТПП - єдиний регламентований законодавством і загальноприйнятий документ, який підтверджує факт настання форс-мажорних обставин. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, про існування на території України та безпосередньо у Донецькому регіоні надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, неодмінно впливає на спроможність використовувати об`єкт оренди, своєчасно вести розрахунки та безперешкодно здійснювати господарську діяльність, тому у задоволенні первісних позовних вимог в частині розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації іншого речового права (право оренди земельної ділянки), необхідно відмовити. Однак, колегія суддів звертає увагу, що факт настання форс-мажору не звільняє від зобов`язань із виконання договору, а тільки унеможливлює відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов`язань, зокрема настання такого виду відповідальності, як розірвання договору оренди в судовому порядку, нарахування штрафу, пені тощо. Аналогічну позицію містить постанова Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 912/3323/20. На підставі вимог статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). За своєю формою рішення суду відповідає вимогам статті 265 ЦПК України. Згідно статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Виходячи з вказаної норми закону, до компетенції суду апеляційної інстанції не входять повноваження щодо переоцінки доказів, досліджених судом першої інстанції з додержанням встановленого порядку. За вказаних обставин доводи позивача про неправильну оцінку досліджених судом першої інстанції доказів є необґрунтованими. Нових доказів, які б давали підстави для задоволенні позовних вимог, у дослідженні яких судом першої інстанції було неправомірно відмовлено або їх неподання було зумовлено поважними причинами, позивачем за первинним позовом не надано. Також необґрунтованими є доводи апеляційної скарги ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» щодо відмови в задоволені зустрічних позовних вимог. Стаття 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах Листом від 24 липня 2023 року № 680 ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» повідомило ОСОБА_1 про обставини непереборної сили, пов`язані з повномасштабним вторгненням та військовою агресією російської федерації проти України та через введення у зв`язку з цим воєнного стану та запропонувало ОСОБА_1 укласти додаткову угоду до Договору оренди землі від 25 травня 2012 року в частині строків виплати орендної плати на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування (а.с. 119-120). Листом від 29 липня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» у внесенні змін до Договору оренди землі, зазначивши, що зі змісту додаткової угоди вбачається суттєва зміна істотних обставин, але якби він міг це передбачити, то взагалі б не укладав договір оренди землі з ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» (а.с.154). Відповідно до частини 2 статті 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною 4 цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад, у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання Подібний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17 та у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20. Стаття 652 ЦК України може бути застосована у випадку відсутності існування форс-мажору, але відповідач має довести наявність всіх чотирьох умов, необхідних для внесення змін до договору за рішенням суду, чого скаржник не довів відповідно до висновків суду апеляційної інстанції. Подібний висновок містить постанова Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 910/15264/21. Судом першої інстанції вірно зроблено висновок, що ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» не доведено наявності одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України та наявності виняткового випадку щодо земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 , визначеного частиною 4 статті 652 Цивільного кодексу України, відтак, правові підстави для внесення змін у договір оренди землі від 25 травня 2012 року за рішенням суду відсутні. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновку суду по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, крім того, вони по своїй суті зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 367 ЦПК України не належить до повноважень суду апеляційної інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АПК-ІНВЕСТ», в інтересах якого діє ОСОБА_3 , залишити без задоволення. Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 жовтня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: О.О. Тимченко Судді: Я.М. Бондар В.П. Зубакова Повний текст судового рішення складено 23 січня 2024 року. Головуючий: О.О. Тимченко