LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС640/1963/20

від 23.01.2024 · Адміністративна

УХВАЛА 23 січня 2024 року м. Київ справа №640/1963/20 провадження №Зі/990/9/24 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І. розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Загороднюка А. Г., Губської О. А. та Соколова В. М. від участі у провадженні № Зн/990/1/24 у справі № 640/1963/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, у с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва (надалі передано до Київського окружного адміністративного суду) з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України №61шц від 07 жовтня 2019 року про скорочення посади; наказ Генерального прокурора України №1518ц від 15 листопада 2019 року про звільнення з посади заступника начальника управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України - начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 20 листопада 2019 року; поновити позивача на посаді; стягнути з Генеральної прокуратури України середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Загороднюка А. Г., суддів: Губської О. А., Соколова В. М., ухвалою від 27 грудня 2023 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року в справі № 640/1963/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку. До Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 27 грудня 2023 року, рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року за нововиявленими обставинами. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16 січня 2024 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Загороднюк А. Г., судді Губська О. А., Соколов В. М. Також заявник подав заяву про відвід суддів Загороднюка А. Г., Губської О. А. та Соколова В. М., посилаючись на існуванні інших обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості та об`єктивності. Зокрема, заявник зазначив, що його апеляційну скаргу у цій справі розглядала колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М., суддів Вівдиченко О.М. та Костюк Л. О. Своєю чергою, суддя Кузьмишина О. М. працює головою Шостого апеляційного адміністративного суду і є дружиною голови Сьомого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2. Водночас, як наголошує заявник, ОСОБА_2 разом із суддею Касаційного адміністративного суду Загороднюком А. Г. є вихідцями із Вінницької області та в 1999 році працювали помічниками прокурора м. Вінниці. На переконання автора заяви, вказані підстави свідчать про упередженість суддів Загороднюк А. Г., Губська О. А. та Соколов В. М. під час розгляду заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Ухвалою від 22 січня 2024 року Верховний Суд визнав необґрунтованою подану ОСОБА_1 заяву про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюка А. Г., Губської О. А. та Соколова В. М. та передав вказану заяву про відвід для вирішення питання заявленого відводу судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу у порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). За наслідками автоматизованого розподілу 22 січня 2024 року зазначена заява про відвід передана на розгляд судді Смоковичу М. І. Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За змістом частин одинадцятої, дванадцятої статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу. Згідно з частиною першою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 КАС України). Варто зазначити, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. У цьому випадку, є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв. Разом з цим, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах. Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання. При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Проаналізувавши аргументи, якими обґрунтовано відвід суддів, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу суддів Загороднюка А. Г., Губської О. А. та Соколова В. М., від участі у провадженні № Зн/990/1/24 у справі № 640/1963/20, оскільки заявником не наведено жодного факту прояву суддями поведінки, яка б свідчила про упередженість чи безсторонність у цій справі. Одночасно Верховний Суд зауважує, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу. Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід суддів Загороднюка А. Г., Губської О. А. та Соколова В. М., від участі у провадженні № Зн/990/1/24 у справі № 640/1963/20, Верховний Cуд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу саме по собі не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту. За правилами частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Доводи заявника свідчать фактично про незгоду сторони з процесуальними діями (рішеннями) у справі № 640/1963/20, що, насамперед, не може слугувати підставою для відводу суддів відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України. Інших обставин, які б могли викликати сумнів в необ`єктивності і неупередженості суддів, заявником не наведено. Отже, з огляду на наведені аргументи у заяві та положення статті 36 КАС України Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого відводу. Керуючись статтями 36, 37, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя у х в а л и в: Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Загороднюка А. Г., Губської О. А. та Соколова В. М. від участі у провадженні № Зн/990/1/24 у справі № 640/1963/20. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується. Суддя М. І. Смокович

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»