Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/2473/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/2473/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року (суддя Кучугурна Н.В.) в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - в с т а н о в и в : Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету податковий борг у розмірі 358946,56 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року позов задоволено. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи, рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що податковий борг є безнадійним, адже з моменту його виникнення минуло 1095 днів. Також апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, адже суд розглянув справи без повідомлення відповідача. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, суд апеляційної інстанції не знайшов ці доводи обґрунтованими та доведеними, адже з матеріалів справи вбачається, що суд вчинив всі належні дії з метою повідомлення відповідача про розгляд справи. Процесуальні рішення були направлені за адресою реєстрації ОСОБА_1 , попередньо суд запитав у належного органу підтвердження адреси реєстрації відповідача. Відтак, повернення відправлення до суду без належного вручення відбулося не з вини суду. Щодо суті спірних правовідносин, судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що податковий борг в загальному розмірі 358946,56 грн виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 30.08.2017: № 0011911304, № 0011921304, № 0011911304. Статтею 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що податковим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 29020-17 від 18.10.2017. Доказів погашення податкового боргу в сумі 358946,56 грн відповідачем до суду не надано. Щодо доводів апелянта про безнадійність боргу, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Отже, застосовуючи приписи статті 102 Податкового кодексу України, можна дійти висновку, що строк стягнення податкового боргу за податковими повідомленнями рішеннями від 30.08.2017: № 0011911304, № 0011921304, № 0011911304 мав сплинути 30.08.2020. Разом з тим Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 № 591-IX внесені зміни, зокрема, до Податкового кодексу України щодо термінів зупинення перебігу строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, пунктом 52-2 якого встановлено: «На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу». Вказані положення неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому підлягають застосуванню. При цьому на час звернення до суду з даним позовом 09.02.2023, Кабінетом Міністрів України рішення про закінчення дії карантину не було прийнято. Тобто, 18.03.2020 перебіг строку звернення до суду з позовними вимогами про стягнення податкового боргу відповідно до вищенаведених податкових повідомлень-рішень зупинився, а тому не можна вважати, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області заявлено позов поза межами строку давності, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України. З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року в адміністративній справі № 160/2473/23 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 23 січня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 23 січня 2024 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова