Постанова 4824 № 758/12192/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 758/12192/23 Головуючий у суді першої інстанції - Казмиренко Л.В. Номер провадження № 33/824/258/2024 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Сукач О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану захисником Шупиком Олександром Анатолійовичем, на постанову Подільського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року щодо притягнення : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (перебування) - АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №527654, 04 жовтня 2023 року о 20 год. 09 хв., в м. Києві, по вул. Западинська, 9-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «KIA SPORTAGE», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки чи у лікаря нарколога відмовився на БК:472118,476454,472883. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою Подільського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 536,80 грн. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - Шупик О.А. подав апеляційну скаргу, яку мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що причиною зупинки працівниками патрульної поліції транспортного засобу ОСОБА_1 є те, що останні отримали інформацію про причетність ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення, оскільки з матеріалів справи вбачається, що працівниками патрульної поліції не було задокументовано та не доведено належними доказами факту порушення ОСОБА_1 таких положень ПДР України, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали б їх право здійснювати законну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Також захисник посилається на те, що на відеозаписі зафіксовано, що працівники поліції називали цілий ряд причин для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 . Доводами апеляційної скарги також є те, що на відеозаписах, долучених до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово погоджувався проїхати з працівниками поліції до закладу охорони здоров`я з метою проходження огляду на стан сп`яніння, але останні повністю проігнорували даний факт та зробили вигляд, що ОСОБА_1 не погоджується вчинити такі дії. Захисник апелянта також пояснює, що на пропозицію працівників поліції проїхати в заклад охорони здоров`я на автомобіля поліції ОСОБА_1 був згоден за умови, що його автомобіль буде перепарковано в інше місце з метою, щоб не заважати руху транспортних засобів, які рухались по даній вулиці й не допущення пошкодження його майна. Проте, працівники поліції почали складати протокол про адміністративне правопорушення. Враховуючи викладене, апелянт вважає, що жоден доказ даної справи не доводить факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, у зв`язку із чим висновки суду не ґрунтуються на матеріалах справи. Працівниками патрульної поліції також не було роз`яснено ОСОБА_1 його права і обов`язки. Таким чином, захисник ОСОБА_1 - Шупик О.А. просить скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року та постановити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Шупик О.А., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Постанова судді суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам. Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи, суддя місцевого суду не достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов до хибного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до положень частини 1 статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 527654, 04 жовтня 2023 року о 20 год. 09 хв., в м. Києві, по вул. Западинська, 9-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «KIA SPORTAGE», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки чи у лікаря нарколога відмовився на БК:472118,476454,472883. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.1). У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено, що ОСОБА_1 від письмових пояснень відмовився. Крім того, в матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 жовтня 2023 року. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с.3). В матеріалах справи міститься рапорт сержанта поліції Охріменка Миколи від 04 жовтня 2023 року, відповідно до якого зазначено, що 04 жовтня 2023 року під час несення служби в екіпажі рубін 704 надійшов виклик на службовий планшет - порушення ПДР по вул. Западинська, 9-А, заявник ОСОБА_2 . За вказаною адресою було виявлено транспортний засіб «KIA SPORTAGE», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який перебував в автомобілі за кермом. Вказано, що водій був в стані алкогольного сп`яніння й на останнього було складено матеріали за ст.130 КУпАП, оскільки від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився (а.с.4). Також в матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП 04 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_1 (а.с.7). На вказаному відеозаписі зафіксовано як працівники патрульної поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у лікаря нарколога. Із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд у лікаря-нарколога. Працівники патрульної поліції роз`яснили ОСОБА_1 те, що до лікаря-нарколога потрібно проїхати в службовому автомобілі з працівниками поліції. На відео зафіксовано, що ОСОБА_1 згоден проїхати й каже, що лише переставить автомобіль з проїжджої частини, щоб не заважав. Надалі працівники поліції вказують, що автомобіль має залишитись на місці й у зв`язку із цим ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння. Апеляційний суд враховує, що положеннями статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених. Поліцейський зобов`язаний зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту. Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Таким чином, законом встановлені конкретні випадки та підстави, у зв`язку із якими працівники поліції мають право зупинити транспортний засіб. Разом з тим, матеріали справи містять суперечливі відомості щодо причин зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Так, на відеозаписі зафіксовано, що працівники поліції на запитання ОСОБА_1 чи він порушив Правила дорожнього руху України відповідають що таких порушень не встановлено. На повторні його прохання пояснити причину зупинки автомобіля працівники поліції почали називати цілий ряд різних причин, серед яких: надходження повідомлення про правопорушення на лінію 102; перебування автомобіля в розшуку; підозра у вчинення правопорушення; підозра на вживання алкоголю. Належних та допустимих доказів щодо наявності правової підстави для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Таким чином, вказане викликає обґрунтовані сумніви щодо правомірності зупинки транспортного засобу «KIA SPORTAGE», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Крім того, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 виказав згоду пройти огляд на стан сп`яніння у лікаря-нарколога й проїхати в лікарню на службовому автомобілі працівників поліції. Проте, на відеозаписі зафіксовано, що автомобіль ОСОБА_1 був зупинений на проїзній частині дороги й заважав руху інших транспортних засобів, на що звертали увагу інші учасники дорожнього руху, однак із наявних відеозаписів вбачається, що працівники патрульної поліції не дозволили останньому переставити автомобіль в місце, де той не буде заважати руху транспорту й не створить перешкод. Відповідно до положень розділу ХІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, передбачено, що тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським відповідно до Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102, у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм учинено порушення, передбачене, зокрема, частинами першою - четвертою статті 130 КУпАП. За наявності правових підстав, передбачених абзацом першим пункту 1 цього розділу, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом його блокування або доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку. Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку проводиться виключно за умов, що розміщення такого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху чи створює загрозу безпеці руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю. За відсутності умов, зазначених в абзаці третьому цього пункту, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом блокування за допомогою технічних пристроїв. Доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів-евакуаторів (далі - евакуатор), у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов`язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими територіальним (у тому числі міжрегіональним) органом Національної поліції укладені в установленому порядку договори. Для доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку поліцейський викликає евакуатор через чергового відповідного територіального органу Національної поліції. Таким чином, встановивши, що ОСОБА_1 згоден пройти огляд на стан сп`яніння у лікаря-нарколога й встановивши, що його транспортний засіб буде заважати руху інших автомобілів, авто ОСОБА_1 було бути переставлено в більш безпечне місце, де не заважало б руху транспорту, або мало б бути евакуйовано на спеціальний майданчик. Працівниками патрульної поліції не було забезпечено ОСОБА_1 можливості переставити авто, а також не було забезпечено можливості евакуювати авто на спеціальний майданчик, що зумовило відмову останнього від проходження огляду на стан сп`яніння й викликає сумніви в наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09 вересня 2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15 травня 2018 року у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. На необхідності застосування принципу презумпції невинуватості в справах про адміністративні правопорушення наголосив Касаційного Адміністративний Суд в складі Верховного Суду в пункті 39 Постанови від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, зазначивши, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Верховний Суд в постанові від 27 червня 2019 року у справі №536/1703/17 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Сукупність вказаних обставин дає підстави для висновку, що матеріалами справи належним чином не доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. За наведених вище обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із не доведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанову Подільського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року неможливо визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, у зв`язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Керуючись положеннями статті 247, 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Шупиком Олександром Анатолійовичем, задовольнити. Постанову Подільського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року скасувати та ухвалити по справі нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, тобто із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду М.А.Яворський