Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/1400/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.01.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1400/23 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач) суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є. секретар судового засідання Михайлова К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 (прийняте суддею Колісником І.І., повне судове рішення складено 24.07.2023) у справі № 904/1400/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" до Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" про стягнення 1 630 194,18 грн ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заяви. Товариство з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" заборгованості в сумі 1 630 194,18 грн, з яких 861716,26 грн основний борг, 184800,93 грн пеня, 71531,00 грн - 3% річних, 512145,99 грн - інфляційні втрати. Зазначено, що судові витрати, що складаються з витрат зі сплати судового збору в сумі 24452,91 грн, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 36484,00 грн та витрат на виготовлення копій письмових доказів для подання до суду в сумі 2709,00 грн, позивач просив покласти на відповідача. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2023 у справі № 904/1400/23: -позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" до Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" про стягнення заборгованості в сумі 1630194,18 грн, з яких 861716,26 грн основний борг, 184800,93 грн пеня, 71531,00 грн 3% річних, 512145,99 грн інфляційні втрати задоволено частково; -стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" основний борг у сумі 861716,26 грн, пеню в сумі 91681,86 грн, інфляційні втрати в сумі 485516,99 грн, 3% річних у сумі 70135,69 грн, судовий збір у сумі 17548,12 грн. -у решті позову відмовлено. Під час ухвалення рішення витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 36484,00 грн та витрати на виготовлення копій письмових доказів для подання до суду в сумі 2709,00 грн судом не розподілялися. 10.07.2023 позивач подав до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 36484,00 грн. При цьому до заяви додано (в копіях): договір про надання правничої (правової) допомоги №01-02-2023; рахунок на оплату № 2 від 21.02.2023 на суму 36484,00 грн; акт надання послуг № 34 від 05.07.2023 на суму 36484,00 грн.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття. Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 у справі № 904/1400/23 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 35824,65 грн та витрати на виготовлення копій письмових доказів у сумі 2660,04 грн. Оцінюючи розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу та витрат на виготовлення копій письмових доказів, враховуючи критерії, передбачені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також критерії для їх розподілу, передбачені частиною п`ятою статті 129 цього Кодексу, зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявлені позивачем до розподілу 36484,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 2709,00 грн витрат на виготовлення копій письмових доказів є тим розміром витрат, який є співмірним із складністю справи й виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг) досягнутим результатом, є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, а також розумним, у тому числі й до ціни позову. Розподіл зазначених витрат здійснено пропорційно до задоволених вимог, без врахування зменшення судом пені.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Приватне акціонерне товариство "Металургтрансремонт" подало апеляційну скаргу на додаткове рішення від 20.07.2023 у справі № 904/1400/23, в якій просить скасувати додаткове рішення та заяву позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що сторонами договору про надання правової допомоги узгоджено, що основним документом, який підтверджує прийняття та схвалення клієнтом правової допомоги, що відбулася - є акт підписаний сторонами. Позивач та його адвокат завчасно знали про дату ухвалення судового рішення по суті спору, адже судом вона була анонсована з попереднього засідання. Положенням ч. 8 ст. 129 ГПК України не передбачає поновлення строку подання доказів. Єдиним можливим правовим наслідком несвоєчасного подання заяви є залишення її без розгляду. Не зробивши відповідну заяву про закінчення судових дебатів позивач пропустив не строк, а стадію подання доказів. П`ятиденний строк подання доказів не почав для позивача перебіг. Приписи ГПК не дозволяють суду поновлювати стадії розгляду справи, тим більше після його завершення. Навіть за умови гіпотетичної процесуальної можливості поновлення стадії та строку подання доказів здійснення витрат на правову допомогу, вказана позивачем причина: "акт був підписаний сторонами договору після ухвалення рішення у справі",- є очевидно неповажною. При цьому, суд не навів мотивів з яких здійснив поновлення пропущеного строку та стадії, задовольнивши заяву позивача. Віршуючи даний спір по суті та ухвалюючи додаткове рішення, суд порушив принцип рівності сторін. По суті спору суд першої інстанції безпідставно не врахував заяву адвоката про зарахування зустрічних вимог, пославшись на відсутність довіреності, яка в умовах наданого договору про надання правової допомоги (що прямо передбачав такі повноваження) та ордеру не була обов`язковою. Крім того суд, встановивши наявність розрахункових помилок у відповідача вказав, що їх наявність виключає прийняття судом заяви про часткове припинення грошових зобов`язань, але встановивши наявність розрахункових помилок у позивача суд вирішив самостійно здійснити детальний перерахунок суми позову, яку стягнув. В подальшому суд у позапроцесуальний спосіб поновив без поважних причин для позивача стадію подання доказів понесених витрат на правову допомогу та стягнув їх у завищеному обсязі. 11.01.2024 від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване перебуванням на лікарняному представника та неможливість іншого представника з технічних причин взяти участь у режимі відеоконференції. Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки апелянтом не доведено належними доказами неможливості забезпечити участь іншого представника у судовому засіданні.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи. Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що ГПК України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи. Така можливість передбачена частиною першою статті 221 ГПК України, частиною восьмою статті 129 ГПК України. Заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску. Крім того, в цій апеляційній скарзі викладені також обставини, які фактично дублюють обставини, що були наведені Відповідачем у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції від 04.07.2023.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 26.10.2023. Судове засідання, призначене на 26.10.2023 год. не відбулося у зв`язку з відрядженням члена колегії у справі судді Чередка А.Є Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.10.2023 розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 11.01.2024. В судовому засіданні 11.01.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи. Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правничої (правової) допомоги № 01-02-2023 від 21.02.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" (далі клієнт) та Адвокатським об`єднанням "ТСТ" (далі Адвокатське об`єднання), Адвокатське об`єднання прийняло на себе зобов`язання надавати клієнту правничу (правову) допомогу щодо його участі у підготовці та поданні позову, а також судовому розгляді Господарським судом Дніпропетровської області справи щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" заборгованості за договором № 1Р/20 від 22.01.2020 у порядку, обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а також чинним законодавством. Перелік видів правничої допомоги зазначений у пункті 2.1 договору, зміст яких відповідає процесуальним правам сторони у справі, передбаченим Господарським процесуальним кодексом України й Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Згідно з пунктом 2.3 договору Адвокатське об`єднання має право покласти частину своїх обов`язків на іншу особу, з якою укладається окремий договір. Пунктом 4.1 договору передбачено, що правничу допомогу клієнт оплачує безготівковим переводом на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання на підставі рахунку. Розмір вартості правничої допомоги становить 36484,00 грн без ПДВ. За результатом надання правничої допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті указується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням правничої допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту Адвокатським об`єднанням факсимільним зв`язком або поштою (п. 4.3 договору). Акт про надання правничої допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5-ти днів з моменту його отримання клієнтом останній не надасть Адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт (п. 4.4 договору). Договір укладений на строк до 31.12.2023 та набирає чинності з моменту його підписання (а.с. 232 235 том 2). Статус адвоката Текут`єва Є.Ю. - представника позивача у цій справі підтверджений ордером серії АЕ № 1183333 (а.с.7 том 2). Актом № 34 від 05.07.2023 надання послуг за договором № 01-02-2023 від 21.02.2023 сторони підтвердили надання Адвокатським об`єднанням клієнту (позивачу) правничої допомоги на загальну суму 36484,00 грн (а.с. 237 том 2). Відповідно до рахунку № 2 від 21.02.2023 правнича допомога на загальну суму 36484,00 грн була сплачена клієнтом на умовах передоплати відповідно до платіжної інструкції № 1345 від 08.03.2023; витрати послуг копіювального центру у межах справи понесені в загальній сумі 2709,00 грн (а.с. 3, 4, 236 том 2). Фіксований розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 36484,00 грн та витрати на виготовлення копій письмових доказів у сумі 2709,00 грн підтверджуються платіжними документами, поданими разом із позовом до суду. У позовній заяві зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правову допомогу розмірі 36 484, 00 грн. та витрати на виготовлення копій письмових доказів для подання їх до суду та відповідачу у сумі 2 709, 0 грн. Разом із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу заявник подав договір про надання правничої (правової) допомоги №01-02-2023; рахунок на оплату № 2 від 21.02.2023 на суму 36484,00 грн; акт надання послуг № 34 від 05.07.2023 на суму 36484,00 грн., а також заяву про поновлення строку надання до суду письмових доказів, обґрунтовуючи тим, що акт надання послуг № 34, який підтверджує надання правової допомоги позивачу, був підписаний сторонами договору після ухвалення рішення у справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Частиною 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). У постанові Велика Палата Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18. Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. При визначені у договорі про надання адвокатських послуг форми гонорару у твердій (фіксованій) сумі, то вона є незмінною в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, а витрати на правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Відповідачем не надавалися заперечення щодо обсягу послуг наданих адвокатом позивача у справі, а також щодо заявленої вартості цих послуг. Відповідне зауваження щодо завищення їх вартості вказано лише в апеляційній скарзі, при цьому без жодних обґрунтувань та доводів. Також, жодного мотивування щодо того, що відповідач був позбавлений можливості своєчасно надати такі заперечення чи належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат у суді першої інстанції, в апеляційній скарзі не наведено. Отже, відповідачем у суді першої інстанції не було доведено неспівмірність судових витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат на виготовлення копій, заявлених позивачем, як наслідок, суд першої інстанції підставно задовольнив їх у повному обсязі. При цьому, зазначивши про співмірність таких витрат, оскільки їх розмір складає близько 2% від ціни позову, суд не знайшов підстав за власною ініціативою скористатися своїм правом, визначеним ч. 5 ст. 129 ГПК України, не розподілити повністю усі витрати, понесені позивачем на оплату послуг адвоката, на користь якого ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Матеріалами справи підтверджується, що позивачу дійсно надавалась професійна правнича допомога згідно з умовами укладеного договору, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), з урахуванням конкретних обставин даної справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені представником позивача до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у повному обсязі, оскільки вказана сума витрат позивача не виходить за розумні межі визначення гонорару, є повністю співмірною ціні позову, відповідає складності справи, витраченому адвокатом часу та не є завищеними щодо іншої сторони спору. Надані позивачем докази в їх сукупності є достатніми для підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу та витрат на виготовлення копій в зазначеному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. Колегія суддів не вбачає підстав вважати, що ці витрати є непов`язаними з розглядом даної справи та не надавалися фактично. Суд першої інстанції не знайшов підстав для відступу від загального правила розподілу судових витрат, визначених частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України та розподілив їх пропорційно до задоволених вимог (без врахування зменшеного судом розміру пені) та стягнув з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 36484,00 грн та витрати на виготовлення копій письмових доказів у сумі 2660,04 грн. Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, викладені в апеляційні скарзі. У даному апеляційному провадженні відповідач оскаржує додаткове рішення суду, яке стосується розподілу судових витрат, а не основне рішення по суті спору, тому доводам апелянта щодо висновків суду першої інстанції під час винесення основного рішення надана оцінка під час апеляційного перегляду такого основного рішення. Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по- перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. ГПК України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи. Судом першої інстанції помилково зазначено про поновлення строку на подання заяви з доказами, оскільки судове рішення було прийнято 04.07.2023, а заяву позивачем подано 10.07.2023, тобто у належний строк з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України (якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день). Відповідачем не доведено відсутність факту надання правничої допомоги та понесення витрат на виготовлення копій письмових доказів, про наявність яких вказано ще у позові з наданням відповідних доказів їх оплати.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню. Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 у справі № 904/1400/23 залишити без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 у справі № 904/1400/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 22.01.2024 Головуючий суддя Л.А. Коваль Суддя В.Ф. Мороз Суддя А.Є. Чередко