Постанова 4824 № 752/19944/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2024 року м. Київ єдиний унікальний номер судової справи 752/19944/20 номер провадження №22-ц/824/3961/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І., розглянуву порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» - Черняковського Андрія Вячеславовича на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 02 серпня 2023 року /суддя Плахотнюк К.Г./ у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про стягнення страхового відшкодування та витрат на проведення експертизи, - В С Т А Н О В И В: В липні 2020 року позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Кульчицький О.С., звернувся до суду із позовом до відповідача ТДВ «Страхова компанія «Гардіан», в якому просив стягнути на його користь страхове відшкодування в розмірі 21401,17 грн, а також витрати на проведення експертизи в сумі 2600,00 грн. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 02 серпня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 21 401,17 грн та витрати за проведення судової експертизи в сумі 2600 грн, що разом складає належну до стягнення суму у розмірі 24 001, 17 грн. /а.с. 142-148/ Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» - Черняковський А.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, відмовити у задоволенні позовних вимог. На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що при встановленні факту проведення ремонту пошкодженого автомобіля, будь-яке автотоварознавче дослідження втрачає статус належного доказу розміру заподіяних збитків. У такому разі визначальними доказами слугують виключно розрахункові документи (фіскальні чеки, товарні чеки, квитанції тощо), у яких відображено розмір реально понесених позивачем витрат. З даних правовідносин наявний правовий висновок Верховного Суду, який був сформований за результатом перегляду справи № 753/19288/14-ц (провадження № 61-9687св18) від 30 жовтня 2019 року. Вимоги позивача ґрунтуються виключно на висновку №30/2019. Однак, даний висновок, як і будь-яке інше автотоварознавче дослідження, є лише попередньою оцінкою можливих витрат. Натомість, позивач вже здійснив відновлювальний ремонт автомобіля «Кіа Ceed», д.р.н. НОМЕР_1 та, відповідно, поніс реальні витрати, розмір яких ані відповідачеві, ані суду першої інстанції був невідомий. За наведених обставин, позовні вимоги є недоведеними за допомогою належних та допустимих засобів доказування, а отже, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню у повному обсязі. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її доводів. Вказувала, що постанова ВС від 30.10.2019 р. у справі №753/19288/14-ц, на яку посилається апелянт, не стосується виплати страхового відшкодування, а винесена у справі де сторонами були фізичні особи. Відносини, що склалися між позивачем та відповідачем регулюються спеціальним ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Норми спеціального закону вказують на те, що розмір шкоди визначається експертом. 16.09.2019 р. здійснено лише огляд та складено акт огляду, а не зроблено експертизу, не визначено вартість збитку. Заявка на експертизу надійшла до ФОП ОСОБА_3 17.03.2020 р., про що вказано у висновку експерта страхової компанії, тобто лише після того, як розмір збитку визначив експерт позивача. Відтак, спеціальним Законом встановлено порядок визначення розміру шкоди, і враховуючи положення ст.34 Закону, позивач мав право обрати експерта для визначення розміру збитку. Спеціальний Закон не зобов`язує позивача надавати квитанції на проведення ремонту автомобіля, окрім того, на момент виникнення спору автомобіль не був відремонтованим, спір виник внаслідок порушення відповідачем порядку визначення розміру шкоди. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню з відмовою у задоволенні позову, на підставі наступного. Судом встановлено, що водій ОСОБА_4 01.09.2019 року о 12 год. 30 хв. на а/д Київ-Чоп М06 592+200 м, керуючи транспортним засобом Audi A6, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Kia Ceed, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Жовківського районного суду Львівської області від 26 вересня 2019 року у справі № 444/2351/19, ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с. 34). Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент аварії була застрахована в ТДВ «СК «Гардіан», відповідно до полісу № АО/4141440, страхова сума за шкоду, заподіяну майну - 100000,00 грн, розмір франшизи - 0 грн (а.с. 102). 02.09.2019 року ОСОБА_4 звернувся до ТДВ «СК «Гардіан» із повідомленням про ДТП (а.с. 103). 04.09.2019 року позивач звернувся до ТДВ «СК «Гардіан» із повідомленням про ДТП (а.с. 105). 16.09.2019 року відповідачем було здійснено огляд пошкодженого ТЗ «Kia Ceed» д.р.н. НОМЕР_1 і складено акт технічного огляду колісного транспортного засобу (а.с 50). 18.11.2018 року позивач звернувся до ТДВ «СК «Гардіан» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 55). Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 38-D/67/3/0919 від 17.03.2020 року, виготовленого ФОП ОСОБА_3 на замовлення ТДВ «СК «Гардіан», вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Kia Ceed» д.р.н. НОМЕР_1 складає: 19 656,48 грн, в тому числі 2383,28 грн ПДВ на вартість матеріалів та складових (а.с. 36-43). 30.03.2020 року відповідач ТДВ «СК «Гардіан» на підставі страхового акту АО/4141440/1 виплатив позивачу страхове відшкодування в сумі 18 427, 50 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 13727 від 30.03.2020 року (а.с. 114, 115). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, зокрема, керувався вимогами п. 22.1. ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», про те, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ТДВ «СК «Гардіан» на користь позивача недоплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 21401,17 грн (39828,67 грн (розмір шкоди) - 18427,50 грн (розмір виплаченого страхового відшкодування), є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню. Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав. Так, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що власником автомобіля «Kia Ceed» д.р.н. НОМЕР_1 є ОСОБА_5 /а.с. 25/, який заявляв про вступ у справу в якості третьої особи з самостійними позовними вимогами, вказуючи при цьому, що страхове відшкодування повинно бути стягнуто на його користь /а.с. 122/. Позовну заяву судом першої інстанції повернуто. /а.с. 130-131/ Водночас, позов подано ОСОБА_1 у жовтні 2020 р., на підставі довіреності від ОСОБА_5 від 30.03.2019 р. /а.с. 31/, якою він уповноважував ОСОБА_1 на правомочності щодо «Kia Ceed» д.р.н. НОМЕР_1 , дія якої закінчилась 30.03.2020 р., будь-яких даних щодо продовження строку її дії матеріали справи не містять. Крім того, експертну оцінку замовляв також ОСОБА_5 як власник автомобіля. /а.с. 11-12/. На вказані обставини також у відзиві наголошував і відповідач у відзиві, а саме на те, що позивач у даній справі не є належним. /а.с. 97/ Право на відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичних та юридичних осіб, має власник (частина третя статті 386 ЦК України) та/або особи, які мають речове право на чуже майно (статті 396 ЦК України). Отже, оскільки довіреність, видана власником автомобіля на позивача, якою він уповноважував його бути представником з питань, пов`язаних з вчиненням правочинів щодо розпорядження, користування, експлуатації та відчуження автомобіля, припинила свою дію 30.03.2020 р. /а.с. 31/, ОСОБА_1 не мав права отримувати відшкодування, на що суд першої інстанції уваги не звернув, задовольняючи позовні вимоги. У відповідності до ст. 141 ЦПК України, на користь апелянта судом не стягується судовий збір, оскільки рішення скасовано з інших, аніж заявлених в апеляційній скарзі підстав, а позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій. Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» - Черняковського Андрія Вячеславовича на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 02 серпня 2023 року - задовольнити частково. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 02 серпня 2023 року - скасувати, відмовивши у задоволенні позовних вимог. Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Головуючий: Судді: