Постанова Західний апеляційний господарський суд № 914/933/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "09" січня 2024 р. Справа №914/933/23 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Галушко Н.А. суддів Желіка М.Б. Орищин Г.В. секретар судового засідання Костерева О.А. за участю представників учасників процесу: прокурор Місінська М.А; від відповідача Левицький А.О.; третя особа Довгий Т.Я. розглянувши апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі філії «Бродівське лісове господарство» б/н від 18.10.2023 (вх.№ЗАГС 01-05/3202/23 від 25.10.2023) на рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2023 (повний текст складено 02.10.2023), суддя Галамай О.З. у справі № 914/933/23 за позовом: Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Підкамінської селищної ради Львівської області, смт. Підкамінь, Львівської області до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі філії «Бродівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ», м. Броди за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів про стягнення 341 682, 00 грн ВСТАНОВИВ Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції. Золочівська окружна прокуратура, діючи в інтересах держави в особі Підкамінської селищної ради Львівської області звернулася до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Національного природного парку «Північне Поділля» про стягнення 341 682, 00 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Господарський суд Львівської області ухвалою від 27.03.2023 залучив до участі у справі №914/933/23 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державну екологічну інспекцію у Львівській області. Ухвалою від 17.05.2023 у справі №914/933/23 Господарський суд Львівської області замінив неналежного відповідача: Національний природний парк «Північне Поділля належним відповідачем - Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі філії «Бродівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок виявленої незаконної рубки одного дерева породи «дуб звичайний» у кварталі №48 виділу 9 Підкамінського лісництва ДП «Бродівське лісове господарство» державі заподіяно збитки на суму 341 682, 00 грн. На думку прокурора, відповідач зобов`язаний відшкодувати завдані збитки, оскільки є постійним лісокористувачем вищевказаної лісової ділянки та не забезпечив належної охорони і захисту лісових насаджень. Господарський суд Львівської області рішенням від 20.09.2023 у справі №914/933/23 позов задоволив. Стягнув з державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Бродівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь Підкамінської селищної ради Львівської області 341 682, 00 грн шкоди. Стягнув з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Бродівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь Львівської обласної прокуратури 4 100, 18 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору. Рішення суду мотивовано тим, що відповідач, як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконної рубки 1 дерева породи «дуб звичайний», а тому наявні підстави для стягнення з нього завданої шкоди природному середовищу. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі філії «Бродівське лісове господарство» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2023 у справі №914/933/23 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що у актах та протоколах огляду місця події відсутній детальний опис виявленого порушення, не встановлено винних осіб та дій чи бездіяльності відповідача, які б виразилися у неналежному здійсненні заходів з охорони та збереження лісу у формі бездіяльності та призвели до заподіяння шкоди. Також, відсутні посилання на нормативно-правові акти, якими керувались при складанні зазначених вище актів та протоколів та не зазначено яким вимірювальним приладом здійснювався замір діаметру пня, чи проходив зазначений прилад сертифікацію відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Скаржник вважає, що огляд місцевості та оформлення за його результатами протоколу (довідки) не може вважатися доконаним фактом вчинення кримінального правопорушення та підтвердити наявність незаконно зрубаних дерев. На думку скаржника, лісові господарства несуть відповідальність лише у разі вчинення ними самими незаконної рубки, а виявлення незаконної рубки одного дерева на масштабній території лісового фонду не свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків. Вважає, що матеріалами справи не підтверджується причино-наслідковий зв`язок між діями відповідача та завданням шкоди, що є обов`язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди відповідно до ст. 1166 ЦК України та ст. 105 Лісового кодексу України. Золочівська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Підкамінської селищної ради Львівської області у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що остання є необґрунтована, а викладені у ній мотиви не відповідають вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи. На час виявлення незаконної порубки лісу утворена та діяла у складі ДП «Бродівське лісове господарство» лісова охорона. На думку позивача, складання посадовими особами ДП «Бродівське лісове господарство» (наразі - ДП «Ліси України») акту огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства від 17.10.2022 та визначення у ньому розміру збитків за визначеною таксою входить в коло їх повноважень та є встановленим фактом щодо обставин порушення лісового законодавства та настання певних наслідків (матеріальної шкоди). У цьому акті зазначеними посадовими особами відображені встановлені вихідні дані (щодо діаметру пня дерева, кількості виявлених пнів, маси дерева) для проведення відповідного розрахунку. Крім того, розрахунок розміру шкоди проведено і уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Львівській області. Сума (розмір заподіяної шкоди) розраховані уповноваженими особами ДП «Бродівське лісове господарство» та Державної екологічної інспекції у Львівській області є тотожними, що підтверджує правильність та достовірність їх розрахунку. Зазначені докази отримані у законний процесуальний спосіб. Що стосується деліктної відповідальності, то на думку позивача, скаржник повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди. Позивач вважає, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог та правил щодо забезпечення режиму охорони, збереження та використання територій і об`єктів природно-заповідного фонду, нездійснення належного контролю за його територією, призвело до знищення частини лісу у вигляді дерева «дуб звичайний», що є підставою для притягнення ДП «Ліси України» до цивільно-правової відповідальності. При цьому неважливо, хто конкретно здійснив відповідні дії, оскільки визначальним є факт порушення державним підприємством обов`язків, встановлених в охоронному зобов`язанні, Статуті ДП «Ліси України» та Положенні про філію «Бродівське лісове господарство», а також вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України» щодо забезпечення режиму охорони та збереження лісу як об`єкту природно-заповідного фонду, що спричинило державі збитки на суму 341 682 грн. Процесуальні дії суду у справі. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2023 справу №914/933/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Галушко Н.А., судді Орищин Г.В., Бонк Т.Б. У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Бонк Т.Б., розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 за №486 призначено проведення автоматизованої заміни складу суду. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2023 справу №914/933/23 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Бродівське лісове господарство» залишено без руху для усунення встановлених недоліків, а саме: зобов`язано скаржника надати (надіслати) на адресу Західного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 6 150,27 грн та виконати вимоги ч. 6 ст. 6 ГПК України щодо реєстрації електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Бродівське лісове господарство» на рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2023 у справі №914/933/23 та призначено розгляд справи на 05.12.2023. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 відкладено розгляд справи на 09.01.2024. Представники сторін в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції підтримали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 09.01.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду. Обставини справи. Бродівському лісгоспу передано в постійне користування 21 802,2 га землі відповідно до акта на право постійного користування землею (т.1, а.с. 223-238). 02.08.2012 ДП «Бродівське лісове господарство» взяло на себе зобов`язання щодо охорони та зберігання заповідних об`єктів, в тому числі, розташованих на території кварталу 48 виділу 9 Підкамінського лісництва, підписавши охоронне зобов`язання № 04-05-1874 (т. 1, а.с. 140). Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 04.11.2022 №966 ДП «Бродівське лісове господарство» шляхом реорганізації підприємства приєднано до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». За філією «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» закріплено майно (в тому числі земельні ділянки), права та обов`язки, які передані від ДП «Бродівське лісове господарство». Отже, філія «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» є правонаступником ДП «Бродівське лісове господарство». 17.10.2022 року в кварталі 48 виділу 9 Підкамінського лісництва урочища «Пеняки» виявлено незаконну рубку одного дерева породи «дуб звичайний» діаметром у пні 77 см, про що інженером охорони і захисту лісу ДП «Бродівське лісове господарство» Тереховським В.І. за участю головного лісничого цього ж підприємства Потьомкіна О.М. складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 17.10.2022 №3ПД (т. 1, а.с. 46-47). Відповідно до зазначеного акта загальна кубомаса незаконної рубки становить 3,71 м куб., а розмір шкоди складає 341 682, 00 грн. 17.10.2022 ДП «Бродівське лісове господарство» скерувало лист №354 до Відділення поліції №1 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області, у якому просить провести розслідування факту вчинення невідомими особами незаконної рубки в кварталі 48 виділу 9 Підкамінського лісництва урочища «Пеняки». 17.10.2022 слідчий СВ ВП №1 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області Білик А.В. провів огляд місця події - лісової ділянки у кварталі 48 виділ 9 Підкамінського лісництва Золочівського району Львівської області за координатами 49,93278*Пн 25,15240*Сх, в ході якого виявив зрізане дерево породи «дуб звичайний», пень висотою 54 см та діаметром 74*80 см (77 см середина). Зазначене відображено у протоколі огляду місця події від 17.10.2022 (т. 1, а.с. 50-52). Також наявна фототаблиця (т. 1, а.с. 53-62). 18.10.2022 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за №12022141160000233 (т. 1, а.с. 44). 07.11.2022 Прокурор Бродівського відділу Золочівської окружної прокуратури Львівської області Самсонов А. виніс постанову про залучення спеціаліста, якою залучив працівника (працівників) Державної екологічної інспекції у Львівській області як спеціалістів, з можливістю використання спеціальних технічних засобів для участі у проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні №12022141160000233 від 18.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, а саме огляді місця події території ділянки кварталу 48 виділу 9 Підкамінського лісництва ДП «Бродівське лісове господарство», урочища «Пеняки» - для встановлення фактів можливого порушення вимог екологічного законодавства, встановлення давності (абсолютного чи календарного віку) лісових насаджень, можливого порушення правил використання лісових насаджень на зазначеній земельній ділянці лісокористувачами та іншими особами, а також суми завданих збитків внаслідок незаконної порубки лісових насаджень (т. 1, а.с. 63-64). 30 листопада 2022 року слідчий СВ ВП №1 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області Мартинюк М.Р. провела огляд місця події за участю представників Державної екологічної інспекції у Львівській області інспекторів Вітковського В.Ф. та Пастушків Т.О. (т. 1, а.с. 67-69). В ході огляду кварталу 48 виділу 9 Підкамінського лісництва виявлено 1 пень від дерева породи «дуб звичайний» висотою 54 см, діаметром 74х80 см (77 см середини). До протоколу огляду місця події долучено фототаблицю (т. 1, а.с. 70-75). 22.12.2022 листом №06-4202 Державна екологічна інспекція у Львівській області повідомила, що провела розрахунок розміру шкоди заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки одного дерева породи «дуб звичайний» в кварталі 48 виділ 9 Підкамінського лісництва ДП «Бродівське лісове господарство» (т. 1, а.с. 65-66). Розмір шкоди становить 341 682, 00 грн. Розрахунок проводився відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 575 від 10.05.2022 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд». 20.02.2023 листом №14.54/05-45-664ВИХ-23 Золочівська окружна прокуратура повідомила Підкамінську селищну раду про встановлення факту незаконної рубки деревини на її території із зазначенням розміру завданої шкоди та необхідністю вжиття відповідних заходів реагування (т. 1, а.с. 99-102). 21.02.2023 листом №03-15/121 Підкамінська селищна рада повідомила Золочівську окружну прокуратуру, що у зв`язку із відсутністю коштів на оплату судового збору та посади юриста, селищна рада заходів щодо стягнення коштів не вживала та вживати не буде (т. 1, а.с. 103). 02.03.2023 Золочівська окружна прокуратура листом №14.54/05-45-819ВИХ-23 скерувала до Державної екологічної інспекції у Львівській області запит в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з метою вивчення наявності підстав для представництва (т. 1, а.с. 115-117). 20.03.2023 Державна екологічна інспекція у Львівській області листом №06-914 повідомила прокуратуру, що позовна заява до суду про стягнення збитків не подавалась (т. 1, а.с. 118-119). 08.03.2023 Золочівською окружною прокуратурою надіслано Підкамінській селищній раді Львівської області лист №14.54/05-45-922ВИХ-23, у якому прокуратура повідомляє, що у березні 2023 року буде пред`явлено позовну заяву в порядку господарського судочинства і інтересах держави в особі Підкамінської селищної ради про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону природного середовища на суму 341 682 грн (т. 1, а.с. 120). Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Предметом спору є матеріально-правова вимога про відшкодування шкоди, завданої лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно ст. 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Статтею 1 Лісового кодексу України передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Відповідно до статті 16 та частини 1 статті 17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. За приписами п. 1 ч. 2 ст. 19, ч. 1, 5 ст. 86 та ст. 90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу. Положеннями ст. 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень. Пунктами 1, 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України визначено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи: винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу. Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, 19.09.2018 у справі №925/382/17, 09.12.2019 у справі № 906/133/18, 20.02.2020 у справі № 920/1106/17. Як вбачається із матеріалів справи, ДП «Бродівське лісове господарство», а пізніше його правонаступник філія «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» є постійними лісокористувачами, на яких чинним законодавством покладено обов`язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій лісовому господарству території. Відповідно до п. 2.2.2 Положення про філію «Бродівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та п. 3.2.2 Статуту Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» основними напрямками діяльності підприємства є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу (т. 2, а.с. 69, 89). Скаржником не оспорюється факт вчинення незаконної рубки одного дерева породи «дуб звичайний» діаметром у пні 77 см на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні відповідача. Уповноваженими працівниками ДП «Бродівське лісове господарство» складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 17.10.2022 №3ПД, де вказано породу дерева, діаметр пня, масу дерева та розраховано розмір завданої шкоди. Слідчим СВ ВП №1 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області Білик А.В. проведено огляд місця події, на підставі якого складено протокол огляду місця події від 17.10.2022, де відображено породу незаконно зрубаного дерева, діаметр і висоту пня. На підставі встановленого факту відкрито кримінальне провадження №12022141160000233 від 18.02.2022. Слідчий СВ ВП №1 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області Мартинюк М.Р. провела огляд місця події за участю залучених прокуратурою представників Державної екологічної інспекції у Львівській області інспекторів Вітковського В.Ф. та Пастушків Т.О., за результатами якого складено протокол огляду місця події від 30.11.2022, де вказано породу незаконно зрубаного дерева, діаметр і висоту пня. Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено розрахунок, згідно якого розмір заподіяної шкоди порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки становить 341 682, 00 грн. Інформація у акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства та у протоколах огляду місця події є тотожною, жодні вихідні дані не є відмінними між собою. До протоколів огляду місця події (від 17.10.2022 та від 30.11.2022) наявні фототаблиці з детальними фотографіями. Розмір суми завданої шкоди розрахований уповноваженими особами ДП «Бродівське лісове господарство» та Державної екологічної інспекції у Львівській області є ідентичним та становить 341 682, 00 грн. Щодо сумнівів скаржника стосовно того, яким вимірювальним приладом здійснювався замір діаметру пня та чи проходив зазначений прилад сертифікацію відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» суд зазначає наступне. В матеріалах справи наявні пояснення Державної екологічної інспекції у Львівській області, де зазначено, що посадові особи користувались повіреними засобами вимірювання, зокрема, стрічкою вимірювальною, яка зафіксована у матеріалах фотофіксації. Повірка засвідчена свідоцтвом про контроль метрологічних характеристик засобу вимірювальної техніки №33/2073 від 30.06.2021 та продовжена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №412 від 05.04.2022 (т.2, а.с. 218-213). Посилання скаржника про відсутність у актах та протоколах детального опису правопорушення спростовуються матеріалами справи, оскільки з долучених документів можливо встановити усі необхідні дані, що стосуються фактичних обставин правопорушення та розміру шкоди. Разом з тим, суд відзначає, що такий доказ як акт перевірки Державної екологічної інспекції сам по собі не може бути єдиним чи вичерпним доказом підтвердження правопорушення природоохоронного законодавства. Подані сторонами докази, на підтвердження своїх вимог та заперечень, мають бути оцінені судами як окремо кожен так і в їх сукупності (постанова Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 924/669/22). Твердження скаржника про те, що огляд місцевості та оформлення за його результатами протоколу (довідки) не може вважатися доконаним фактом вчинення кримінального правопорушення та підтвердити наявність незаконно зрубаних дерев не беруться судовою колегією до уваги, оскільки за письмовим зверненням ДП «Бродівське лісове господарство» 18.10.2022 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №12022141160000233. Таким чином, наявні в матеріалах справи документи, а саме: акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 17.10.2022 №3ПД та протоколи огляду місця події від 17.10.2022, 30.11.2022 є належними доказами, які підтверджують факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства та завдання державі шкоди незаконною рубкою лісових насаджень. Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Частиною 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти: - неправомірність поведінки особи; - наявність шкоди; - причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; - вину. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Водночас, у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Постійний лісокористувач ДП «Бродівське лісове господарство» правонаступником якого є філія «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», підписавши охоронне зобов`язання від 02.08.2012 №04-05-1874 взяло на себе зобов`язання щодо охорони та зберігання заповідних об`єктів, в тому числі, розташованих на території кварталу 48 виділу 9 Підкамінського лісництва. Суд зазначає, що обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. Позиція з даного приводу висловлена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.02.2018 у справі №927/1096/16, від 21.02.2020 у справі №920/1106/17. У пункті 88 постанови від 13.05.2020 у справі №9901/93/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з вимог частини другої статті 19, статей 63 і 86 Лісового кодексу України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 серпня та 19 вересня 2018 року у справах №909/976/17, №925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень. Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами. Дана позиція спростовує доводи відповідача стосовно відсутності обов`язку відповідача нести відповідальність за шкоду завдану діяннями осіб, які вчинили незаконну рубку лісу. Відтак, допустивши незаконну рубку лісу, відповідач порушив вимоги пункту 1 ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України, оскільки не виконав свого обов`язку здійснювати охорону лісів від незаконних рубок. Причинний зв`язок між вчиненим порушенням та заподіяною шкодою полягає у тому, що внаслідок бездіяльності відповідача заподіяна шкода лісовим ресурсам. Як зазначалося вище, розмір шкоди визначено згідно постанови Кабінету Міністрів України № 575 від 10.05.2022 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», що становить 341 682, 00 грн. З огляду на викладене вище, відповідачем не спростовано відсутність вини у заподіянні шкоди лісовим ресурсам. Звернення до правоохоронних органів про виявлення правопорушення для встановлення винних осіб не звільняє лісокористувача від відповідальності за порушення вимог ведення лісового господарства та відшкодування. Отже, за таких обставин наявні усі елементи складу цивільного правопорушення. Відтак, позовні вимоги про відшкодування шкоди в сумі 341 682, 00 грн є обґрунтованими та належать до задоволення. Згідно частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Європейський суд з прав людини звертає увагу, що у справах, що стосуються екологічних питань, державі мають надаватися широкі межі розсуду та можливість вибору між різними способами та засобами дотримання своїх зобов`язань. Основне питання Суду полягає в тому чи вдалось державі дотримати справедливого балансу між конкуруючими інтересами осіб, що зазнали впливу, та суспільства в цілому (див. рішення у справі "Хеттон та інші пр. Сполученого Королівства" (Hatton and Others v. the United Kingdom), nn. 100. 119 та 123). Як свідчить позиція Європейського Суду з прав людини у справі «Дземюк проти України» принципи, які застосовуються до оцінки відповідальності держави за статтею 8 Конвенції в екологічних справах, загалом схожі незалежно від того, чи має справа розглядатися з точки зору позитивного обов`язку держави щодо вжиття належних відповідних заходів для гарантування прав заявника за пунктом 1 статті 8 Конвенції або у контексті виправданого відповідно до пункту 2 статті 8 Конвенції «втручання органів державної влади". Більше того, процесуальні гарантії, доступні заявникові згідно зі статтею 8 Конвенції можуть стати недієвими, а державу може бути визнано відповідальною за Конвенцією, якщо судове рішення, яким органи влади зобов`язано діяти певним чином в екологічних питаннях, ігнорується органами влади або залишається невиконаним протягом значного періоду часу (mutatis mutandis, рішення у справі «Ташкін та інші проти Туреччини»). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»). Враховуючи принцип верховенства права та вищенаведені доводи позивача, шкода заподіяна навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев повинна бути відшкодована у будь-якому випадку. Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (Заява №4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29). Відповідно до ч. 3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. За змістом ч. 1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За положеннями ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції. Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Висновки суду апеляційної інстанції. З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає. Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на скаржника. Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Бродівське лісове господарство» б/н від 18.10.2023 (вх. №ЗАГС 01-05/3202/23 від 25.10.2023) залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2023 у справі №914/933/23 залишити без змін. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22.01.2024. Головуючий суддя Галушко Н.А. Суддя Желік М.Б. Суддя Орищин Г.В.