Ухвала ККС ВС № 213/887/23

УХВАЛА 18 січня 2024 року м. Київ справа № 213/887/23 провадження № 51-199 ск 24 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на судові рішення щодо нього, встановив: Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного суду із касаційною скаргою, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 2, ч. 3, ч. 4 зазначеної статті. Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: найменування суду касаційної інстанції; судові рішення, що оскаржуються; вимоги особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтування цих вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень; думка особи щодо участі у касаційному розгляді, а також касаційна скарга підписується особою, яка її подає. Проте вказаних приписів закону засуджений належним чином не виконав. Згідно положень п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначається судове рішення, що оскаржується. Засудженому слід врахувати, що касаційна скарга повинна містити конкретні відомості про судове рішення, яке оскаржується, дату його винесення, повну (правильну) назву суду який виніс це рішення. Згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Відповідно до ст. 438 КПК підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи, тобто не тільки висунути на підтвердження допущених судом порушень переконливі факти, але й аргументувати як саме ці порушення істотно позначилися на законності та обґрунтованості судового рішення. Крім цього, вимагаючи скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду в суді відповідної інстанції, особа у касаційній скарзі має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на які вона посилається. При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, засуджений указуючи на допущені, на його думку, попередніми судами порушення, не обґрунтовує, як ці порушення вплинули на законність та обґрунтованість зазначених судових рішень, і чому їх слід відносити до підстав для скасування або зміни касаційним судом постановлених щодо нього судових рішень, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на положення статей 370, 404, 412, 413, 414, 419 цього Кодексу. Натомість, засуджений фактично просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж їм дано судами першої та апеляційної інстанцій, вказує на неповноту досудового розслідування та судового слідства, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, що згідно зі ст. 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку. Також, як убачається зі змісту скарги, вона є суперечливою, оскільки засуджений, вказуючи на те, що інкримінованого йому злочину він не вчиняв, зазначає обставини, які враховуються при призначенні покарання за вказаний злочин. Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Відповідно до пункту 5 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. Приписами ст. 436 КПК встановлено, що Суд за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. Поряд з цим, касаційна скарга не містить конкретного прохання до суду касаційної інстанції, з огляду на вимоги ст. 436 КПК, оскільки засудженим не вказано, яке конкретно судове рішення він просить переглянути в касаційному порядку та відповідно, що суд касаційної інстанції має зробити з постановленим щодо нього судовим рішенням за наслідками розгляду його касаційної скарги. Скаржнику слід звернути увагу на те, що вимоги до суду касаційної інстанції повинні бути сформульовані з урахуванням положень ст. 436 КПК, якою визначено повноваження цього суду за наслідками розгляду касаційної скарги. Згідно положень ч. 3 ст. 33 КПК кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд, однак, засуджений в порушення п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК свою касаційну скаргу адресував до Верховного Суду України. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши засудженому строк для усунення недоліків. Також, Суд роз`яснює, що для складання та подання касаційної скарги засуджений може звернутись до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги в порядку ст. 14 ч. 1 п. 7 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» № 3460-VI від 02 червня 2011 року. Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на судове рішення щодо нього, залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали. Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3