Постанова 4823 № 730/1060/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 18 січня 2024 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 730/1060/23 Головуючий у першій інстанції Ріхтер В. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/244/24 Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої-судді: Шитченко Н.В., суддів: Мамонової О.Є., Онищенко О.І., позивач: ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 , розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, - У С Т А Н О В И В: У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь відповідачки на утримання спільної дитини дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 1/6 частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення з позовом і до досягнення дитиною повнолітня. Заявлені вимоги мотивував тим, що з нього на підставі судового наказу Семенівського районного суду від 18 серпня 2016 року стягуються аліменти на утримання неповнолітнього дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини його заробітку. З часу стягнення аліментів його сімейний стан змінився, оскільки у 2017 році він одружився зі ОСОБА_4 , від шлюбу з якою має двох дітей синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначав, що обидва сини проживають разом з ним та знаходяться на його утриманні. На даний час він працює в АТ «Чернігівгаз», отримує щомісяця заробітну плату в середньому 10 000 грн. На кошти, що залишаються після вирахування аліментів, позивач утримує себе, синів та дружину, яка не працює та здійснює догляд за дітьми. Крім того, його родина перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Новгород-Сіверської РДА як малозабезпечена та отримує відповідну грошову допомогу. Оскільки за загальним правилом розмір аліментів на трьох і більше дітей має складати 1/2 частку від заробітку, на кожну його дитину має припадати 1/6 частка його доходу, у зв`язку з чим просить зменшити розмір стягнутих з нього аліментів. Рішенням Борзнянського районного суду від 24 жовтня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду необґрунтованим та посилаючись на неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким повністю задовольнити його позов. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст. 192 СК України щодо встановлення обставин, наявність яких передбачає зміну розміру аліментів, та дійшов передчасного висновку про те, що народження у платника аліментів дитини в іншому шлюбі без належних та допустимих доказів погіршення його матеріального стану не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Скаржник зазначає, що районний суд, пославшись на правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20, залишив поза увагою, що у справі, яка переглядалася судом, мова йшла про народження однієї дитини, але у нього в іншому шлюбі народилося двоє дітей, тому наведена правова позиція не може бути застосована при вирішенні цього спору. Наголошує на тому, що підтвердженням погіршення матеріального стану заявника є те, що його родина перебуває на обліку, як малозабезпечена, оскільки середньомісячний сукупний дохід є нижчим від прожиткового мінімуму для сім`ї, хоча на дату видачі судового наказу про стягнення аліментів його родина такого статусу не мала. Зазначає, що його дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує 860 грн допомоги. Його дохід складається із заробітної плати та грошової виплати малозабезпеченій сім`ї у розмірі 1 974,26 грн щомісяця. Проте суд у рішенні, аналізуючи його матеріальне становище, помилково указав, що у січні 2023 року від УСЗН він отримав 9 090,70 грн, не врахувавши, що зазначена сума включала в себе заборгованість з виплат за період з вересня по грудень 2022 року, що підтверджується доданою до апеляційної скарги довідкою. Відповідачкою відзив на апеляційну скаргу у встановлений термін не подавався. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, а рішення суду скасувати, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів погіршення матеріального становища після винесення судового рішення про стягнення аліментів. Указав на те, що посилання позивача на наявність у нього двох інших дітей, необхідність придбання для них продуктів харчування, одягу, іграшок, предметів гігієни, шкільного приладдя не є достатніми підставами для зменшення розміру аліментів та не звільняє батька від обов`язку утримувати дитину, оскільки основний обов`язок по матеріальному забезпеченню дитини покладається на її батьків. Позивач є працездатним, отримує стабільні доходи, а отже зобов`язаний відповідно до чинного законодавства України утримувати свою дитину від першого шлюбу. Районний суд вважав непереконливими твердження позивача про те, що лише він утримує дітей від другого шлюбу, зазначивши, що такий обов`язок покладено на обох батьків. Суд послався на відсутність доказів матеріального становища дружини позивача та зазначив, що перебування родини на обліку, як малозабезпеченої, не є правовою підставою для зміни розміру аліментів відповідно до ст. 192 СК України. Колегія суддів не може погодитись з наведеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає обставинам справи та нормам чинного сімейного законодавства, що регулює спірні відносини. У справі встановлено, що сторони з 04 червня 2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 03 жовтня 2016 року розірвано (а.с. 7). ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються батьками неповнолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14). Судовим наказом Семенівського районного суду від 18 серпня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 серпня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 13). Згідно з довідкою старшого державного виконавця Семенівського ВДВС у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області виконавчий лист № 744/676/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 аліментів пред`явлено до примусового виконання 03 жовтня 2016 року. Станом на 19 вересня 2023 року заборгованості по сплаті аліментів немає (а.с. 16). 07 червня 2017 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Семенівським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Чернігівській області (а.с. 9). У другому шлюбі позивач має двоє дітей синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 10, 11). Відповідно до витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 12 вересня 2023 року, виданого відділом «ЦНАП» виконавчого комітету Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_9 та їх неповнолітні діти ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12). З довідки УСЗН Новгород-Сіверської РДА від 19 вересня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та відповідно до чинного законодавства з 01 січня 2023 року по 30 вересня 2023 року отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям (а.с. 17). Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, податку та військового збору станом на 14 вересня 2023 року ОСОБА_1 у період з січня по червень 2023 року отримував заробітну плату в АТ «Чернігівгаз» та соціальну виплату в УПСЗН Новгород-Сіверської РДА, місячний розмір якої становив 1 974,26 грн (а.с. 15). Звернувшись з позовом про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_1 зазначав, що підставою для цього є зміна його сімейного та майнового стану, зокрема, народження в іншому шлюбі двох дітей, які повністю знаходяться на його утриманні, перебування дружини у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, статус родини, як малозабезпеченої. Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку; батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Статтями 180, 181 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до положень ч. 1 ст. 192 СК України та роз`яснень п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тобто, законодавцем чітко встановлена наявність конкретних підстав для зміни розміру аліментів. З аналізу ст. 181, 192 СК України вбачається, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Приписами ст. 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Судовим наказом Семенівського районного суду від 18 серпня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 серпня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття. На даний час з позивача стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 саме у визначеному судовим рішенням розмірі 1/4 частини заробітку, що не заперечується самим позивачем. Заборгованість зі сплати аліментів відсутня. Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Згідно зі ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. Наказне провадження не є свідченням відсутності спірних правовідносин між сторонами, однак в силу очевидності права вимоги заявника відсутній спір про наявність самого права. Справи наказного провадження визначені законом виходячи з вимог процесуальної економії. Тобто, у деяких справах вимоги, які пред`являються до суду, можуть бути розглянуті на відміну від загальної цивільної процесуальної форми. Це провадження є спрощеним у порівнянні з позовним, альтернативним йому провадження у суді першої інстанції і заснованим на письмових доказах. Отже, при видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, суд виходив з доданих до заяви стягувачки про видачу судового наказу документів, інші обставини, визначені ст. 182 СК України, не встановлював, тому оцінка наданим позивачем на підтвердження заявлених вимог доказам має бути здійснена при вирішенні цього спору. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на даний час перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 та є батьком неповнолітніх синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом зі своїми батьками. Отже, по справі встановлено, що після видачі судового наказу про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки, сімейний стан позивача очевидно змінився. У постанові Верховного суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22 зазначено, що ст. 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із сторін та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів. Тобто народження у заявника у іншому шлюбі дитини відповідно до положень ст. 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Так, конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22. Позивач на даний час працює в АТ «Чернігівгаз» та отримує заробітну плату у розмірі близька 10 000 грн щомісяця. Його дружина перебуває на обліку в УСЗН Новгород-Сіверської РДА та отримує соціальну виплату у розмірі 860 грн щомісяця, що підтверджується наданими позивачем апеляційному суду відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу (а.с. 40). Підтверджуючи погіршення матеріального становища родини, ОСОБА_1 надав апеляційному суду довідку Семенівського РУСЗН про отримання ним державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (а.с. 39) та відомості про отримання дружиною соціальної виплати у зв`язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 40). Проаналізувавши ці надані позивачем докази, колегія суддів доходить висновку про те, що доводи позову щодо погіршення матеріального стану ОСОБА_1 також знайшли підтвердження в ході судового розгляду. Колегія суддів вважає хибним висновок суду першої інстанції про те, що наявність у родини позивача статусу малозабезпеченої сім`ї не є правовою підставою для зменшення розміру аліментів в контексті ст. 192 СК України, оскільки статус малозабезпеченої отримує родина, середньомісячний сукупний дохід якої нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї. Крім цього, відповідачка проти позову не заперечувала, доказів на спростування викладених ОСОБА_1 обставин щодо погіршення майнового стану не надала. Беручи до уваги наведені обставини, апеляційний суд доходить висновку про те, що ОСОБА_1 належними та допустимими доказами доведено як зміну сімейного стану, так і погіршення матеріального стану. Отже доводи апеляційної скарги в частині необхідності зменшення розміру аліментів з 1/4 до 1/6 частини доходу ґрунтуються на відповідних положеннях законодавства. Відтак, дослідивши обставини справи в сукупності, апеляційний суд доходить висновку, що рішення суду першої інстанції суперечить нормам матеріального та процесуального права, а тому відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. 141, 367, 374, п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 24 жовтня 2023 року скасувати. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задовольнити. Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на підставі судового наказу Семенівського районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2016 року на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Компенсувати ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір в сумі 1 610 (одна тисяча шістсот десять) грн 40 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуюча: Н.В. Шитченко Судді: О.Є. Мамонова О.І. Онищенко