Постанова Миколаївський апеляційний суд № 468/2150/23

15.01.24 33/812/3/24 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2024 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Куценко О.В., за участю секретарів Пшеняк М.В.., Козленко Ю.В. особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисника Миколаєнко О.В. ( в режимі відеоконференції) розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 09.10.2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , - притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень. В С Т А Н О В И В : Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № ОДМ 827 від 25.09.2023 року, 25.09.2023 року о 15 год. 40 хв., посадовими особами військової частини НОМЕР_1 , що тимчасово дислокується на території с. Добре Баштанського району Миколаївської області був виявлений військовослужбовець ОСОБА_1 з візуальними ознаками сп`яніння. 25.09.2023 року о 17 год. 25 хв. військовослужбовець ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на предмет перебування в стані алкогольного сп`яніння у КНП «Баштанська багатопрофільна лікарня», проте мав всі наявні ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Постановою судді ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень. Не погодившись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП. Стверджує, що в зв`язку з тим, що посадові особи, які складали протокол, завідома неправдиво вказали його номер мобільного телефону, він був позбавлений можливості надати суду свої заперечення та факти та обставини, що його виправдовують, залишились не дослідженими та не врахованими під час винесення оскаржуваної постанови. Зазначає, що не погоджується з протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що в нього були наявні всі ознаки сп`яніння, а вказану тільки одну з них, а саме- запах алкоголю з ротової порожнини. Також зазначає, що відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в медичній установі, тому що на бланку огляду було зазначено «огляд пацієнта», а він не являвся пацієнтом даної медичної установи. Стверджує, що не міг перебувати в стані алкогольного сп`яніння, оскільки взагалі не вживає алкоголь, так як проходив лікування від алкогольної залежності, на підтвердження додає медичні документи. Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суддею зазначені вимоги закону при розгляді справи стосовно ОСОБА_1 виконані не в повному обсязі. Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та додані до нього матеріали надійшли до суду першої інстанції 02.10.2023р., в той же день відбувся автоматизований розподіл судової справи. Розгляд справи відбувся 09.10.2023 року, тобто через сім днів, після надходження справи до суду, однак, повідомлення чи повістка про дату та час розгляду справи судом ОСОБА_1 не надсилалась. В матеріалах провадження відсутній супровідний лист про направлення повістки чи повідомлення правопорушнику. Так, перевіркою матеріалів провадження встановлено відсутність будь яких відомостей щодо того, що ОСОБА_1 взагалі повідомлялось про дату та час розгляду справи судом, навіть в телефонному режимі. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що суд його не повідомляв про дату та час розгляду справи та зазначає, що в протоколі вказаний навіть не його телефонний номер. І оскільки матеріали провадження не містять жодних відомостей про повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи судом, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити чи була особа, який інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, як того вимагають положення ст. 268 КУпАП. 09.10.2023 суд першої інстанції розглянув справу без присутності ОСОБА_1 , чим було порушено його право на захист. Права та обов`язки останньому роз`яснено не було. Розглянувши справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя поставився формально до розгляду. Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає, що обґрунтовуючи свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за обставин, встановлених судом, суддя формально зазначив, що його вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та вказав, що ОСОБА_1 був ознайомлений з відомостями протоколу, про що поставив свій підпис в протоколі. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № ОДМ 827 від 25.09.2023 року, в ньому взагалі відсутні підписи ОСОБА_1 . В тому числі і в графі про те, що він отримав другий примірник протоколу. ( а.п.4) Тобто суд першої інстанції лише послався на протокол, як на доказ вчинення правопорушення, фактично без його дослідження. Також суддею не було досліджено інших письмових матеріалів, доданих до протоколу, які є у справі. У постанові взагалі не вказано, які письмові докази були додані до протоколу, не мотивовано, чи доводять додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції під час судового розгляду не з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а лише формально зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення є доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, без його дослідження. У відповідності до ст.ст.254,256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, 25.09.2023 року о 15 год. 40 хв., посадовими особами військової частини НОМЕР_1 , що тимчасово дислокується на території с. Добре Баштанського району Миколаївської області був виявлений військовослужбовець ОСОБА_1 з візуальними ознаками сп`яніння. 25.09.2023 року о 17 год. 25 хв. військовослужбовець ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на предмет перебування в стані алкогольного сп`яніння у КНП «Баштанська багатопрофільна лікарня», проте мав всі наявні ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Так, у протоколі наявна вказівка на те, що ОСОБА_1 мав всі ознаки алкогольного сп`яніння, в зв`язку з чим був направлений на проходження обстеження. Але відповідно до змісту протоколу, в ньому з усіх ознак алкогольного сп`яніння зазначена лише одна ознака, а саме запах алкоголю з порожнини роту. З метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, складається направлення особи до закладу охорони здоров`я, в якому зазначаються ті ознаки сп`яніння, які передбачені п. 4 розділу 1 "Інструкції про порядок про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції". Таке направлення в доданих до протоколу письмових доказах, наданих суду першої інстанції було відсутнє. Апеляційний суд звертає увагу на те, що обов`язок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. В свою чергу, при розгляді справи суддя першої інстанції взагалі не перевірив обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення, не звернув уваги на відсутність направлення до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, не дослідив акт відмови від обстеження на стан алкогольного сп`яніння від 25.09.2023 р., на підставі якого було складено протокол про адміністративне правопорушення № ОДМ 827 від 25.09.2023 року. Допитаний в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_2 , лікар КНП « Баштанська багатопрофільна лікарня» пояснював, що він не складав Акт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, він тільки розписався в графі «посадова особа, яка склала Акт відмови від огляду». Допитаний в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 наполягав на тому, що не перебував 25.09.2023 року в стані алкогольного сп`яніння, ніяких ознак алкогольного сп`яніння в нього не було, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився внаслідок перебування в напруженому емоційному стані, вважаючи, що командування так діє із-за конфлікту, який відбувся перед зазначеними подіями. Стверджував, що не вживає алкоголь вже довгий час, що можуть підтвердити багато військовослужбовців, що проходять разом з ним службу. Дослідженими відомостями що містяться в матеріалах провадження встановлено, що ОСОБА_1 вперше ставиться в провину вчинення адміністративного правопорушення, раніше до будь-якого виду відповідальності він не притягувався. Відповідно до службової характеристики, доданої до протоколу, складеної заступником командира 2 роти морської піхоти: ОСОБА_1 позитивно характеризується, за час проходження служби, показав себе лише з позитивної сторони, має високі морально- психологічні якості, здатний критично оцінювати свою діяльність, користується високим авторитетом серед колег. ( а.с.8) Згідно наданої апеляційному суду Довідки військово- клінічного центру Південного регіону від 17.11.2023р. ст. сержант ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у зв`язку з отриманням тяжкої травми, пов`язаної з проходженням військової служби. Враховуючи вищезазначене, зважаючи на те, що будь-яких пояснень у ОСОБА_1 під час складання протоколу не відібрано та зважаючи на формальний розгляд судом першої інстанції справи, без належного дослідження всіх доданих доказів, без надання оцінки цим доказам в їх сукупності, в силу неповноти проведеного судового розгляду, у апеляційного суду відсутні процесуальні можливості перевірити обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 . Відповідно до положень частини 3 статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. За змістом ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (ч.4 ст.7 КУпАП). При цьому, апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п.282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість доведено поза розумним сумнівом. Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. За такого, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність судом першої інстанції того, що в умовах особливого періоду, у діях військовослужбовця ОСОБА_1 був наявним склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП. Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 09.10.2023 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень- скасувати. На підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Куценко О.В.