Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/33744/23

Справа № 127/33744/23 Провадження № 22-ц/801/175/2024 Категорія: 55 Головуючий у суді 1-ї інстанції Волошин С. В. Доповідач:Рибчинський В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 січня 2024 рокуСправа № 127/33744/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Рибчинського В.П., суддів Голоти Л.О., Оніщука В.В., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Куций Ростислав Андрійович, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області про зупинення провадження у справі від 01 грудня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області Жебелева Ігоря Івановича, про зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в: В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, начальник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області Жебелева І.І., про зобов`язання вчинити дії. Ухвалою суду від 03.11.2023 року в даній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. 28.11.2023 року на адресу міського суду від представника відповідача надійшла заява про зупинення провадження у даній цивільній справі. Заява мотивована тим, що постановою Вінницького апеляційного суду від 01.08.2023 року у справі № 127/33297/21 визнано незаконним та скасовано наказ про звільнення ОСОБА_1 , провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності з займаної посади 05.11.2021 року. Постановлено поновити ОСОБА_1 на посаді провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області. Стягнуто з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 08.11.2021 року по день ухваленого судового рішення, у розмірі 867 323, 52 грн, з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів. Допущено до негайного виконання рішення суду у частині стягнення середнього заробітку за один місяць та поновлення на роботі позивача. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Однак, відповідач, не погоджуючись з такою постановою Вінницького апеляційного суду, звернувся до Верховного суду із касаційною скаргою. Ухвалою Верховного суду у складі колії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.09.2023 року, відкрито касаційне провадження у справі. Представник відповідача вважав, що постанова Вінницького апеляційного суду, яка оскаржується наразі у касаційному порядку безпосередньо стосується предмету спору даної цивільної справи, на підставі чого просив зупинити провадження у цивільній справі № 127/33744/23 до закінчення розгляду касаційного скарги у справі № 127/33297/21. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.12.2023 року клопотання представника відповідача Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області Батурського Д.О. про зупинення провадження у справі задоволено. Провадження у даній цивільній справі зупинено до розгляду Верховним судом касаційної скарги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області на постанову Вінницького апеляційного суду від 01.08.2023 року, яка винесена за результатами розгляду цивільної справи № 127/33297/21 за позовом ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області, третя особа начальник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області Жебелев І.І., про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норми п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, якою перебачено обов`язок суду зупинити провадження до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. При цьому, як зазначив скаржник, суд першої інстанції посилався на неможливість розгляду даної справи тоді, коли зібрані докази вже дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Окрім того, скаржник звертає увагу, що судове рішення у справі 127/33297/21 вже набрало законної сили, а також фактично виконано в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Між тим, зауважує, що хоч ухвалою Верховного Суду і відкрито касаційне провадження, однак виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 01.08.2023 року, яка винесена за результатами розгляду цивільної справи № 127/33297/21, не зупинено. Разом з тим, на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач вказує, що оскільки повне та об`єктивне вирішення спору залежить від результатів розгляду ВС касаційної скарги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області, яка подана в межах розгляду іншої справи, та враховуючи позицію позивача, який обґрунтовує заявлені позовні вимоги з посиланням на обставини встановлені рішенням, що оскаржується, яке має преюдиційне значення для доведення вимог та умов від яких залежить розгляд та вирішення даної справи. Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав. Згідно з ч. 1-3,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованими. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає. Судом встановлено, що постановою Вінницького апеляційного суду від 01.08.2023 року у справі №127/33297/21 визнано незаконним та скасовано наказ про звільнення ОСОБА_1 , провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності з займаної посади 05.11.2021 року. Постановлено поновити ОСОБА_1 на посаді провідного уповноваженого з антикорупційної діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області. Стягнуто з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 08.11.2021 року по день ухваленого судового рішення, у розмірі 867 323,52 грн, з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів. Допущено до негайного виконання рішення суду у частині стягнення середнього заробітку за один місяць та поновлення на роботі позивача. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Не погоджуючись з постановою Вінницького апеляційного суду, відповідач звернувся до Верховного суду із касаційною скаргою. Ухвалою Верховного суду у складі колії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.09.2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 127/33297/21 за касаційною скаргою відповідача по справі. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, враховуючи предмет спору та суб`єктивний склад сторін, дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цивільній справі до розгляду Верховним судом касаційної скарги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області на постанову Вінницького апеляційного суду від 01.08.2023 року, яка винесена за результатами розгляду цивільної справи №127/33297/21, оскільки повне та об`єктивне вирішення спору залежить від результатів розгляду Верховним судом касаційної скарги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області, яка подана в межах розгляду іншої цивільної справи, та враховуючи правову позицію позивача, який ґрунтує заявлені вимоги з посиланням на обставини встановлені вищезазначеними судовими рішеннями, що мають преюдиційне значення для доведення вимог та умов від яких залежить розгляд та вирішення даної справи. Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Із матеріалів справи вбачається, що предметом спору в даній цивільній справі є зобов`язання Служби обчислити та сплатити єдиний внесок на загальнобов`язкове державне соціальне страхування в порядку, визначеному ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнобов`язкове державне соціальне страхування», з суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка була стягнена постановою Вінницького апеляційного суду від 01.08.2023 рок у справі №127/33297/21. В подальшому відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі, з підстав передбачених п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України мотивуючи це тим, що на розгляді в суді касаційної інстанції перебуває скарга на вищевказану постанову апеляційного суду. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Встановивши, що у Верховному Суді перебуває на розгляді касаційна скарга Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області на постанову Вінницького апеляційного суду від 01.08.2023 року, яка винесена за результатами розгляду цивільної справи № 127/33297/21, суд першої інстанції дійшов не вірного висновку про зупинення провадження у цій справі, оскільки судове рішення у справі 127/33297/21 вже набрало законної сили, а також фактично виконано в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому, відкриваючи касаційне провадження Верховний Суд не зупинив виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 01.08.2023 року у справі № 127/33297/21. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо. Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено. Під неможливістю розгляду цивільної справи необхідно розуміти неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи. Між двома справами повинен існувати близький взаємозв`язок, який зазвичай проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в одній справі (яка розглядається), будуть мати преюдиційне значення у іншій справі (провадження у якій зупинене). Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок, непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог. Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов`язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи. При цьому пов`язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Отже, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовні та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено. Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду одної справи до прийняття рішення в іншій справі. Визначаючи наявність підстав, передбачених п. 6 ч. 1ст. 251ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і встановити ці обставини у даній справі неможливо. Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01.02.2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі. Правові висновки щодо необхідності зазначення обґрунтування зупинення провадження у справі та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи зазначені у Постанові Верховного Суду у справі № 308/5006/16-ц від 27.02.2019 року та у Постанові Верховного Суду у справі № 1522/27468/12 від 07.02.2018 року. Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі, на зазначене уваги не звернув, своє рішення щодо наявності встановлених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у даній справі належним чином не мотивував, та дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі. Колегія суддів вважає, що розгляд Верховним Судом справи № 127/33297/21 не є підставою, за якою провадження у цій справі підлягає обов`язковому зупиненню, оскільки наявні в даній справі докази у повній мірі дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. У зв`язку з чим, суд першої інстанції не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду даної цивільної справи. Крім того, судом першої інстанції не зазначено, які саме встановлені касаційним судом фактичні обставини при розгляді справи № 127/33297/21, матимуть преюдиційне значення для вирішення цієї справи. Таким чином, розгляд Верховним судом касаційної скарги у справі № 127/33297/21 не перешкоджає розгляду даної справи за позовом ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області Жебелева Ігоря Івановича, про зобов`язання вчинити дії. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки у суду першої інстанції були відсутні, визначені п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, підстави для зупинення провадження у даній справі, відтак апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Вінницького міського суду Вінницької області про зупинення провадження у справі від 01.12.2023 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Куций Ростислав Андрійович, задовольнити. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області про зупинення провадження у справі від 01 грудня 2023 року скасувати та направити справу за позовом ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області Жебелева Ігоря Івановича, про зобов`язання вчинити дії для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню у касаційному порядку. Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський Судді: Л.О. Голота В.В. Оніщук