Постанова 4824 № 373/2134/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 373/2134/23 Головуючий у І інстанції Свояк Д.В. Провадження № 33/824/722/2024 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 15 січня 2024 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Бондаренка Віктора Вікторовичана постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2023року про притягнення ОСОБА_1 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, УСТАНОВИВ: Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2023 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 грн. Не погоджуючись з даною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Бондаренко В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2023 року скасувати, провадження у даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що наявним в матеріалах справи відеозаписом спростовується факт наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення мови, зафіксованих у протоколі ААД № 199250 від 13 жовтня 2023 року. Всупереч вимогам закону під час зупинки ОСОБА_1 , з метою приховування неповажного, зухвалого та образливого ставлення до водія, поліцейські умисно не здійснювали безперервний відеозапис фіксації. В матеріалах справи відсутні докази законності підстав зупинки. Посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15 березня 2019 року у справі №686/11314/17, в якій зазначено, що оскільки працівниками поліції не було належним чином задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення особи ПДР, яке слугувало підставою для зупинки його транспортного засобу, то всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 не було роз`яснено його право на користування допомогою адвоката, тому він був позбавлений права на захист у суді першої інстанції, а сам в силу відсутності освіти не був здатний донести суду свої міркування та аргументи. Апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_1 фактично не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння з використанням приладу «Драгер», але внаслідок тиску, погроз та неповажного ставлення до нього поліцейських, у останнього виникли сумніви щодо їх неупередженості, тому він попросив поїхати на медичний огляд до лікарні. Також, захисник ОСОБА_1 - адвокат Бондаренко В.В. вказує на те, що судом першої інстанції всупереч вимогам ст. 280 КУпАП не взято до уваги те, що його довіритель є військовослужбовцем та проходить службу на посаді водія у військовій частині НОМЕР_1 та знаходиться на гарному рахунку в частині, а накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 1 рік є перешкодою для проходження служби за своєю посадою. В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Бондаренко В.В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її. В судове засідання по розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Заслухавши пояснення захисника, який підтримав доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах. Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, вимоги вказаного пункту 2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 дотримано не було. Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водночас, за змістом п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Окрім цього, відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15 листопада 2018 року). Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності, у тому числі відеозаписом. В рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №199250 від 13 жовтня 2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 12 жовтня 2023 року о 23 год. 38 хв. в м. Переяслав по вул. Героїв Дніпра керував транспортним засобом марки «ЗАЗ Lanos», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушена мова. Від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився. (а.с.1); - на відеозаписі із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівника патрульної поліції, що здійснював оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 ; - в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; - у направленні на огляд водія транспортного засобу від 13 жовтня 2023 року. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. При врученні співробітником поліції ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, останній написав в ньому: «від дачі будь-яких пояснень відмовляюсь». Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушена мова, виявлені працівниками поліції 12 жовтня 2023 року у ОСОБА_1 в розумінні п.п.1,2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, а в разі відмови від проходження чи незгодою з результатами тесту в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З відеозапису вбачається, що інспектор поліції пропонує водієві пройти огляд на місці зупинки, проте ОСОБА_1 відмовляється від проходження тесту та вказує, що не довіряє наявному у працівників поліції пристрою (відеозапис від 12.10.2023 23 год. 41 хв.); інспектор поліції пропонує водієві проїхати в медичний заклад для проходження огляду на стан сп`яніння - ОСОБА_1 погоджується (відеозапис від 12.10.2023 23 год. 42 хв.), однак в медичному закладі останній відмовляється пройти тест на стан алкогольного сп`яніння (відеозапис від 13.10.2023 00 год. 21 хв.). Вказаний відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП. Відеозапис є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео зафіксована вся подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що порушено процедуру огляду особи на стан алкогольного сп`яніння, оскільки вони є надуманими та спростовуються матеріалами справи, зокрема відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичній установі відмовився. Посилання захисника ОСОБА_1 - адвоката Бондаренко В.В. на те, що його довірителю не було роз`яснено його право на користування допомогою адвоката не відповідають дійсності та спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом, на якому роз`яснено про правова ОСОБА_1 користуватись послугами адвоката (відеозапис від 13.10.2023 00 год. 23 хв.). Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейськими було порушено процедуру огляду водіїв, не знайшли свого підтвердження, оскільки поліцейські діяли відповідно до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ від 09 листопада 2015 № 1452/735. Доказів порушення працівниками поліції вказаної інструкції матеріали справи про адміністративне правопорушення в собі не містять та скаржником не подані ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції. Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції всупереч вимогам ст. 280 КУпАП не взято до уваги те, що його довіритель є військовослужбовцем, та проходить службу на посаді водія у військовій частині НОМЕР_1 та в частині знаходиться на гарному рахунку апеляційний суд критично оцінює, оскільки такі доводи не можуть бути підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення. Посилання в апеляційній скарзі на те, що працівники поліції безпідставно зупинили ОСОБА_1 апеляційний суд відхиляє, оскільки з відповідними заявами про оскарження дій працівників поліції останній та його захисник не звертались. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Бондаренка Віктора Вікторовичазалишити без задоволення, постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 жовтня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Д.О.Таргоній