Постанова 4811 № 464/5872/23

Справа № 464/5872/23 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю. Провадження № 22-ц/811/2794/23 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого-судді: Левика Я.А., суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М., секретарка: Назар Х.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова в складі судді Горбань О.Ю. від 11 вересня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Сихівська районна адміністрація про встановлення факту, що має юридичне значення, - в с т а н о в и л а : ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 11 вересня 2023 року у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Сихівська районна адміністрація про встановлення факту відсутності інших осіб, які можуть здійснювати догляд - відмовлено. Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 11.09.2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що відмовивши у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції ухвалив передчасне рішення, допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Оскільки, на стадії відкриття провадження у справі суд першої інстанції не перевіряє обґрунтованість заявлених вимог.Стверджує, що суд дійшов помилкового висновку, що дана категорія заяв не може розглядатися судом, адже у постанові Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 зазначено вичерпний перелік заяв, які не можуть розглядатися судами, серед яких не вказано факт здійснення постійного стороннього догляду. У вказаній постанові зазначено вичерпний перелік заяв, які не можуть розглядатися судами, серед яких не вказано про факт здійснення догляду за інвалідом або за особою, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду. Так, ЦПК України відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. В даному випадку факт встановлення того, що ОСОБА_2 є єдиною особою, яка може здійснювати догляд за ОСОБА_7 матиме юридичне значення, оскільки породжує виникнення прав та обов`язків у заявника щодо отримання соціальних пільг та виплат і виникнення прав та обов`язків, визначених Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На даний час ОСОБА_2 не володіє офіційним документом, який би підтверджував той факт, що заявник здійснює догляд за своїм швагром ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте, де-факто, такий догляд заявником здійснюється. Більше того, жодного документу, який може посвідчити факт здійснення постійного догляду неможливо отримати, оскільки такий документ не передбачений в чинному законодавстві України. Метою встановлення факту здійснення постійного стороннього догляду ОСОБА_2 за своїм швагром ОСОБА_7 за відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд є отримання соціальних пільг та виплат і виникнення прав та обов`язків, визначених Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», реалізація яких породжує права ОСОБА_7 на продовження отримання постійного стороннього догляду який створить умови для забезпечення належного рівня життєдіяльності останньої. В судове засідання учасники справи (їх представники) не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України. Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів заяви, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на 186, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, 1, 13, 19 Закону України «Про соціальні послуги», ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відмовляючи у відкритті провадженнявиходив з того, що заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту відсутності інших осіб, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлення цього факту необхідне йому для можливості офіційного підтвердження такого догляду у державних органах, отримання соціальних пільг і виникнення прав і обов`язків, визначених Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу». Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження суд виходив з того, що діючим законодавством визначений позасудовий порядок встановлення статусу надавача соціальних послуг, в тому числі і по догляду за особою похилого віку, з`ясування питання щодо відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд. Колегія суддів вважає, що такі висновки відповідають обставинам, що мають значення та вимогам закону та підстав для скасування оскаржуваного рішення суду немає. У вересні 2023 року ОСОБА_3 звернувся в суд з заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Сихівська районна адміністрація про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просив: - встановити факт того, що ОСОБА_2 , є єдиною особою, яка може здійснювати постійний догляд за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , для забезпечення належного рівня життєдіяльності ОСОБА_7 . В обґрунтування заяви вказував, що він здійснює постійний сторонній догляд на безоплатній основі за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , для забезпечення належного рівня життєдіяльності ОСОБА_7 , який є його шваґром. Згідно висновку МСЕК серії 12 ААГ №370556, виданого 23.06.2023 року, ОСОБА_7 має ІІ групу інвалідності та хворіє на загальне захворювання. Вказує, що факт здійснення ОСОБА_2 постійного догляду за ОСОБА_7 має юридичне значення, оскільки породжує виникнення прав та обов`язків у заявника щодо отримання соціальних пільг та виплат і виникнення прав та обов`язків, визначених Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу». Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом. У випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних. У випадках, встановлених пунктами 1, 9 і 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом за обов`язковою участю адвоката особи, стосовно якої розглядається справа. У разі якщо особа не залучила адвоката, суд залучає його через орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правничої допомоги. Рішення суду про доручення призначити адвоката негайно, але не пізніше двох робочих днів, надсилається відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, для виконання. Також, відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Відповідно до змісту п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», що слід вважати роз`ясненнями суду касаційної інстанції аналогічних правовідносин, - вказано, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до абзацу 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: особи, зайняті постійним доглядом за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд. Згідно із преамбулою Закону України «Про соціальні послуги» цей Закон визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах. Відповідно до пунктів 10, 15 частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» отримувачі соціальних послуг - особи/сім`ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги. складні життєві обставини - обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров`я та розвиток особи, функціонування сім`ї, які особа/сім`я не може подолати самостійно. Чинниками, що зумовлюють складні життєві обставини, зокрема, визнається похилий вік особи, часткова або повна втрата рухової активності, пам`яті, невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування. Згідно з ч. 6 статті 13 вказаного Закону фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України. Відповідно до положень статті 19 Закону України «Про соціальні послуги» підставою для розгляду питання надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів є подання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об`єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи: заяви особи або її законного представника про надання соціальних послуг; звернення, повідомлення інших осіб в інтересах осіб/сімей, які потребують соціальних послуг. Порядок подання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг визначається Порядком організації надання соціальних послуг. Згідно з п. 25 Порядку організації надання соціальних послу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587 (далі - Порядок) для отримання соціальних послуг особа, яка потребує соціальних послуг (далі - особа), подає уповноваженому органу за своїм задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) заяву про надання соціальних послуг (далі - заява) у письмовій або електронній формі, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, разом з документами, зазначеними в пункті 28 цього Порядку. Відповідно до п. 36 Порядку після отримання інформації за результатами запиту чи шляхом доступу до даних державних електронних інформаційних ресурсів уповноважений орган протягом десяти робочих днів з дня одержання заяви відповідно до отриманих документів (даних) та з урахуванням результатів оцінювання потреб особи/ сім`ї у соціальних послугах приймає рішення про надання чи відмову в наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів, що видається за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Про прийняте рішення особа, її законний представник, уповноважена особа органу опіки та піклування інформується уповноваженим органом не пізніше ніж через три робочих дні з дати його прийняття шляхом надання (надсилання) повідомлення про надання/відмову в наданні соціальних послуг у паперовій або електронній формі (п. 37 Порядку). Згідно з пунктом 38 Порядку рішення про надання соціальних послуг разом з інформацією про особу/сім`ю (призначені виплати та державну допомогу, встановлення статусу внутрішньо переміщеної особи, особи з інвалідністю тощо) також надсилається надавачу (надавачам) у паперовій та/або електронній формі не пізніше ніж через три робочих дні з дати його прийняття. Відповідно до ч. ч. 1 - 4 ст. 21 Закону України "Про соціальні послуги" рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів приймає структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 11 цього Закону. Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг надавачами соціальних послуг недержавного сектору приймає відповідний надавач. У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для невідкладного надання соціальних послуг структурний підрозділ з питань соціального захисту населення уповноважених органів системи надання соціальних послуг, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 11 цього Закону, може надати право надавачам соціальних послуг державної/комунальної власності приймати рішення про надання соціальних послуг екстрено (кризово) (консультування, надання притулку, догляд, підтримане проживання, короткотермінове проживання, натуральна допомога, транспортні послуги тощо) особам/сім`ям, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, завдану пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією. Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах. Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг екстрено (кризово) приймається невідкладно, не пізніше однієї доби з моменту одержання відповідної заяви, звернення, повідомлення. Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг не пізніше трьох робочих днів після його прийняття видається або надсилається заявнику. У рішенні про надання соціальних послуг обов`язково зазначаються результати оцінювання потреб особи/сім`ї у соціальних послугах та надавач соціальних послуг. Рішення про відмову у наданні соціальних послуг має бути вмотивованим. Рішення про відмову у наданні соціальної послуги може бути оскаржено у судовому порядку. Отже, законодавством передбачено позасудовий порядок визначення статусу осіб, зокрема, надавачів соціальних послуг, а рішення або відмова щодо визначення такого статусу підлягає оскарженню у встановленому законом порядку. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що діючим законодавством визначений позасудовий порядок встановлення статусу надавача соціальних послуг, в тому числі і по догляду за особою з інвалідністю, з`ясування питання щодо відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд. Окрім цього, навіть при умові встановлення факту, про який просить заявник, він не матиме жодного юридичного значення, зокрема, і для заявника, оскільки у матеріалах справи відсутні дані про те, що особа з інвалідністю, стосовно якої заявник має намір встановити факт, потребує постійного стороннього догляду. Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, правильно послався на закон, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, залишивши ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 11 вересня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 16 січня 2024 року. Головуючий : Я.А. Левик Судді: Н.П. Крайник М.М. Шандра