Постанова 4823 № 728/2449/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 16 січня 2024 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 728/2449/23 Головуючий у першій інстанції - Глушко О. І. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/295/24 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі: головуючого-судді: Онищенко О.І. суддів: Мамонової О.Є.,Шитченко Н.В., секретар: Шкарупа Ю.В., Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк» Відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_2 Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 09 листопада 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, (суддя Глушко О.І.), ухвалене у м. Бахмач о 12 годині 50 хвилині, повний текст рішення виготовлено 14.11.2023 року, В С Т А Н О В И В: 08.09.2023 року АТ «Кредобанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором № 20443/2018 від 16.10.2018 року в сумі 294 125 гривень 50 копійок, яка виникла станом на 10.07.2023 року в зв`язку з неналежним виконанням позичальником його умов. Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 09 листопада 2023 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 20443/2018 від 16.10.2018 року, яка утворилась станом на 10.07.2023 року, в розмірі 294125, 50 грн та судовий збір по 2205,94 грн з кожного. Задовольняючи позовні вимоги банку суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань за кредитним договором № 20443/2018 від 16.10.2018 року ОСОБА_1 , станом на 10.07.2023 року виникла заборгованість в загальному розмірі 294 125 гривень 50 копійок, яка складається із простроченої заборгованості за основним боргом (тіло) в сумі 250236 гривень 86 копійок, прострочених - процентів за основним боргом в сумі 36781 гривня 95 копійок, пені за період з 18.11.2019 року по 29.02.2020 року в сумі 60 гривень, штрафу за невиконання негрошового зобов`язання за період з 01.11.2019 року по 29.02.2020 року в сумі 7046 гривень 69 копійок, яка підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку враховуючи, що ОСОБА_2 є поручителем за даним кредитним договором. Доводи відповідачки ОСОБА_2 з приводу того, що кредит повинен сплачувати саме ОСОБА_1 , у власності якого залишився транспортний засіб, на придбання якого отримано кредит, суд першої інстанції відхилив, оскільки між сторонами (позивачем та відповідачами) існують договірні відносни. При цьому ні кредитний договір ні договір поруки ніким не оспорений, і вони є дійсними та мають виконуватися відповідно до положень ст. 629 ЦК України, незалежно від припинення шлюбних відносин між подружжям ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ). Також суд першої інстанції не визнав слушними аргументи ОСОБА_2 з приводу обрання позивачем неефективного способу захисту порушених прав, оскільки позивач самостійно обирає ефективний спосіб захисту своїх прав та не позбавлений права звернутись з позовом про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів.Твердження відповідачки ОСОБА_2 з приводу того, що вона, як поручитель, не була ознайомлена з умовами кредитного договору та графіком погашення кредиту спростовується її особистом підписом у договорі поруки, в змісті якого визначено суму кредиту, процентну ставку, кінцевий строк повернення кредиту та солідарну відповідальність перед кредитором Поручитея та Боржника. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині задоволених позовних вимог АТ « Кредобанк» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором № 20443/2018 від 16.10.2018 року та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначає про те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано, що шлюб між відповідачами розірвано та рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06.12.2022 року ухваленого у справі № 728/1336/23, яке залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 27.04.2023 року автомобіль Hyundai -Elantra, д.н.з НОМЕР_1 , який перебуває в заставі в якості забезпечення виконання кредитного договору № 20443/2018 від 16.10.2018 року, виділено у власність ОСОБА_1 , який використовує автомобіль у власних інтересах, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості з неї. ОСОБА_2 не погоджується також з сумою заборгованості яка визначена судом до стягнення, оскільки відсоткова ставка згідно наданого банком розрахунку заборгованості неодноразово змінювалась, але всупереч п.3.7 кредитного договору про таку зміну процентної ставки не було повідомлено у письмовому вигляді ні позичальника ні поручетиля. Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо належного повідомлення поручителя про укладення Додаткового договору № 1 від 27.09.2022 року до Кредитного договору № 20443/2018 від 16.10.2018 року, відповідно до якого банк та позичальник погодили змінити порядок погашення заборгованості позичальником за кредитним договором шляхом підписання нового Графіку платежів. ОСОБА_2 звертає увагу суду на ту обставину, що банк скориставшись умовами кредитного договору, звернувся з досудовими вимогами до позичальника ОСОБА_1 в якій було зазначено про наявність заборгованості станом на 09.05.2023 року в розмірі 278700 грн та до поручителя ОСОБА_2 в якій було зазначено що станом на 19.06.2023 року існує заборгованість в розмірі 284 171,83 грн, тобто розмір заборгованості збільшився, хоча право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за користування кредитом припинилось з моменту направлення досудових вимог. Заявник також вказує про те, що у рішенні суду невірно зазначено дату укладеного кредитного договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 . У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Кредобанк» просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає що ОСОБА_2 є поручителем виконання зобов`язань взятих на себе ОСОБА_1 щодо виконання умов кредитного договору № 20443/2018 від 16.10.2018 року, а тому рішення суду про поділ майна подружжя не впливає на зменшення обсягу відповідальності поручителя за договором. Крім того, АТ «Кредобанк» зазначає, що дійсно додатковим договором №1 від 27.09.2022 року, укладеним між позивачем та ОСОБА_1 було внесено зміни в частині періодичності платежів, без зміни суми кредиту, без зміни відсоткової ставки, без зміни черговості погашення платежів. Відтак всі істотні умови кредитного договору залишились незмінними, а поручитель надав свою згоду на відповідальність за невиконання зобов`язання у вказаному розмірі погодивши зазначене в п.1.1.3 Договору поруки. Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ. Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону відповідає судове рішення суду першої інстанції. По справі встановлено, що 16.10.2018 року між Публічним акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 20443/2018 , відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 3.3, 4.1.1, 4.2 якого Банк видає позичальнику кредит в сумі 433800.00 грн на строк до 15.10.2025 року для здійснення повної/часткової оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу марки Hyundai, модель Elantra, 2018 року випусу, укладеного між позичальником та ТОВ «Богдан-Авто-Чернігів» з визначенням змінюваної процентної ставки, яка на момент укладення кредитного договору становила 12.00 % річних, та повернення суми кредиту щомісячно разом з нарахованими процентами відповідно до Графіку погашення заборгованості (а.с. 6-11). Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором за № 20443/2018 від 16.10.2018 року та перерахував ОСОБА_1 згідно меморіального ордера № 58046971 від 17.10.2018 року кошти в сумі 433800.00 грн (а.с. 27). На забезпечення взятих на себе зобов`язань ОСОБА_1 щодо виконання кредитного договору № 20443/2018 від 16.102018 року було укладено договір поруки № 20443/2018/2 від 16.10.2018 року між Публічним акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_2 , за умовами якого поручитель зобов`язувався відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов`язання в повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати відсотків та комісій за користування кредитом, пені, штрафів, неустойки. У випадку невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором кредитор письмово повідомляє поручителя про це із зазначенням суми заборгованості боржника. Поручитель зобов`язаний сплатити кредитору заборгованість протягом 7 календарних днів з моменту невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором. Публічне акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» змінило своє найменування на Акціонерне товариство "КРЕДОБАНК", що підтверджується копією Статуту АТ «КРЕДОБАНК» (а.с. 42,43). 18.07.2022 року ОСОБА_2 зверталася до АТ «КРЕДОБАНК» з письмовою заявою, в якій просила припинти договір поруки, на що їй було відмовлено (а.с. 71). Публічне акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» змінило своє найменування на Акціонерне товариство "КРЕДОБАНК", що підтверджується копією Статуту АТ «КРЕДОБАНК» (а.с. 42,43). Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06.12.2022 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 27.04.2023 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки з майна, що є у спільній сумісній власності подружжя і стягнення грошової компенсації вартості частки неподільного майна, що є спільною частковою власністю подружжя, автомобіль марки Hyundai-Elantra, д.н.з. НОМЕР_1 , виділено у власність ОСОБА_1 , з якого стягнуто на користь ОСОБА_2 188521 гривень 96 копійок компенсації замість її частки у праві спільної сумісної власності. 27.09.2022 року між АТ "КРЕДОБАНК" та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 1 до Кредитного договору № 20443/2018 від 16.10.2018 року, згідно з п.1 якого сторони погодили змінити порядок погашення заборгованості Позичальника шляхом підписання нового Графіку платежів. Пунктом 3 Додаткового договору №1 від 27.09.2022 року сторони передбачили, що умови кредитного договору продовжують свою дію в частині, що не суперечить цьому додатковому договору і сторони, шляхом підписання цього Додаткового договору підтверджують свої зобов`язання за кредитним договором. (а.с. 18,19) У зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань ОСОБА_1 та не сплати коштів відповідно до графіку платежів, АТ "КРЕДОБАНК" направив на його адресу досудову вимогу в якій було зазначено про невиконання зобов`язання позичальником протягом 81днів, утворенням у зв`язку з цим заборгованості, яка станом на 09.05.2023 року складає 278700,79 грн та вимагав протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку усунути порушення умов кредитного договору та погасити прострочену заборгованість в розмірі 23443.56 грн. У вимозі також зазначалось про те, що у випадку невиконання даної вимоги у визначений строк банк буде вимагати достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі у розмірі 278700,79 грн та сплати сіх нарахованих платежів передбачених кредитним договором. ( а.с. 37-39) Поручителю ОСОБА_2 також було направлено досудову вимогу № 85-9102266/23/2 в якій було зазначено що станом на 19.06.2023 року існує заборгованість за кредитним договором № 20443/2018 від 16.10.2018 року в розмірі 284 171,83 грн, поручитель у відповідності до п. 2.1 та 2.2 Договору поруки № 20443/2018/2 від 16.10.2018 року повинна сплатити протягом 7 календарних днів. ( а.с. 34-37) Згідно виписки по особовому рахунку відкритому АТ "КРЕДОБАНК" для обслуговування кредитного договору № 20443/2018/2 від 16.10.2018 року на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що починаючи з 16.11.2018 року позичальник ОСОБА_1 вносив щомісячні платежі в рахунок виконання договірних зобов`язань до 16 лютого 2023 року. (28-31) Згідно наданого банком розрахунку заборгованості на підтвердження позовних вимог станом на 10.07.2023 року виникла заборгованість за кредитним договором № 20443/2018/2 від 16.10.2018 року на загальну суму 294 125 гривень 50 копійок, яка складається із простроченої заборгованості за основним боргом (тіло) в сумі 250236 гривень 86 копійок, прострочених - процентів за основним боргом в сумі 36781 гривня 95 копійок, пені за період з 18.11.2019 року по 29.02.2020 року в сумі 60 гривень, штрафу за невиконання негрошового зобов`язання за період з 01.11.2019 року по 29.02.2020 року в сумі 7046 гривень 69 копійок, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 32-33). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Аналіз змісту цієї норми дозволяє визначити ряд умов, за наявності яких цивільно-правовий договір можна вважати укладеним: 1) сторони повинні досягти згоди з усіх істотних умов договору; 2) сторони мають досягти такої згоди у передбаченій законом формі. Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України). Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 цього Кодексу). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України). Отже, якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями статей 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, у якому передбачили умови його виконання, то ці умови мають виконуватись і свідчать про те, що момент досягнення домовленості настав. Сторони не заперечують наявності укладеного між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 кредитного договору № 20443/2018 від 16.10.2018 року та договору поруки між ОСОБА_2 та АТ «Кредобанк» № 20443/2018/2 від 16.10.2018 року укладеного на забезпечення взятих на себе ОСОБА_1 договірних зобов`язань. Частиною першою статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Згідно з частиною першою статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України). Таким чином, уклавши з АТ «Кредобанк» договір поруки ОСОБА_2 поручилась перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Укладеним договором поруки № 20443/2018/2 від 16.10.2018 року передбачено, що боржник та поручитель несуть солідарну відповідальність перед кредитором. У випадку коли поручителем сплачено кредитору суму поруки за цим договором до нього переходить право вимоги до боржника щодо відшкодування розміру сплаченої ним суми поруки та інших понесених витрат, пов`язаних з цим. Отже, доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для стягнення з відповідачки ОСОБА_2 наявної кредитної заборгованості у зв`язку з розірванням шлюбу та наявністю судового рішення про виділення у власність автомобіля Hyundai -Elantra, д.н.з НОМЕР_1 та його фактичним користуванням ОСОБА_1 не заслуговують на увагу суду. Висновок суду першої інстанції про те, що ні кредитний договір ні договір поруки ніким не оспорені, і вони є дійсними та мають виконуватися відповідно до положень ст. 629 ЦК України, незалежно від припинення шлюбних відносин між подружжям ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) є вірним. За умовами кредитного договору № 20443/2018 від 16.10.2018 року, сторони обумовили, що за користування кредитом встановлюється змінювана відсоткова ставка на умовах визначених розділом 3 Кредитного договору. Пунктами 3.3,3.4,3.5 , 3.6.2, 3.6.3, 3.7зазначеного вище договору передбачено, що на момент укладення договору значення змінюваної відсоткової ставки на перший період дії ставки визначається на рівні 12%, а починаючи з другого та всіх наступних періодів дії ставки відсотки за користування кредитом оплачуються відповідно до встановленого для цих періодів значення змінної відсоткової ставки. Перебіг першого періоду дії ставки починається з дати укладення договору та завершується 31.10.2020 року. Тривалість другого та всіх наступних періодів дії ставки дорівнює трьом календарним місяцям. Змінювана відсоткова ставка на другий та наступні періоди дії ставки визначається наступним чином: змінювана відсоткова ставка = Базовій ставці + 6% Маржа. Значення змінюваної процентної ставки залишається на попередньому рівні у випадку, якщо визначене на дату перегляду ставки значення змінюваної відсоткової ставки змінилось, менш ніж на один відсотковий пункт ( +/-1). При перегляді змінної відсоткової ставки для другого періоду дії ставки, дане обмеження не застосовується. Максимальна зміна значення змінної відсоткової ставки, протягом року кредитування, не може перевищувати 5% від значення змінної відсоткової ставки діючої на перший календарний день кредитування, при цьому рік кредитування визначається як кожні 12 місяців починаючи з дати зміни ставки на другий період ставки. Про зміну відсоткової ставки банк повідомляє позичальника шляхом надсилання письмового повідомлення на поштову адресу позичальника зазначену в цьому договорі не пізніше як за 15 календарних днів до дати зміни ставки. З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається збільшення відсоткової ставки за кредитом з січня 2021 року як це передбачено умовами кредитного договору. Після збільшення змінної відсоткової ставки боржник ОСОБА_1 продовжував виконання договірних зобов`язань. Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, не надав інформації щодо надсилання письмового повідомлення банком про зміну відсоткової ставки, але повідомив суд що ОСОБА_1 погоджується з розміром наявної заборгованості по кредиту та проведеними нарахуваннями банком відсотків по кредиту, пені та штрафів. Порука є спеціальним додатковим майновим заходом впливу, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника. Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша та друга статті 553 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Тобто закон пов`язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов`язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких інших умов основного договору. Згода поручителя може бути висловлена у будь-якій формі, зокрема, й письмового повідомлення, додаткової угоди тощо. У разі, якщо в договорі поруки передбачена, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов`язанням і строків їх виплати без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору є результатом досягнення певної домовленості між сторонами (банком і поручителем), а отже, поручитель дав згоду на зміну у майбутньому основного зобов`язання. Згідно з умовами пунктів 1.1.3, 2.7,4.2 договору поруки від 10 жовтня 2018 року поручитель своїм підписом на цьому договорі підтверджує що він ознайомився та зрозумів умови кредитного договору в тому числі умови застосування ( встановлення, зміну) змінюваної процентної ставки за користування кредитом по кредитному договору, та не має зауважень чи заперечень що до його змісту. Поручитель може надати згоду на збільшення обсягу його відповідальності за цим договором, у разі збільшення суми кредиту та/або продовження строку повернення кредиту та/або запровадження нових умов застосування ( встановлення,зміна) змінюваної процентної ставки по кредитному договору в бік збільшення, шляхом надання кредитору окремої письмової згоди на це, або укладення між кредитором та поручителем окремого додаткового договору до цього договору, або проставлення на відповідному договорі, яким вносяться ці зміни в кредитний договір свого підпису. Умови застосування зміненої відсоткової ставки ( встановлення,зміна визначені кредитним договором, подальший розмір змінюваної відсоткової ставки визначається як базова ставка + Маржа, в порядку визначеному кредитним договором. Підписанням цього договору, поручитель надає згоду на збільшення обсягу своєї відповідальності за цим договором у разі зміни (підвищення), в порядку та на умовах визначених кредитним договором, розміру змінюваної відсоткової ставки. Отже, у пунктами 1.1.3,2.7,4.2 договору поруки передбачено, що поручитель підтвердив, що він ознайомлений та згоден зі всіма умовами кредитного договору в тому числі і з умовами щодо застосування ( встановлення, зміни) змінюваної процентної ставки за користування кредитом та цим надав згоду на їх застосування. Зазначена умова договору поруки є результатом досягнення домовленості між сторонами, які є вільними у визначенні змісту зобов`язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Якщо умовами договору поруки передбачена можливість зміни розміру процентів в порядку, визначеному кредитним договором, в забезпечення якого надана порука, то підстави для її припинення, передбачені частиною першою статті 559 ЦК України, відсутні. Таким чином доводи апеляційної скарги щодо неповідомлення поручителя ОСОБА_2 про зміну відсоткової ставки, як того вимагають приписи ч.4 ст1056-1 ЦК України, не заслуговують на увагу суду, оскільки сторони договору поруки № 20443/2018/2 від 16.10.2018 року погодили можливість збільшення розміру відповідальності поручителя у разі зміни (підвищення), в порядку та на умовах визначених кредитним договором, розміру змінюваної відсоткової ставки без додаткового повідомлення про це поручителя. Позичальник ОСОБА_1 та АТ «Кредобанк» внесли до умов кредитного договору № 20443/2018 від 16.10.2018 року зміни, шляхом підписання додаткового договору № 1 від 27.09.2022 року в частині зміни порядку погашення позичальником заборгованості за кредитним договором шляхом підписання нового графіку платежів, без зміни суми кредиту, без зміни відсоткової ставки, без зміни черговості погашення платежів. Пунктом 2.7 договору поруки № 20443/2018/2 від 16.10.2018 року сторони передбачили випадки внесення змін до кредитного договору № 20443/2018 від 16.10.2018 року у письмовій формі шляхом надання кредитору окремої письмової згоди на це, або укладення між кредитором та поручителем окремого додаткового договору до цього договору, або проставлення на відповідному договорі, яким вносяться ці зміни в кредитний договір свого підпису у разі збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим договором, у разі збільшення суми кредиту та/або продовження строку повернення кредиту та/або запровадження нових умов застосування ( встановлення,зміна) змінюваної процентної ставки по кредитному договору в бік збільшення, але зміни порядку погашення позичальником заборгованості за кредитним договором не є тими змінами, які повинні погоджуватись з поручителем у письмовій формі. Доводи апеляційної скарги про збільшення кредитної заборгованості після направлення досудової вимоги спростовуються наступним. Пунктами 4.7, 4.8 кредитного договору № 20443/2018 від 16.10.2018 року передбачено, що банк у випадках передбачених п.2.10 договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, відсотків, комісій та інших належних до сплати платежів за цим кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника, який зобов`язаний після отримання повідомлення банку передбаченого п.4.7 договору усунути порушення умов кредитного договору вказаних у повідомленні протягом 30 календарних днів із дати отримання такого повідомлення. Якщо позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов`язаний достроково повернути кредит, відсотки , комісії та інші належні до сплати платежі за кредитним договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення банку. На адресу позичальника ОСОБА_1 банком було направлено досудову вимогу № 85-9102266/23 від 09.05.2023 року в якій банк вимагав усунути порушення умов кредитного договору та погасити прострочену заборгованість в розмірі 23443.56 грн. У вимозі також зазначалось про те, що у випадку невиконання даної вимоги у визначений строк банк буде вимагати достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі у розмірі 278700,79 грн та сплати сіх нарахованих платежів передбачених кредитним договором. Отже, виходячи зі змісту вимоги, яка була направлена на адресу ОСОБА_1 банк не скористався своїм правом дострокової вимоги передбачене пунктами 4.7, 4.8 кредитного договору, оскільки вимоги банку у вимозі № 85-9102266/23 від 09.05.2023 року зводились до необхідності сплати позичальником суми простроченої заборгованості і не стосувались вимоги про дострокове повернення всієї суми заборгованості. Позивач направляв досудову вимогу № 85-9102266/23/2 від 19.06.2023 року поручителю про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором в якій було зазначено що станом на 19.06.2023 року існує заборгованість за кредитним договором № 20443/2018 від 16.10.2018 року в розмірі 284 171,83 грн, яку поручитель у відповідності до п. 2.1 та 2.2 Договору поруки № 20443/2018/2 від 16.10.2018 року повинна сплатити протягом 7 календарних днів. Отже, банк скористався правом вимоги на дострокове повернення кредиту. Обов`язок погашення кредиту настав достроково у повному обсязі через 30 днів після вимоги від 19.06.2023 року року. Виходячи з умов договору банк мав право проводити нарахування відсотків, пені, комісії та інших нарахувань на протязі 30 днів після направлення досудової вимоги на адресу позичальника чи поручителя. Суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального чи процесуального права, що може бути підставою для скасування судового рішення. Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 09 листопада 2023 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий: Судді: