Постанова 4817 № 607/13360/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/13360/23Головуючий у 1-й інстанції Позняк В.М. Провадження № 22-ц/817/196/24 Доповідач - Хома М.В. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 січня 2024 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючої- Хома М.В. суддів - Гірський Б. О., Костів О. З., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Притули Оксани Богданівни на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 листопада 2023 року, постановлену суддею Позняком В.М., про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом та виселення, - ВСТАНОВИВ: У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаним позовом, який обгрунтовано тим, що позивачка є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , який вона набула у власність на підставі договору дарування жилого будинку від 14.10.2011 року. Відповідач є колишнім чоловіком позивачки, шлюб із яким розірвано 18.05.2023 року. Оскільки ОСОБА_2 більше не є членом сім"ї власниці будинку, однак продовжує проживати у належному їй будинку і в добровільному порядку відмовляється виселитися, чим порушує права позивачки, тому просила усунути перешкоди у користуванні належному їй житловому будинку шляхом припинення ОСОБА_2 сервітуту на користування чужим житлом, виселення ОСОБА_2 з житлового будинку по АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення та звільнення житла від належного відповідачу майна. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 23 листопада 2023 року клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі задоволено. Зупинено провадження по справі до вступу в законну силу рішення у цивільній справі № 607/21951/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Зобов`язано сторони повідомити суд про вступ в законну силу рішення у цивільній справі № 607/21951/23. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Притула О.Б. просить ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 23.11.2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Адвокат Притула О.Б. зазначає, що предмет заявленого ОСОБА_2 спору про поділ майна не стосується підстав, з яких ОСОБА_1 заявлено позов про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом припинення сервітуту на право користування чужим житлом та виселення. Так, позовна вимога заявлена ОСОБА_1 як одноосібною власницею житлового будинку, який вона набула на підставі договору дарування. Тобто, в силу п. 2 ч. 1 ст. 57 СК України цей будинок є її особистою приватною власністю. У скарзі зазначено, що жодних прав ОСОБА_2 на будинок під літ. "А", АДРЕСА_1 , станом на дату подання позову та на даний час не має і таке право у нього раніше не виникало, тому представник позивача вважає, що ухвала суду про зупинення провадження постановлена передчасно. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Варода П.Б. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим. Цивільні справи № 607/13360/23 та № 607/21951/23 є взаємопов`язаними, оскільки від вирішення питання про визнання житлового будинку АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності сторін в межах цивільної справи №607/21951/23, залежить подальший розгляд даної цивільної справи, предметом позову якої є усунення перешкод у користуванні спірним житлом шляхом припинення сервітуту на право користування чужим житлом та виселення. Доводи апелянта про те, що спірний житловий будинок є її особистою приватною власністю, представник відповідача вважає необґрунтованими, позаяк саме в межах цивільної справи №607/21951/23 буде вирішуватися питання про права ОСОБА_2 на спірний житловий будинок, зокрема, належність житлового будинку до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя та визнання за останнім права власності на 1/2 частину цього будинку. Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Обставини справи. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 21.10.2004 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 18.05.2023 року. Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна, номер інформаційної довідки 339656028 від 19.07.2023 року, ОСОБА_1 є власником житлового будинку, літ. А по АДРЕСА_1 , загальною площею 147, 5 кв.м., житловою площею 72, 9 кв.м., частка власності 1/1, підстава виникнення права власності - договір дарування ВРН 714941 від 14.10.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Боднарчук О.І. За реєстром №2931. В провадженні Тернопільського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа № 607/21951/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Ухвалою суду від 14.11.2023 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Предметом позову у справі № 607/21951/23 є, в тому числі, вимоги про визнання житлового будинку АДРЕСА_1 , об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та визнання за ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя права власності на 1/2 частину спірного житлового будинку. Із змісту позовної заяви ОСОБА_2 у справі № 607/21951/23 вбачається, що житловий будинок під літ. А по АДРЕСА_1 подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будували разом, починаючи з 2005 року, на земельній ділянці, яка належала матері ОСОБА_1 - ОСОБА_4 ОСОБА_2 безпосередньо займався організаційним плануванням будівництва, отримання усіх необхідних дозвільних документів на будівництво, придбанням будівельних матеріалів, замовленням підрядних робіт. У сторін була домовленість, що після завершення будівництва право власності буде оформлено за ОСОБА_1 , а майно буде спільною сумісною власністю. З часу завершення будівництва ОСОБА_2 постійно проживає у будинку під літ. А по АДРЕСА_1 близько 10 років, вказаний будинок є його постійним житлом. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Зупиняючи провадження по справі, суд виходив з того, що вирішення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя прямо пов"язане та впливає на наслідки розгляду даної справи. Вказаний висновок суду є законним і обґрунтованим, з огляду на наступне. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов"язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об"єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Між даною справою та справою №607/21951/23 існує тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в справі №607/21951/23, будуть мати преюдиційне значення для справи за позовом ОСОБА_1 . Враховуючи, що однією з вимог позову у справі №607/21951/23 є вимоги про визнання житлового будинку АДРЕСА_1 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнання за ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя права власності на 1/2 частину вищевказаного нерухомого майна, а в даній справі позивачка просить виселити відповідача ОСОБА_2 з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення, та звільнення житла від неналежного відповідачу майна, тому законним і обгрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що розгляд даної справи безпосередньо залежить від вирішення справи №607/21951/23. Доводи апеляційної скарги про те, що спірний житловий будинок є особистою приватною власністю позивача, а відповідач вселився у спірний будинок у зв"язку з укладенням шлюбу з ОСОБА_1 , зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, захист права власності ОСОБА_1 не може бути поставлений у залежність від імовірного набуття ОСОБА_2 у майбутньому права на частку у майні, а право ОСОБА_1 на вільне володіння, користування та розпорядження майном уже порушене і підлягає захисту, колегія суддів оцінює критично, оскільки зупинення провадження у справі про виселення зі спірного житлового будинку колишнього члена сім"ї позивачки є тимчасовим заходом і не позбавляє позивачку права володіння, користування та розпорядження спірним будинком. Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, суттєвими не являються і не спростовують висновків суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ)вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERS v. UKRAINE, № 4909/04,§ 58,ЄСПЛ, від 10лютого 2010року). Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Притули Оксани Богданівни - залишити без задоволення. Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 листопада 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Постанову суду апеляційної інстанції складено 16 січня 2024 року. Головуюча Хома М.В. Судді Гірський Б.О. Костів О.З.