Постанова 4824 № 361/7809/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 січня 2024 року м. Київ Справа №361/7809/21 Провадження № 22-ц/824/5670/2024 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. сторонии: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло Уют Сервіс», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Шаталова Артема Федоровича на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло Уют Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2021 року ТОВ «Житло Уют Сервіс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги. Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Між відповідачем та позивачем 18 липня 2018 року укладені договори: про участь у витратах по утриманню житлового будинку і прилеглої до нього території № 447/6-а/635-У, про надання додаткових послуг з утримання будинків та житлового комплексу і умови користування об`єктами житлового комплексу № 447/6-а/635, про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 447/6-а/635-Т та з 01 березня 2020 року договір № 289 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 від 26 лютого 2020 року, згідно з яким відповідач отримує послуги та користується ними у повному обсязі. Позивач вказував, що станом на 30 серпня 2021 року у відповідача за несвоєчасну та неповну оплату за спожиті житлово-комунальні послуги утворився борг в сумі 127 702,65 грн, що складається з основного боргу за період з грудня 2018 року по липень 2021 року в розмірі 121 575,10 грн, інфляційних нарахувань в розмірі 641,19 грн, 3 % річних в розмірі 5 486,36 грн. Не проведення відповідачем розрахунків відображається на фінансовому стані ТОВ «Житло Уют Сервіс», що зумовлює неповноцінне його функціонування, неможливістю в повній мірі займатися утриманням будинку та прибудинкової території, а також своєчасно проводити податкові відрахування. Ураховуючи наведене, ТОВ «Житло Уют Сервіс» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 127 702,65 грн. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2022 року витребувано у ТОВ «Житло Уют Сервіс» належним чином завірені копії документів щодо: облаштування квартири АДРЕСА_1 лічильником обліку теплової енергії; спожитої будинком АДРЕСА_1 теплової енергії за кожен місяць окремо за період з грудня 2018 року по липень 2021 року; розрахунку вартості спожитої квартирою АДРЕСА_1 теплової енергії у розрізі кожного місяця в період з грудня 2018 року по липень 2021 року (структуру тарифів, нормативи (норми) споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості, тощо). Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2023 року позовні вимоги ТОВ «Житло Уют Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житло Уют Сервіс» заборгованість за отримані житлово-комунальні послуги у розмірі 121 575,10 грн, 3 % відсотки річних за прострочення виконання зобов`язань у розмірі 5 486,36 грн, інфляційні нарахування у розмірі 641,19 грн, а також судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач свої зобов`язання за договором виконує в повному обсязі. Натомість, відповідач, всупереч Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також умовам укладеного між сторонами договору не виконує належним чином свої зобов`язання за договором у зв?язку із чим за період з грудня 2018 року по липень 2021 року утворилась заборгованість у розмірі 121 575,10 грн, яка підлягає стягненню у судовому порядку. Доказів неналежного надання позивачем послуг відповідач не надав. Суд також дійшов висновку про наявність підстав для стягнення 3 % річних в розмірі 5 486,36 грн та інфляційних втрат в розмірі 641,19 грн, відповідно до статті 625 ЦК України. Суд вказав, що строки позовної давності позивачем не пропущено. 25 липня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шаталов А. Ф. подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не прийняв заперечення сторони відповідача проти позовних вимог, а лише зазначив, що вони не спростовують доводів позивача. Заявник вказує, що розрахунок заборгованості здійснено за формулою, яка не міститься у постанові Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Формула та Методика розрахунків не застосована позивачем всупереч укладеному договору. Позивач в порушення підпункту 5.1.13 пункту 5.1 статті 5 укладеного договору неправомірно вимагає від відповідача здійснити оплату фактично не отриманих послуг. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28липня 2023 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шаталова А. Ф. на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2023 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали. Ухвала мотивована тим, що заявник не ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Таким чином заявнику необхідно було надати суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням підстав для його поновлення. 16 серпня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шаталов А. Ф. на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року подав до Київського апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Шаталова А. Ф. про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2023 року задоволено та поновлено його. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Шаталова А. Ф. на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2023 року у справі за позовом ТОВ «Житло Уют Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги. Витребувано із Броварського міськрайонного суду Київської області матеріали справи № 361/7809/21 за позовом ТОВ «Житло Уют Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги. 03 жовтня 2023 року матеріали справи № 361/7809/21 надійшли до Київського апеляційного суду. Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки ціна позову у даній справі становить 127 702,65грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 100 = 268400,00 грн). А за правилами частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. 11 жовтня 2023 року ТОВ «Житло Уют Сервіс» подало до Київського апеляційного суду відзив, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2023 року - без змін. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла таких висновків. Встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 18 липня 2018 року між ТОВ «Житло Уют Сервіс» та ОСОБА_1 укладено договір про участь у витратах по утриманню житлового будинку і прилеглої до нього території № 447/6-а/635-У з додатком до даного договору № 1, договір з додатками про надання додаткових послуг з утримання будинків та житлового комплексу і умови користування об`єктами житлового комплексу № 447/6-а/635, договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 447/6-а/635-Т та додаток № 1 до нього, а також 26 лютого 2020 року укладено договір № 289 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , з додатками, який набрав чинності з 01 березня 2020 року, згідно з яким ОСОБА_1 отримує зазначені в договорі послуги та користується ними у повному обсязі. Відповідно до статей 3, 4 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 18 липня 2018 року № 447/6-а/635-Т, сторони договору дійшли згоди, що розрахунок розміру щомісячної плати за надані послуги здійснюється із застосуванням відповідних змін тарифів, внесення письмових двосторонніх змін до цього договору не вимагається. Згідно з зазначеними укладеними договорами розрахунковим періодом є календарний місяць, платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, передбачено обов`язок оплачувати послуги в установлений договором строк. На виконання ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2022 року позивачем надано належним чином завірені копії акту введення в експлуатацію вузла комерційного обліку тепла від 20 жовтня 2020 року, актів про зняття показників рахування теплової енергії за період з грудня 2018 року по квітень 2019 року, з листопада 2019 року по квітень 2020 року, з листопада 2020 року по квітень 2021 року, розрахунку вартості спожитої квартирою за кожен місяць за період з грудня 2018 року по липень 2021 року, рішення Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області № 793 від 06 листопада 2018 року. Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість за надані житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 перед ТОВ «Житло Уют Сервіс» за період з грудня 2018 року по липень 2021 року становить 121 575,10 грн. Проте, вказана заборгованість ОСОБА_1 не погашена, що і слугувало підставою для звернення ТОВ «Житло Уют Сервіс» з цим позовом до суду. У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з?ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. У статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначений порядок оплати житлово-комунальних послуг. Положеннями статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за встановленими цінами/тарифами, у строки, встановлені відповідними договорами. 18 липня 2018 року між ТОВ «Житло Уют Сервіс» та ОСОБА_1 укладено договір про участь у витратах по утриманню житлового будинку і прилеглої до нього території № 447/6-а/635-У з додатком до даного договору № 1, договір з додатками про надання додаткових послуг з утримання будинків та житлового комплексу і умови користування об`єктами житлового комплексу № 447/6-а/635, договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 447/6-а/635-Т та додаток № 1 до нього, а також 26 лютого 2020 року укладено договір № 289 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , з додатками, який набрав чинності з 01 березня 2020 року, згідно з яким ОСОБА_1 отримує зазначені в договорі послуги та користується ними у повному обсязі. Відповідно до статей 3, 4 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 18 липня 2018 року № 447/6-а/635-Т, сторони договору дійшли згоди, що розрахунок розміру щомісячної плати за надані послуги здійснюється із застосуванням відповідних змін тарифів, внесення письмових двосторонніх змін до цього договору не вимагається. Згідно з зазначеними укладеними договорами розрахунковим періодом є календарний місяць, платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, передбачено обов`язок оплачувати послуги в установлений договором строк. Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за встановленими цінами/тарифами, у строки, встановлені відповідними договорами. Власник квартири за нормами Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» є співвласником багатоквартирного будинку та відповідно є співвласником всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинно сплачувати свою частку витрат у загальних витратах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року зі змінами та доповненнями передбачено, що власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуг з управління багатоквартирним будинком). Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом статей 610, 612ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Відповідно до розрахунків зі споживачем, за період за період з грудня 2018 року по липень 2021 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 121 575 грн 10 коп. Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Тому, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц. Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України). Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. Установивши, що позивач свої зобов`язання за договором виконує в повному обсязі, натомість, відповідач, всупереч Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також умовам укладеного між сторонами договору не виконує належним чином свої зобов`язання за договором у зв?язку із чим за період з грудня 2018 року по липень 2021 року утворилась заборгованість у розмірі 121 575,10 грн, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для стягнення указаної заборгованості. Доказів неналежного надання позивачем послуг відповідач не надав. Також є правильним висновок суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 3 % річних у розмірі 5 486,36 грн та інфляційних втрат у розмірі 641,19 грн, які нараховані відповідно до статті 625 ЦК України. Аргументи заявника про те, що нарахування заборгованості мало було здійснюватися відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послугзатвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 є безпідставними, оскільки вказана методика не могла бути застосована так як мешканцями будинку не було прийнято рішення про модель укладення договірних відносин з виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вимога щодо обрання моделі укладення договірних відносин з виконавцем комунальних послуг з?явилась з уведенням у дію з 01 травня 2019 року Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», в той час як договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 447/6-а/635-Т був укладений 18 липня 2018 року, тобто до застосування такої вимоги. Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2023 року - без змін, оскільки підстав для скасування судового рішення немає. Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, розподіл судових витрат у зв?язку зі сплатою судового збору відповідно до статті 141 ЦПК України апеляційним судом не здійснюється. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шаталова Артема Федоровича залишити без задоволення. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2023 року залишити без змін. Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус Судді: Л.Д. Поливач О.І. Шкоріна