Ухвала КАС ВС № 420/15075/23

УХВАЛА 17 січня 2024 року м. Київ справа №420/15075/23 адміністративне провадження № К/990/1821/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року у справі №420/15075/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Сухопутні війська Збройних Сил України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: В червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Сухопутні війська Збройних Сил України, в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 щодо нерозгляду рапортів ОСОБА_1 від 20 травня 2023 року та від 05 червня 2023 року про звільнення з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами - у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за хворою матір`ю; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 та Військову частину НОМЕР_2 розглянути рапорти ОСОБА_1 від 20 травня 2023 року та від 05 червня 2023 року про звільнення з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами - у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за хворою матір`ю, з урахуванням висновків суду, які будуть викладені в судовому рішенні. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року в задоволені позову відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року скасовано. Ухвалено по справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 щодо не розгляду рапортів ОСОБА_1 від 20 травня 2023 року та від 05 червня 2023 року про звільнення з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 та Військову частину НОМЕР_2 розглянути рапорти ОСОБА_1 від 20 травня 2023 року та від 05 червня 2023 року про звільнення з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та повідомити позивача про прийняті рішення. 05 грудня 2023 року Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду апеляційної інстанції з заявою про роз`яснення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року. В заяві зазначено, що керуючись пунктом 14 розділу ІІ Інструкції №735 заявнику не зрозуміло, яке відповідач має прийняти рішення за результатом розгляду рапортів позивача по суті. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про роз`яснення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року. Не погодившись із оскаржуваним судовим рішенням, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Із змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що відмовляючи у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до частин 1, 2 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Виходячи з приписів вказаної норми, підстави для роз`яснення судового рішення існують лише тоді, коли судове рішення є незрозумілим, та без такого роз`яснення його тяжко виконати, оскільки, високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнюючи чи унеможливлюючи його виконання. Суди повинні враховувати, що рішення не повинно містити зайвої деталізації (викладення змісту ухвал суду про рух справи або ухвал, поставлених у судовому засіданні, іншої інформації тощо), яка не має правового значення для вирішення справи. Необхідність роз`яснення судового рішення виникає тоді, коли воно є нечітким за змістом, неясним і незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть його виконувати. Отже, роз`ясненню підлягає судове рішення, яким суд розв`язав спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин. Розглянувши подану позивачем заяву, суд апеляційної інстанції встановив, що Військова частина НОМЕР_1 зазначає, що пунктом 14 розділу ІІ Інструкції №735 визначено вичерпний перелік рішень, які може прийняти відповідач за наслідком розгляду заяви, а тому заявнику не зрозуміло яке рішення має бути прийнято відповідачем на виконання рішення суду. При цьому, заявник зазначив, що військова частина виконала вимоги пункту 14 розділу ІІ Інструкції №735 шляхом прийняття до свого провадження рапортів позивача на які надала відповіді. Однак, приймаючи постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року, колегією суддів апеляційного суду було зазначено, що вказані вище листи не свідчать про належний розгляд рапортів позивача та було зобов`язано відповідачів розглянути рапорти ОСОБА_1 про звільнення з військової служби на підставі підпункту г пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та повідомити позивача про прийняті рішення. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача, оскільки Військова частина НОМЕР_1 звертаючись до суду з заявою про роз`яснення постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року фактично не погоджується з прийнятим судом рішення, що є підставою для звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою, а не з заявою про роз`яснення судового рішення. Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у роз`ясненні постанови, правильно застосував положення статті 254 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року у справі №420/15075/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Сухопутні війська Збройних Сил України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіА.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов