LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС200/18087/21

від 17.01.2024 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2023 рок…

УХВАЛА 17 січня 2024 року м. Київ справа № 200/18087/21 адміністративне провадження № К/990/1271/24 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білоуса О.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів» до Головного управління ДПС у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 30 серпня 2021 року №0095451814, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2016 року на 3 598 040 грн; від 16 листопада 2021 року №0136941814, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за березень 2016 року у розмірі 700686 грн; зобов`язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про узгодження суми 700686 щодо ТОВ «ВО «СЗВІ», а також платіжні реквізити ТОВ «ВО СЗВІ». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2023 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30 серпня 2021 року №0095451814 та від 16 листопада 2021 року №0136941814. Зобов`язано відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про узгодження суми 700686 грн щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів», а також платіжні реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів». Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Донецькій області на користь позивача судовий збір у розмірі 22700 грн. У задоволенні клопотання представника позивача Марченка Дмитра Івановича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Донецькій області вже зверталося до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 9 жовтня 2023 року, від 14 листопада 2023 року та від 18 грудня 2023 року були повернуті скаржнику, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 9 січня 2024 року ГУ ДПС у Донецькій області в четверте звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2023 року. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України. Як на підставу до відкриття касаційного провадження у цій справі заявник посилається зокрема на пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. У скарзі ГУ ДПС у Донецькій області викладено обставини справи, процитовано норми права, зроблено вказівку на постанови Верховного Суду від 6 серпня 2019 року у справі №520/8681/18 та від 6 березня 2023 року у справі №810/2714/15. Водночас контролюючим органом не обґрунтовано, в чому саме полягало неправильне застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій, в чому висновки судів попередніх інстанцій, з урахуванням додатково встановлених обставин та доказів, суперечать правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства України, посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, що не є належим викладенням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті). Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення касаційної скарги. Проте перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Крім того, необхідно зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2023 року повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя О.В.Білоус

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»