Постанова 4852 № 160/29515/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/29515/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року (суддя Неклеса О.М., повне судове рішення складено 24 листопада 2023 року) в справі № 160/29515/23 за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі ВПВР) про визнання протиправними дій щодо повернення виконавчого документа - ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 160/11464/20 стягувачу без прийняття його до виконання; визнання протиправним та скасування рішення-повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 24 жовтня 2023 року № 05.1-33/38030; зобов`язання прийняти виконавчий документ - ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 160/11464/20 до виконання та відкрити виконавче провадження. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року позов задоволено, визнано протиправними дії відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо повернення виконавчого документа - ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 160/11464/20 стягувачу ОСОБА_1 без прийняття його до виконання; визнано протиправним та скасоване рішення відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 24 жовтня 2023 року № 05.1-33/38030; зобов`язано відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийняти виконавчий документ - ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі № 160/11464/20 до виконання та відкрити виконавче провадження. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення нора процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вказує, що виконавчий документ повернуто ОСОБА_1 через не зазначення у цьому виконавчому документі її як стягувача, не зазначення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. Звертає увагу на неможливість відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, оформленим з порушенням норм законодавства. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін. Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року накладено на керівника суб`єкта владних повноважень - начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 штраф у розмірі 53 680,00 грн., з них: 26 840 грн. стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Козака Юрія Івановича на користь ОСОБА_1 , 26 840 грн. - на користь Державного бюджету України, на наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA118999980313090106000026007; Код класифікації доходів бюджету 21081100. В ухвалі зазначено стягувача - Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795, адрес: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5. В резолютивній частині ухвали зазначено, що ухвала суду є виконавчим документом. Ухвала суду набрала законної сили 09 жовтня 2023 року. ОСОБА_1 звернулася до ВПВР із заявою від 13 жовтня 2023 року про відкриття виконавчого провадження на підставі вищевказаної ухвали суду. Від ВПВР засобами поштового зв`язку позивач отримала повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 24 жовтня 2023 року №05.1-32/38030 у зв`язку з невідповідністю виконавчого документу вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Суд першої інстанції вказав, що відповідачем не зазначено, яким саме вимогам не відповідає виконавчий документ, тобто відповідач не зазначив, в чому саме полягає невідповідність ухвали суду вимогам, які пред`являються до виконавчого документу, тому дійшов висновку, що повідомлення відповідача про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання не відповідає вимогам щодо чіткості та зрозумілості, породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації прав позивача. Також судом першої інстанції звернуто увагу, що прийнявши виконавчий документ до виконання, відповідач не позбавлений можливості встановити всю необхідну для нього інформацію, яка б дозволяла здійснити виконання рішення суду. Відповідач не конкретизував, у чому саме полягає невідповідність виконавчого документу Закону України «Про виконавче провадження», не використав всі надані йому Законом права, а поклав надмірний тягар на позивача з вжиття необхідних дій для виконання рішення суду, що набрало законної сили. Також судом першої інстанції вказано, що оскільки в резолютивній частині ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року зазначено про стягнення 26 840 грн. з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Козака Ю.І. на користь ОСОБА_1 , то ОСОБА_1 є стягувачем. Щодо строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції врахував, що ухвала суду набрала законної сили негайно після її підписання. Позивач відразу ж звернулася до органів державної виконавчої служби, як того вимагають приписи КАС, а відповідач вдався до надмірного формалізму, оскільки відмова у прийнятті виконавчого документу з формальних підстав перешкоджає здійсненню та розпорядженню позивачем своїми правами та порушує принцип справедливості. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач повернув виконавчий позивачу фактично з формальних підстав, чим вчинив протиправні дії, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача прийняти виконавчий документ до виконання та відкрити виконавче провадження. Суд визнає приведені висновки необґрунтованими, з огляду на наступне. Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року в справі № 160/11464/20, яке набрало законної сили 24 листопада 2020 року, задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23 березня 2020 року № 3636-4283/П-03/8-0400/20 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 03 березня 2020 року про перерахунок пенсії, відповідно до Закону України «Про прокуратуру»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ в редакції Закону № 2663-ІII від 12 липня 2001 року, що діяла на час призначення пенсії, з 13 грудня 2019 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 28 лютого 2020 року за № 18-19вих20, без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення відповідно до вимог ст. 382 КАС України. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року в справі №160/11464/20 задоволено клопотання ОСОБА_1 , накладено на керівника суб`єкта владних повноважень - начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Козака Юрія Івановича штраф у розмірі 53 680,00 грн., з них: 26 840,00 грн. стягнуто з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Козака Юрія Івановича на користь ОСОБА_1 , 26 840,00 грн. стягнуто з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Козака Юрія Івановича на користь Державного бюджету України. ОСОБА_1 13 жовтня 2023 року подано до ВПВР заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року в справі №160/11464/20. Повідомленням ВПВР від 24 жовтня 2023 року № 05.1-32/38030 повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання ОСОБА_1 у зв`язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Спірним в цій справі є питання правомірності повернення виконавчого документу (ухвали про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень відповідача штрафу в порядку статті 382 КАС України) стягувачу без виконання. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), відповідно до статті 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За приписами статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (пункт 2 частини першої). Відповідно до частини другої статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною третьою статті 382 КАС України половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Положеннями частини шостої статті 382 КАС України передбачено, що ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції. Відтак, ухвала про стягнення з керівника суб`єкта владних повноважень відповідача штрафу, накладеного в порядку контролю за виконанням судового рішення, є виконавчим документом у розумінні статті 3 Закону № 1404-VIII. Вимоги до виконавчого документа встановлені статтею 4 Закону № 1404-VIII, згідно з частиною першою якої у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 1404-VIII у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним. Частиною четвертою 4 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання) (пункт 1); виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону (пункт 6). Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі №160/11464/20 як виконавчий документ про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень - начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Козака Ю.І. штрафу у розмірі 53 680,00 грн., з них: 26 840,00 грн. стягнуто на користь ОСОБА_1 , 26 840,00 грн. стягнуто на користь Державного бюджету України, містить найменування двох стягувачів ОСОБА_1 та Державна судова адміністрація України, оскільки містить положення про стягнення на користь ОСОБА_1 та Державного бюджету України половини суми штрафу. Окремо в ухвалі зазначено найменування стягувача Державної судової адміністрації України та реквізити, за якими здійснюється перерахування стягнутої суми штрафу на користь бюджету. Відтак, доводи апелянта про не зазначення в резолютивній частині ухвали як виконавчому документу найменування стягувача ОСОБА_1 є помилковим. Разом з тим, у виконавчому документі в порушення пункту 3 частини першої статті 4 Закону № 1404-VIII не зазначено адреса місця проживання чи перебування стягувача ОСОБА_1 . Також, як вірно зазначає відповідач, у виконавчому документі не вказаний строк пред`явлення виконавчого документу до виконання, що є порушенням пункту 7 частини першої статті 4 Закону № 1404-VIII, як й не зазначено дати набрання рішенням законної сили, що є порушенням пункту 6 частини першої статті 4 Закону № 1404-VIII. Відтак, аргументи апелянта про невідповідність вимогам, передбаченим статтею 4 Закону № 1404-VIII, виконавчого документа є підтвердженими в ході апеляційного перегляду справи. Доводи позивача, підтримані судом першої інстанції, що повідомлення про повернення виконавчого документу як індивідуальний не відповідає принципам обґрунтованості, тому є протиправним, суд відхиляє, адже повідомлення містить посилання на невідповідність ухвали вимогам, що пред`являються до виконавчого документу, а відсутність конкретно визначених недоліків, з урахуванням доведеності наявності цих недоліків, не свідчить про протиправність такого рішення виконавця. Крім того, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року в справі № 160/11464/ скасована ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року про накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ у Дніпропетровській області в порядку статті 382 КАС України, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень - відповідача, тому ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року як виконавчий документ не може бути пред`явлена до примусового виконання. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення. Керуючись статтями 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року в справі № 160/29515/23 задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року в справі № 160/29515/23 за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії скасувати. Ухвалити в справі № 160/29515/23 нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення 17 січня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 17 січня 2024 року. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.М. Іванов суддя В.Є. Чередниченко