Постанова 4852 № 280/1733/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 січня 2024 року м. Дніпросправа № 280/1733/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Баранник Н.П., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 ро ку (головуючий суддя: Сіпака А.В.) по адміністративній справі № 280/1733/23, розглянутої у спрощеному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 22.03.2023 року звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ), в якій просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплати позивачу грошової допомоги з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди при звільнені з військової служби відповідно до Постанови КМУ від 22.09.2010 року №889; зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу грошову допомогу з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка не була включена до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби відповідно до Постанови № КМУ від 22.09.2010 року №

889. В обґрунтування позову зазначено, що при звільненні з військової служби відповідачем одноразова грошова допомога нарахована та виплачена без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди, що входила до складу отримуваного позивачем грошового забезпечення, і яку він отримував на момент звільнення з військової служби, що є порушенням прав позивача. У відзиві на позов відповідач зазначає про безпідставність заявлених вимог та просить у їх задоволенні відмовити. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.05.2023 року позовні вимоги задоволено, визнані протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу одноразової грошової допомоги з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка передбачена постановою КМК від 22.09.2010 року № 889, з урахуванням раніше виплачених сум. На користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань в/ч НОМЕР_1 стягнуті витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 1000,00 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права та процесуального права, відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв`язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Справа судом апеляційної інстанції розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду у відповідності до ст. 308 КАС України в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно матеріалів справи позивач проходив службу у в/ч НОМЕР_1 , наказом командира якої № 248 від 09.09.2015 року його звільнено у запас відповідно до пп. «б» (за станом здоров`я) ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку зі звільненням; виплачена грошова допомога при звільнені з військової служби у запас у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 22 календарних роки, а також виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 60 % з 01.09.2015 року по 09.09.2015 року. На запит позивача листом за №971 від 24.02.202з року в/ч НОМЕР_1 повідомила про те, що правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги по звільненню з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою КМ України №889 від 22.09.2010 року, відсутні, оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога у разі звільнення військовослужбовця зі служби. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду. Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне. Приписами ч.1,2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 року (з наступними змінами, далі Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до абз.1 ч. 2 ст. 15 Закону №2011-XII(в редакції закону, чинного на час виникнення спірних правовідносин), військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ, а також порядок виплати військовослужбовцям ЗСУ одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби визначено Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260 ( у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі Інструкція №260), якою передбачено, що щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога у разі звільнення військовослужбовця. Кабінет Міністрів України прийняв 22.09.2010 року постанову №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі постанова №889), якою з 01.10.2010 року установив щомісячну додаткову грошову винагороду, зі змісту якої слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер. На виконання постанови №889 Міністр оборони України наказом від 15.11.2010 року затвердив Інструкцію №595 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям ЗСУ». Враховуючи, що нормами Закону № 2011-ХІІ встановлено право військовослужбовців на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, застосуванню підлягають норми Закону № 2011-ХІІ та постанови №889, а не інструкції №595. З наведених вище мотивів до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми Інструкції №260 в частині обмеження включення до грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, щомісячної додаткової грошової винагороди. Відтак щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби. Як слідує з матеріалів справи, щомісячна додаткова грошова винагорода виплачувалась позивачу постійно щомісяця до дня звільнення його із військової служби. Здійснивши аналіз доказів у справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги при звільненні, передбаченої ст.15 Закону №2011-XII, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889, є протиправними, а відтак відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою №

889. Суд першої інстанції при розгляді справи правомірно врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі 825/997/17 від 10.11.2021 року, яка обов`язкова до застосування згідно п.5 ст.242 КАС України, та дійшов вірного висновку про пріоритетність законів у порівнянні з підзаконними актами, оскільки зазначені положення Інструкцій №260, №595 звужують обсяг встановлених законом прав військовослужбовців. Посилання апелянта на порушення терміну звернення до суду із позовом є неспроможним, оскільки відповідно до правових висновків Верховного Суду по справам № 807/363/18 від 13.03.2019 року, №820/5285/17 від 10.05.2019 року, № 520/8887/2020 від 26.01.2022 року позивач має право звертатися до суду з позовними вимогами щодо виплати одноразової грошової допомоги без обмеження будь-яким строком. Суд першої інстанції врахував обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, та правомірно визначив розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 000,0 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Викладене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні. Керуючись ст. 315, 316,321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року по адміністративній справі № 280/1733/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до п.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник