Постанова 4850 № 200/4025/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2024 року справа №200/4025/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Казначеєв Е.Г., суддів Сіваченка І.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 р. у справі № 200/4025/23 (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач), звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач), в якому просила: визнати протиправними дій щодо відмови в призначені пенсії за вислугу років відповідно до п. б ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 28.10.2020 року; зобов`язати призначити пенсію за вислугу років відповідно до п. б ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 28.10.2020 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року позовні вимоги задоволено, а саме суд: Визнав протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.08.2023 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. б ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 28.10.2020 року. Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з судового збору у розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок. Відповідач, не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 25.06.2021 Державною установою «Центр пробації» Міністерства юстиції України підготовлено та направлено до Головного управління подання від 25.06.2021 №84/Пн-к про призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно з додатком 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 та документи, згідно з якими, страховий стаж позивача на 17.07.2020 становить 19 років 08 місяців 23 дні при необхідному 24 роки 6 місяців. Згідно з супровідним листом від 25.06.2021 №2352/10/Ян-21 ДУ «Центр пробації» при обчисленні страхового стажу не взято до уваги періоди роботи з 01.10.1994 по 29.12.1995, з 01.01.1996 по 31.03.2000 з огляду на те, що інформація відсутня у трудовій книжці. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2021 по справі №200/10353/21 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії скасовано рішення Головного управління від 12.07.2021 року № 78 щодо відмови в призначені позивачу пенсію за вислугу років відповідно до п. б ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 28.10.2020 року, та Головне управління зобов`язано повторно розглянути заяву позивача від 28.10.2020 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. б ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків суду. Відповідно до п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) у тих випадах, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи про періоди роботи для підтвердження трудового стажу приймаються, зокрема, довідки, виписки з наказі, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. В пакеті наданих ДУ «Центр пробації» документів для призначення пенсії наявна копія виробничої характеристики за період роботи з 01.01.1996 по 31.03.2000 в ТОВ «Азовмашбуд - 5». За умови надання оригіналу цього документу, означений період можливо зарахувати до страхового стажу позивача. Відповідно до довідки про склад сім`ї позивача від 22.10.2020 № 87, виданої Комітетом самоорганізації населення МКР «232 Квартал», позивач має сина 1993 року народження. За умови надання позивачем свідоцтва про народження дитини, можливо зарахувати до страхового стажу догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Листом від 06.09.2022 №0500-1609-8/53513 Головним управлінням направлено ДУ «Центр пробації» запит щодо доопрацювання документів позивача в частині оновлення розрахунку вислуги років та страхового стажу роботи для повторного розгляду заяви позивача від 28.10.2020 про призначення пенсії за вислугу років на виконання рішення суду від 18.10.2021 по справі №200/10353/21. Листом від 27.01.2023 ДУ «Центр пробації» відмовив у доопрацюванні та направленні документів до Головного управління з підстав, що позивач не зверталася та будь- яких документів щодо зарахування додаткового страхового стажу не надавала. 18.04.2023 Головне управління повідомило позивача про необхідність звернення та надання до ДУ «Центр пробації» оригіналу виробничої характеристики та свідоцтва про народження дитини для оновлення розрахунку вислуги років та страхового стажу роботи для повторного розгляду заяви позивача від 28.10.2020 про призначення пенсії за вислугу років на виконання рішення суду від 18.10.2021 по справі №200/10353/21. Отже, Головним управління не було порушено прав позивача на призначення пенсії за вислугу років, оскільки розрахунок вислуги років та страхового стажу роботи позивача не було надано ДУ «Центр пробації» до Головного управління із оновленими розрахунками, що спричинило до неможливості повторного розгляду заяви позивача. Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому, просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін. Зазначає зокрема, що загальний стаж позивача складає 28 років 7 місяців та 16 дні, що є достатнім для призначення пенсії. Дата народження позивача є 18.03.1974 року і на сьогодні вік позивача складає 46 років, що також є достатнім для призначення вищевказаного виду пенсії. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Позивач 28.10.2020 року звернулася до Головного управління ПФУ у м. Маріуполі Донецької області з заявою про призначення пенсії за вислугу років, про свідчить відповідна заява. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2021 року у справі № 200/2480/21-а, яке набрало законної сили 03.07.2021 року, було зобов`язано Державну установу «Центр Пробації» підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подання про призначення ОСОБА_1 пенсії згідно з додатком 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 та всіх необхідних документів. Вказаним рішенням суду встановлено, що згідно постанови КМ України від 18.05.2016 року № 348 «Про ліквідацію територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби та утворення територіальних органів Міністерства юстиції» Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції визначено правонаступником управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області. Наказом Державної установи «Центр Пробації» від 26.06.2018 року №62К майора внутрішньої служби ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інспектора Кальміуського районного відділу філії Державної установи «Центр Пробації» в Донецькій області як таку, що направлена для подальшого проходження служби з Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, з 01.07.2018 року. Наказом Державної установи «Центр Пробації» від 14.07.2020 року №158/К, відповідно до п.5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» позивач звільнена зі служби 17.07.2020 року (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції). Державною установою «Центр Пробації» вказане вище рішення суду було виконано та направлено необхідний пакет документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. б ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» починаючи з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 28.10.2020 року. Однак, 20.07.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надіслало позивачу лист з рішенням від 12.07.2021 року № 78 про відмову в призначені пенсії, тому позивач вдруге звернулася до суду. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року по справі № 200/10353/21, яке набрало законної сили 19.07.2022 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.10.2020 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. б ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків суду. У даному рішенні суду зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2021 року у справі № 200/2480/21-а, уповноваженим структурним підрозділом на адресу відповідача було скеровано подання про призначення пенсії від 25.06.2021 року № 84/Пн-к, згідно з яким загальний страховий стаж станом на 17.07.2020 року (дата звільнення) становить: 19 років, 08 місяців, 23 дні; аналогічні відомості з приводу загального страхового стажу вбачаються з розрахунку вислуги років від 26.06.2021 року. Також відповідачу було надано наказ Державної установи «Центр пробації» від 14.07.2020 року № 158/к, згідно змісту якого позивача звільнено зі служби, вислуга років на день звільнення становить у календарному обчисленні - 19 років, 5 місяців, 22 дні, у пільговому - 25 років, 11 місяців, 22 дні. Згідно листа Державної установи «Центр пробації» від 25.06.2021 року, скерованого до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, згідно з наданими позивачем довідками та виробничою характеристикою в період з 01.10.1994 року по 26.12.1995 року та з 01.01.1996 року по 31.03.2000 року вона працювала відповідно в ЗАТ «Азовмашбуд - 1» та ТОВ «Азовмашбуд - 5» штукатурницею. У трудовій книжці та матеріалах особової справи, які оформлено заново у зв`язку з подіями на території Донецької області, відсутні записи або підтверджуючі довідки щодо періоду трудового стажу. Після листувань з відповідачем позивач заявою від 14.06.2023 року знову звернулася до відповідача з вимогою прийняти рішення про вирішення питання щодо призначення пенсії згідно судових рішень, проте 12.07.2023 року відповідач надав відповідь, в якій зазначив, що призначити пенсію не має змоги, оскільки позивачем не надано додаткових документів, а позивач не може надати додаткових документів оскільки їх не має. Крім того, 07.08.2023 року відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон № 2262-ХІІ. Відповідно до пункту б частини 1 статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин звільнення позивача зі служби та звернення з заявою до повноваженого органу), право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту. За частиною 1 та 2 статті 2 Закону № 2262-XII, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення. Відповідно до ч. 1 ст. 12 вказаного Закону пенсія за вислугу років призначається, зокрема: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України. Особам, які є особами з інвалідністю внаслідок війни, пенсія на визначених у цьому пункті умовах призначається незалежно від віку; Стаття 17 Закону № 2262-ХІІ встановлює види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії. Також, положення статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ визначають, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Тобто, статтею 12 Закону № 2262-ХІІ визначені умови, коли пенсія призначається саме за вислугу років. Як зазначалось, відповідно до послужного списку позивача, заповненого Державною пенітенціарною службою України та завіреного згідно з оригіналом відповідачем, загальний стаж позивача складає 28 років 7 місяців та 16 днів з них 19 років 6 місяців та 16 днів спеціальний стаж за вислугу років. Таким чином судом першої інстанції вірно встановлено, що стаж позивача у тому числі спеціальний становить більше необхідного встановленого законом, відтак, суд вважає, що позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту б статті 12 Закону № 2262-ХІІ. Щодо не врахування відповідачем при обрахунку страхового стажу періоди навчання позивача з 01.12.1991 року по 29.02.1992 року, періоди роботи з 01.03.1992 по 31.12.1996 та з 01.01.1997 по 20.01.2001 року з огляду на те, що інформація про вказані періоди відсутня в трудовій книжці (окрім періоду навчання), суд зазначає наступне. Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку № 637). Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників. Спірні періоди роботи позивача на ЗАТ «Азовмашбуд - 1» з 01.03.1992 по 31.12.1996, з 01.01.1997 по 20.01.2001 року підтверджено в матеріалах справи № 200/2480/21-а наявною виробничою характеристикою ТОВ «Азовмашстрой - 5», довідкою б/н щодо роботи позивача в ЗАТ «Азовмашбуд - 1», наказом від 08.01.1992 року «Щодо виплати стипендії», довідкою Маріупольского професійного ліцею будівництва від 24.12.2020 року № 182 та послужним списком М-240970, які вказують на наявний страховий стаж, про що зазначено в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року. Суд зазначає, що наявні у матеріалах справи документи та судові рішення, у сукупності надають підстави для висновку щодо наявності підстав для зарахування спірних періодів до стажу позивача. При цьому, відповідачем не належним чином виконано обов`язок щодо оцінки документів наданим позивачем для підтвердження стажу та не було витребувано додаткові документи. Крім того, наявний у позивача стаж, як зазначалось, підтверджується послужним списком позивача, заповненого Державною пенітенціарною службою України. Отже, враховуючи послужний список ОСОБА_2 , затверджений державним органом, загальний стаж позивача складає 28 років 7 місяців та 16 днів, що є достатнім для призначення, обраного позивачем виду пенсії. Отже, відповідач дійшов необґрунтованого висновку щодо відсутності у позивача, необхідного стажу для призначення йому пенсії за вислугою років згідно із п. "б" ст.12 Закону № 2262-ХІІ, та безпідставно відмовив позивачу у призначені на пенсії за вислугу років відповідно до пункту б ст. 12 Закону № 2262. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Керуючись ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 р. у справі № 200/4025/23 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 р. у справі № 200/4025/23 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 17 січня 2024 року. Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв Судді Т.Г. Гаврищук І.В. Сіваченко