Ухвала КЦС ВС № 463/1700/21

Ухвала 17 січня 2024 року м. Київ справа № 463/1700/21 провадження № 61-250ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 листопада 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду, ВСТАНОВИВ: 02 січня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 листопада 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року (повний текст складено 13 грудня 2023 року) у цивільній справі № 463/1700/21. За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав. І. Щодо підстав касаційного оскарження Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 вказує пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, посилаючись на наявність передбачених пунктами 2, 3, 4 частини першої статті 411 ЦПК України підстав для скасування судових рішень. При цьому зазначені ОСОБА_1 підстави для скасування судового рішення передбачають, що - в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою (пункт 2 частини першої статті 411 ЦПК України); - судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні (пункт 3 частини першої статті 411 ЦПК України); - судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу (пункт 4 частини першої статті 411 ЦПК України). Натомість касаційна скарга не містить обґрунтування передбачених пунктами 2, 3, 4 частини першої статті 411 ЦПК України підстав для скасування судових рішень, зокрема не містить зазначення якому саме судді було заявлено відвід, ким із суддів не підписане судове рішення та які судді, що не входили до складу колегії ухвалили оскаржене судове рішення в справі № 463/1700/21. Виконання вимоги закону щодо зазначення у касаційній скарзі передбаченої статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) касаційного оскарження, не означає лише механічної вказівки на номер відповідної статті (частини, пункту) чи цитування її змісту у тексті касаційної скарги, а потребує обґрунтування наявності зазначеної заявником підстави касаційного оскарження в контексті розглядуваної справи та оскаржених судових рішень. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України). ІІ. Щодо зазначення у касаційній скарзі відомостей про учасників справи Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). В касаційній скарзі поданій ОСОБА_1 зазначене Головне Управління Державної казначейської служби України у Львівській області як правонаступник Державної казначейської служби України. Натомість згідно оскаржених судових рішень співвідповідачем у справі № 463/1700/21 є Державна казначейська служба України. Відомості про ухвалення відповідних судових рішень у справі № 463/1700/21 щодо заміни Державної казначейської служби України правонаступником, в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні. Таким чином у разі, якщо Державна казначейська служба України була замінена правонаступником, ОСОБА_1 має надати відповідне судове рішення з цього приводу, а у випадку помилкового зазначення в касаційній скарзі відомостей про Головне Управління Державної казначейської служби України у Львівській області як правонаступника відповідача, привести свою касаційну скаргу у відповідність до фактичного складу учасників справи № 463/1700/21. Вказані недоліки мають бути усунені шляхом надання суду: 1) уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній: - підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), з урахуванням роз`яснень викладених в цій ухвалі; - коректних відомостей про учасників справи № 463/1700/21, з урахуванням роз`яснень викладених в цій ухвалі. У разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі заявник має надати докази надсилання касаційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи, якщо вони не зареєстровані в системі Електронний Суд. У разі подання уточненої касаційної скарги засобами поштового зв`язку, копії скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи; Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 листопада 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року у справі № 463/1700/21 залишити без руху. Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Шипович