Постанова 4803 № 199/1748/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/341/24 Справа № 199/1748/22 Суддя у 1-й інстанції - Богун О.О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 січня 2024 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М. за участю секретаря судового засідання Лопакової А.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 14 серпня 2023 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі 199/1748/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И Л А: У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі 199/1748/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування вказаної заяви посилався на те, що 20 липня 2022 року рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська по справі 199/1748/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, задоволено позовні вимоги та стягнуто на користь позивача 64 350, 00 грн. Згідно до Інформації Єдиного реєстру боржників від 02.08.2023 року, виконавчий лист до Відділу Державної виконавчої служби Амур-Нижньодніпровського району не пред`являвся. 25 липня 2023 року Господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу про закриття провадження у справі № 904/4836/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Враховуючи зазначене, заявник просив суд визнати виконавчий лист по справі № 199/1748/22 таким, що не підлягає виконанню та заборонити Відділу Державної виконавчої служби Амур-Нижньодніпровського району приймати виконавчий лист до виконання. Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 14 серпня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі 199/1748/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу та задовольнити його заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Перевіривши законність ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з відсутності передбачених ст.432 ЦПК України правових підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та про необхідність відмови в задоволенні відповідної заяви ОСОБА_1 . Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Згідно з ст. 129-1 Конституції України, судове рішення у справі є обов`язковим для виконання. Держава забезпечує виконання судових рішень у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом. З матеріалів справи вбачається, що 20 липня 2022 року рішенням Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська по справі 199/1748/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, задоволено позовні вимоги та стягнуто на користь позивача 64 350, 00 грн. На виконання судового рішення за вищезазначеною справою, виконавчі документи не видавались, що також підтверджується Інформацією з Єдиного реєстру боржників від 02 серпня 2023 року, наданою представником заявника. Так, виходячи зі змісту положень ст. 432 ЦПК України, вбачається, що виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Тобто, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом. Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання; та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо. Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України не є вичерпним, оскільки передбачає також й інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права. У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження. Така ж правова позиція висловлена й у висновках Верховного суду, викладених у постанові від 20 лютого 2019 року (справа № 2-4671/11). За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки не встановлено підстав, передбачених ч. 2 ст. 432 ЦПК України за яких виконавчий документ може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. За змістом ст. 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, апеляційний суд вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції такою, що постановлена з додержанням норм процесуального закону. Підстав для скасування цієї ухвали не встановлено. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 14 серпня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку не оскаржується. Судді: