Постанова 4857 № 500/81/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/81/23 пров. № СК-А/857/9960/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду 07 березня 2023 року, ухвалене суддею Подлісною І.М. у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі № 500/81/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача у якому, з уточненням позовних вимог, просить суд: - визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) підполковника М. Давибіди № 157 від 12.10.2022 року «Про підсумки службового розслідування за фактом непокори, вчиненої в умовах воєнного стану військовослужбовцями в/ч НОМЕР_1 », в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , стрільця 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 , накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, позбавлення премії за вересень 2022 року в повному обсязі та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, а також увільнення від займаної посади та призначення його у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 . 07 березня 2023 року Тернопільський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким в задоволенні позову відмовив. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не мав, за станом здоров`я, перешкод для виконання бойового наказу від 28.09.2022 року, однак не виконав його посилаючись на болі в хребті, які підтвердилися вже після закінчення строку виконання наказу (28.09.2022 року до 13 год 00 хв.), а саме 29.09.2022 року. Тому суд зробив висновок, що позивач порушив військову присягу, внаслідок чого відповідач правомірно наклав на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, який просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про задоволення позову. Позивач зазначає, що не відмовлявся від виконання бойового наказу від 28.09.2022 року, однак не міг його виконати через болі в поперековому відділі хребта. Наявність у позивача хвороби хребта підтверджена довідкою ВЛК від 29.09.2022 року № 1643. При цьому, позивач зазначає, що неодноразово до 28.09.2022 року звертався до командира про необхідність проходження ВЛК через болі у поперековому відділі хребта, однак рапорти позивача були проігноровані. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що позивач 27.02.2022 року мобілізований та зарахований до складу військової частини НОМЕР_1 на посаду стрільця 3-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти. 28.09.2022 року, позивачу було наказано виконати бойове розпорядження командира, яке полягало у прихованому переміщенні до місця зустрічі з командиром 3 мр "Ліон" до перехрестя польових доріг та подальшому виконанні розпорядження командира 1 мб в/ч НОМЕР_2 . Цей наказ позивач не виконав, мотивуючи болями у спині. За фактом невиконання бойового наказу (розпорядження) командир в/ч НОМЕР_3 з адміністративно-господарської діяльності прийняв наказ № 184 від 28.09.2022 року, на підставі якого призначив службове розслідування. 29.09.2022 року військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_4 провела медичний огляд позивача та надала довідку № 1643 від 29.09.2022 року у якій зазначила, що у позивача виявлений остеохондроз поперекового відділу хребта, остеофіти по передній поверхні тіл L1-L5 хребців, дифузний субхондральний склероз L4, хронічна вертеброгенна радикулопатія L5-S1 зліва з помірним порушенням функції хребта. Дисцикуляторна енцефалопатія І стадії з вестибулярними порушеннями. Доброякісна гіперплазія передміхурової залози II ступеня, синдром нижніх сечовидільних шляхів. Гіперметропія обох очей слабкого ступеня. Захворювання не пов`язані із проходженням військової служби. 12 жовтня 2022 року службове розслідування, розпочате за фактом невиконання позивачем бойового наказу, завершене, про що складений відповідний акт. За результатами службового розслідування, комісія встановила порушення позивачем військової присяги, ст. 11, 12, 16, 30, 37, 127 та 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 та 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та рекомендувала притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани. 12.10.2022 року командир військової частини НОМЕР_1 прийняв наказ № 157 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, позбавлення премії за вересень 2022 року та додаткової винагороди. Цим наказом наказано начальнику групи персоналу управління військової частини НОМЕР_1 увільнити ОСОБА_1 від займаної посади та призначити його у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 . Не погодившись із цим рішенням відповідача позивач звернувся до суду. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, який затверджений Наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 року № 608, службове розслідування може призначатися у разі невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань. Апеляційний суд встановив те, що командир в/ч НОМЕР_3 з адміністративно-господарської діяльності прийняв наказ № 184 від 28.09.2022 року про проведення службового розслідування за фактом непокори, а саме невиконання бойового наказу (розпорядження) командира в/ч НОМЕР_3 від 28.09.2022 року. За результатами службового розслідування комісія встановила порушення позивачем військової присяги, ст. 11, 12, 16, 30, 37, 127 та 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 та 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та рекомендувала притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани. Текст військової присяги затверджений Указом Президії Верховної Ради України від 10 жовтня 1991 року і полягає в клятві народу України завжди бути вірним і відданим йому, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю, захищати Українську державу, непохитно стояти на сторожі її свободи і незалежності, ніколи не зрадити народу України. Відповідно до частини 4 розділу І Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби. Частиною 6 розділу І Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов`язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності. У пункті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України дещо розширені обов`язки військовослужбовця, зокрема: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно. Пунктом 37 вказаного Статуту передбачено, що військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Із наведених положень слідує, що військовослужбовець повинен неухильно і без застережень виконати наказ командира, крім явно злочинного. Із матеріалів справи слідує, і позивач цього не заперечує, що позивач відмовився виконати бойовий наказ (розпорядження) командира в/ч НОМЕР_3 від 28.09.2022 року, який полягав у тому, що позивач у складі групи військовослужбовців мав прибути у розпорядження командира 1 мб в/ч НОМЕР_5 для підсилення підрозділів 1 мб, які здійснюють оборонні дії у районі населеного пункту Спірне. Для цього позивач у складі групи військовослужбовців мав здійснити приховане переміщення з РОП «Фенікс-53» до населеного пункту Званівка, звідки погрупно до місця зустрічі з командиром 3 роти «Ліон» 1 мб в/ч НОМЕР_5 , перехрестя польових доріг. Отже, факт непокори, а саме невиконання бойового розпорядження командира, достовірно встановлений в ході службового розслідування. При цьому, наведені вище норми права не пов`язують можливість невиконання наказу командира із станом здоров`я чи певними психологічними настроями. Отже, доводи позивача про те, що він відмовився від виконання бойового розпорядження командира через те, що у нього наявні болі в поперековому відділі хребта не заслуговують на увагу і не є причиною для невиконання наказу командира. Небажання позивача виконувати бойовий наказ (розпорядження) командира в/ч НОМЕР_3 від 28.09.2022 року підтверджується відеозаписом, який суд дослідив у ході розгляду цієї справи (а.с.100). При цьому, висновок ВЛК військової частини НОМЕР_4 від 29.09.2022 року № 1643 не має значення для вирішення спірних правовідносинах, оскільки складений після завершення строку виконання бойового розпорядження (до 13 год. 00 хв. 28.09.2022 року). Зважаючи на встановлені обставини, апеляційний суд вважає, що відповідач правомірно притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани із позбавлення премії за вересень 2022 року та додаткової грошової винагороди, а також увільнення від займаної посади. Цей висновок є підставою для відмови в задоволенні позову. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду 07 березня 2023 року в справі № 500/81/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статтею 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Постанова складена 15.01.2024 року